Державне управління та місцеве самоврядування

Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні компетентностей здобувачів вищої освіти (першого, бакалаврського рівня) щодо сучасної організації функціонування системи державного управління та місцевого самоврядування, ознайомлення із законами, принципами, методами, інструментами, технологіями, нормативно-правовими документами, що забезпечують розвиток державного управління, місцевого самоврядування в. контексті сучасних викликів та післявоєнного врядування.
Завдання навчальної дисципліни:
– оволодіти знаннями щодо змісту та сутності системи державного управління та місцевого самоврядування передумов та генези їх розвитку;
– опанувати методи організації ефективного функціонування системи державного управління та місцевого самоврядування;
– отримати знання, уміння та навички щодо сучасних вимог до структури та функцій органів публічної влади на сучасному етапі державотворення в умовах глобальних викликів та кризових явищ;
– розвинути компетентності щодо розробки та реалізації управлінських рішень та наданні публічних послуг у сфері державного управління та місцевого самоврядування в умовах сучасних викликів та поствоєнного врядування в Україні.
Робоча програма навчальної дисципліни «Державне управління та місцеве самоврядування» є нормативним документом Національного університету «Одеська політехніка», який розроблено кафедрою місцевого самоврядування та розвитку територій на основі освітньо-професійної програми «Державне управління та місцеве самоврядування» відповідно до навчального плану першого (бакалаврського) рівня вищої освіти для здобувачів денної та заочної форми навчання за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».
Робочу програму навчальної дисципліни укладено згідно з вимогами кредитно-модульної системи організації освітнього процесу та оцінювання рівня знань в Національному університеті «Одеська політехніка». Програма визначає обсяги компетентностей, які повинен опанувати здобувач відповідно до освітньо-професійної програми, алгоритму вивчення навчального матеріалу дисципліни «Державне управління та місцеве самоврядування», необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень.
Дисципліна «Державне управління та місцеве самоврядування» викладається протягом першого семестру першого курсу, складається з лекційних та практичних занять та входить в обов’язкову частину професійної підготовки навчального плану підготовки бакалаврів. У відповідності до навчального плану закінчується екзаменом.
Робочу програму навчальної дисципліни «Державне управління та місцеве самоврядування» розроблено відповідно до місця та значення дисципліни в структурно-логічній схемі.
Сформовані під час вивчення дисципліни «Державне управління та місцеве самоврядування» компетентності вдосконалюються при вивченні навчальних дисциплін професійної підготовки (постреквізити): 1.2.2. Теорія держави та права; 1.2.3. Представницька влада; 1.2.4. Основи розвитку регіонів та громад; 1.2.19. Основи прийняття управлінських рішень в сфері державного управління і місцевого самоврядування; а також можуть використовуватися під час проходження практики; написання курсових робіт, підготовки та захисту кваліфікаційної роботи і кваліфікаційного іспиту.
У процесі опанування дисципліни «Державне управління та місцеве самоврядування» здобувачі вищої освіти отримують необхідні знання (формування необхідних компетентностей) під час лекційних і практичних занять та виконання самостійної роботи. Усі види занять розроблені відповідно до положень вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу. У процесі навчання здобувач повинен набути професійних компетентностей та отримати результати навчання.
Протягом вивчення дисципліни формуються наступні гнучки навички (softskills): креативність щодо розробки напрямів вдосконалення системи представницької влади, шляхом виокремлення особливостей, які забезпечують здатність системи публічного управління бути ефективною й перешкоджати загрозам відтворення системи (як всередині самої системи, так і ззовні), її спроможності швидко й адекватно реагувати (а саме, створювати алгоритм подолання наявних загроз) та передбачати майбутні виклики; критичного мислення щодо аналізу з реалізації принципів представницької демократії на сучасному етапі державотворення; публічного виступу з актуальних питань врядування; роботи в команді при реалізації принципу колегіальності у здійсненні врядування; лідерські якості, етичної поведінки, почуття відповідальності в процесі реалізації громадського управління.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Сутність та зміст понять «держава», «державне управління», «публічне управління». Специфіка державного та публічного управління як видів соціального управління.
Лекція 2. Державне управління як системне явище. Об’єктивні закони державного управління.
Лекція 3. Основні теорії управління суспільством і державою
Лекція 4. Принципи державного управління.
Лекція 5. Принципи державного управління.
Лекція 6. Державне управління в системі публічного управління в Україні.
Лекція 7. Система органів державного управління
Лекція 8 Глава держави у системі публічного управління.
Лекція 9. Органи законодавчої влади в системі публічного управління.
Лекція 10. Система органів виконавчої влади в Україні
Лекція 11. Уряди та Кабінет міністрів України
Лекція 12. Місцеві органи виконавчої влади в Україні
Лекція 13. Система органів виконавчої влади в Україні та зарубіжних країнах
Лекція 14 Система місцевого самоврядування в Україні
Лекція 15. Система судової влади в Україні
Практичні заняття
Практичні заняття для денної форми здобуття освіти
Практичне заняття №1. Загальні положення публічної служби .
Мета: засвоїти системні характеристики публічної служби та визначити її місце в структурі публічного управління
Практичне заняття №2. Характеристика основних видів публічної служби (2 год).
Мета: сформувати чіткі уявлення щодо понять: публічна служба, державна служба, цивільна служба, мілітаризована служба, спеціалізована служба, служба в органах місцевого самоврядування
Практичне заняття №3. Структурні елементи державної служби як виду публічної служби .
