Загальна хімічна технологія 1

Мета вивчення дисципліни: поглиблення, поширення та узагальнення отриманих теоретичних знань з основних технологічних процесів хімічних виробництв, а також з суміжних галузей, що забезпечують хімічну промисловість; розвиток інженерно-технологічного мислення під час аналізу загальних закономірностей хімічних перетворень як фундаментальної основи для вивчення хіміко-технологічних систем і дослідження хімічного виробництва як системи взаємозалежних потоків елементів і процесів. Поряд з фізико-хімічними, технологічними та технічними рішеннями окремих виробництв, розглядаються питання сучасних тенденцій розвитку цих підприємств та галузей, інтенсифікації та модернізації процесів, розвитку екологічно чистих та маловідходних технологій, створенню енерго- і матеріалозберігаючих виробництв.
Практичне значення та використання отриманих знань: розуміння перспективності нової технологічної ідеології, яка ґрунтується на системному підході, що розглядає в єдності фізико-хімічний, фізико-математичний, інженерно-технічний, економічний, екологічний та соціальний аспекти організації хімічного виробництва; розуміння основних методів інтенсифікації технологічних процесів на основі законів хімічної кінетики; розуміння принципів організації та функціонування апаратних засобів у основних традиційних хімічних технологіях; розуміння теоретичних основ і технологій найважливіших продуктів хімічного виробництва, вміння обґрунтувати вибір раціональних технічних рішень та оптимальних технологічних параметрів для їх практичної реалізації; навички розрахунків основних показників ХТС, матеріальних та енергетичних балансів; синтез та аналіз альтернативних варіантів нових технологічних схем, інтенсифікації і модернізації хімічних виробництв.
Тематика та види навчальних занять
Лекційні заняття
Лекція 1. "Вступ. Поняття хімічної технології і хімічного виробництва".
Лекція 2. "Показники хімічного виробництва".
Лекція 3. "Хіміко-технологічна система (ХТС)".
Лекція 4. "Система процесів у хімічному реакторі".
Лекція 5. "Кінетика хіміко-технологічних процесів (ХТП)".
Лекція 6. "Гомогенні хіміко-технологічні процеси".
Лекція 7. "Реактори для здійснення гомогенних ХТП".
Лекція 8. "Гетерогенні некаталітичні процесі".
Лекція 9. "Гетерогенні некаталітичні процесі у системі Г–Р та реактори для їх здійснення".
Лекція 10. "Гетерогенні некаталітичні процесі у системі Г–Т".
Лекція 11. "Реактори для реалізації гетерогенних некаталітичних процесів у системі Г–Т".
Лекція 12. "Гетерогенні некаталітичні процесі у системі Р–Т та реактори для їх здійснення".
Лекція 13. "Сутність, види та механізми каталізу".
Лекція 14. "Промислові каталізатори. Виготовлення твердих каталізаторів".
Лекція 15. "Реактори для каталітичних процесів".

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. "Правила роботи в хімічній лабораторії".
Мета заняття: проведення інструктажу з техніки безпеки; підготовлення до роботи в хімічній лабораторії; засвоєння правил безпечного проведення експериментів; коротке знайомство з обладнанням в лабораторії загальної хімічної технології.
Лабораторне заняття №2. "Методи визначення густини".
Мета заняття: надбати навички експериментального визначення густини розчинів ареометричним та пікнометричним методами та розрахунку похибки експерименту.
Лабораторне заняття №3. "Технічний аналіз води".
Мета заняття: надбати навички: експериментального визначення загальної, карбонатної і некарбонатної твердості води та експериментальне визначення перманганатної окисності води; аналізу отриманих даних.
Лабораторне заняття №4. "Нейтралізація стічних вод".
Мета заняття: надбати навички експериментальне визначення хімічних показників рідинних систем, проведення нейтралізації стоків в лабораторних умовах, дослідження зміни ступеня нейтралізації з часом, графічного оброблення результатів та їх аналізу.
Лабораторне заняття №5. "Фізико-хімічний аналіз сольових систем".
Мета заняття: надбати навички експериментального визначення розчинності сольових систем візуально-політермічним методом; побудови діаграми розчинності двокомпонентної водно-сольової системи.
Лабораторне заняття №6. "Технічний аналіз карбонатних систем".
Мета заняття: надбати навички експериментальне визначення ступеня розкладання карбонатної сировини за кількістю карбон(ІV) оксиду, який виділяється в процесі гетерогенного ХТП, аналізу отриманих даних та надання рекомендацій з оптимізації процесу.
Лабораторне заняття №7. "Електроліз".
Мета заняття: надбати навички експериментального дослідження електролітичного процесу міднення за встановлений час, розрахунку теоретичної маси покриття за допомогою закону Фарадея та виходу за струмом, аналізу отриманих даних та надання рекомендацій з оптимізації процесу.
Лабораторне заняття №8. "Калібрування витратоміру".
Мета заняття: надбати навички калібрування витратоміру для визначення витрати газів (NH3, SO2 та ін.) під час проведення гетерогенних ХТП, побудови калібрувальних графіків та їх використання. Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Індивідуальну роботу не передбачено Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 7-ми лабораторних робіт. Оцінка за лабораторну роботу включає дві складові: допуск до роботи (оцінювання теоретичної і практичної підготовленості до виконання лабораторної роботи) і захист роботи (оцінювання набутих умінь і навичок, які отримав здобувач в результаті виконання лабораторної роботи). Допуск до лабораторної роботи проводиться в усній формі у вигляді відповідей на контрольні запитання, які наведено у методичних вказівках і оцінюється в 3 бали. Захист роботи проводиться в усній формі за умови представлення звіту (протоколу лабораторної роботи). Захист роботи максимально оцінюється в 3 бали. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи становить 6 балів. На першому лабораторному занятті проводиться інструктаж з техніки безпеки, тому воно не оцінюється.
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та виконуються у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 29 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє здобувачу отримати доступ до екзамену становить 60 балів.