Мета: засвоїти основні характерні ознаки державної служби як важливої складової публічної служби; навчитись узагальнювати цілі та завдання державної служби і визначати серед них пріоритетні.
Практичне заняття №4. Історія становлення публічної служби (2 год).
Мета: виявити особливості організації публічної служби на теренах сучасної незалежної України у різні періоди її державотворення.

Практичне заняття №5. . Управління публічною службою (2 год).
Мета: освоїти особливості процесу управління публічною службою; визначити основних суб’єктів та їх повноваження щодо здійснення управління публічною службою в Україні.
Практичне заняття №6. Нормативно-правова база з питань публічної служби (2 год).
Мета: проаналізувати нормативно-правове законодавство України з питань організації публічної служби.
Практичне заняття №7. Поняття публічного службовця як суб’єкта реалізації публічної служби (2 год).
Мета: виокремити основні характерні ознаки публічних службовців у різних органах влади; сформувати уявлення про правовий статус публічних службовців та їх роль у розвитку суспільства.
Практичне заняття №8. Службова кар’єра публічних службовців (2 год).
Мета: сформувати у студентів розуміння сутності успішної службової кар’єри публічного службовця; вміння створювати умови для успішної кар’єри працівників державної установи та планувати власне службове просування.
Практичне заняття №9. Особливості проходження публічної служби (2 год).
Мета: сформувати у студентів: комплексне уявлення про ключові моменти проходження державної служби; уявлення про планування та контроль якості роботи державних службовців.
Практичне заняття №10. Професіоналізація публічної служби (2 год).
Мета: визначити проблемні питання підвищення кваліфікації фахівців органів влади; сформувати основні завдання удосконалення професійної освіти публічних службовців; проаналізувати нормативно-правову базу з питань підвищення кваліфікації публічних службовців.
Практичне заняття №11. Відповідальність публічних службовців (2 год).
Мета: дослідити основні види відповідальності публічних службовців та визначити міри, які застосовуються до публічних службовців у випадку порушення ними посадових обов’язків.
Практичне заняття №12. Робочий час і час відпочинку публічних службовців .
Мета: сформувати у студента розуміння розподілу робочого часу публічного службовця, знання щодо ефективного використання робочого часу та максимального уникнення неефективного його використання.
Практичне заняття №13. . Оплата праці, заохочення та соціальні гарантії в сфері публічної служби .
Мета: навчитись визначати види матеріальної та нематеріальної мотивації праці державних службовців; дослідити роль особистісних мотиваційних чинників на якість професійної діяльності.
Практичне заняття №14. Служба управління персоналом на публічній службі .
Мета: сформувати у студентів систематизовані знання щодо технологій управління персоналом у системі публічної служби та вміння їх застосовувати у діяльності конкретної державної установи.
Практичне заняття №15. Шляхи модернізації публічної служби в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду .
Мета: систематизувати зарубіжний досвід модернізації публічної служби країн Європейського Союзу; визначити передумови, основні характеристики та критерії модернізації публічної служби в зарубіжних країнах.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Теоретичні та правові основи державного управління та місцевого самоврядування
Лекція 2. Система органів державного управління та мсцевого самоврядування і Україні.
ь
Практичні заняття
Практичне заняття №1. Структурні елементи державної служби як виду публічної служби Мета: засвоїти основні характерні ознаки державної служби як важливої складової публічної служби; навчитись узагальнювати цілі та завдання державної служби і визначати серед них пріоритетні.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
не запланована
Для заочної форми здобуття освіти
не запланована
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) завдань для самостійного опанування: аналітичних звітів – 5 балів; практичних завдань до кейсів - 5 балів; підготовки когнітивних мап/ порівняльних таблиць / презентацій для дискусії – 5 балів; індивідуальних / командних проектів -5 балів; оглядів літератури з проблемного питання – 5 балів (25 балів);
2) активності на практичному занятті: міні-тестів для оцінювання результатів засвоєння студентом лекційних матеріалів – 5 балів; обговорення проблемних питань – 5 балів; експертизи дискусійних питань - 4 бали; захисту власної презентації/проекту студента (у тому числі за запропонованою студентом темою) – 6 балів; участі в мозковому штурмі/трансформаційній гри з формування управлінського рішення – 5 бали ( 25 балів );
3) двох модульних контрольних робіт: модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування та письмової роботи або усної доповіді. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25 балів (50 балів).
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» - 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) завдань для самостійного опанування: тесту на засвоєння лекційного матеріалу – 20 балів; тесту для перевірки самостійного опанування матеріалу навчальної дисципліни – 20 балів; тесту на набуття практичних навичок – 10 балів; аналітичних звітів – 5 балів; практичних завдань до кейсів - 5 балів; підготовки когнітивних мап/ порівняльних таблиць / презентацій для дискусії – 5 балів; індивідуальних / командних проектів -5 балів; оглядів літератури з проблемного питання – 5 балів (75 балів);
2) активності на практичному занятті: міні-тестів для оцінювання результатів засвоєння студентом лекційних матеріалів – 10 балів; обговорення проблемних питань – 5 балів; захисту власної презентації/проекту студента (у тому числі за запропонованою студентом темою) – 5 балів; участі в мозковому штурмі/трансформаційній гри з формування управлінського рішення – 5 бали ( 25 балів ).
Підсумковий контроль – екзамен. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів. Максимальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» - 60 балів.