Матеріалознавство

Мета вивчення дисципліни: формування у здобувачів вищої освіти системних знань про будову, властивості та класифікацію конструкційних матеріалів, закономірності взаємозв’язку між хімічним складом, структурою та експлуатаційними характеристиками матеріалів. Дисципліна спрямована на підготовку фахівців, здатних обґрунтовано обирати матеріали для інженерних і технологічних рішень з урахуванням умов виготовлення, експлуатації, довговічності та надійності виробів.
рактичне значення та використання отриманих знань: знання, отримані в процесі вивчення дисципліни, дозволяють здобувачам аналізувати фізико-механічні, технологічні та експлуатаційні властивості металевих і неметалевих матеріалів, оцінювати їх придатність для застосування у виробництві та експлуатації технічних об’єктів. Студенти набувають навичок аналізу мікро- та макроструктури матеріалів, використання діаграм стану сплавів, вибору методів термічної та хіміко-термічної обробки, прогнозування поведінки матеріалів під дією навантажень та зовнішніх факторів. Отримані компетентності є базою для подальшого вивчення професійно орієнтованих дисциплін, виконання курсових і кваліфікаційних робіт, проходження виробничої практики.
Тематика та види навчальних занять

Лекційні заняття

Лекція 1. Значення та завдання дисципліни матеріалознавство.
Лекція 2. Зв’язок між властивостями та структурою металів.
Лекція 3. Кристалічна будова металів.
Лекція 4. Поліморфні перетворення та кристалізація металів.
Лекція 5. Деформація та руйнування металів.
Лекція 6. Компоненти, фази та структурні складові сплавів.
Лекція 7. Діаграми стану сплавів.
Лекція 8. Вуглецеві сплави: сталі та чавуни.
Лекція 9. Види термічної обробки сталі.
Лекція 10. Хіміко-термічна обробка сталі.
Лекція 11. Кольорові метали та їх сплави.
Лекція 12. Пластичні маси та їх властивості.
Лекція 13. Деревина та дерев’яні матеріали.
Лекція 14. Гумові та лакофарбові матеріали.
Лекція 15. Керамічні, ізоляційні, ущільнювальні матеріали та скло.

Лабораторні роботи
Лабораторна робота 1. Макро- та мікроскопічний аналіз структури металів.
Лабораторна робота 2. Випробування металів на твердість.
Лабораторна робота 3. Методика визначення фазового та структурного складу сплаву по діаграмі Fe–Fe₃C.
Лабораторна робота 4. Структура та властивості сталей.
Лабораторна робота 5. Структура та властивості чавунів.
Лабораторна робота 6. Термічна обробка металів.
Лабораторна робота 7. Вивчення мікроструктури та якості кольорових
металів
Індивідуальна робота

Індивідуальну роботу не передбачено

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль полягає у виконанні
1) 7-ми лабораторних робіт. Оцінка за лабораторну роботу включає дві складові: допуск до роботи (оцінювання теоретичної і практичної підготовленості до виконання лабораторної роботи) та захист роботи (оцінювання набутих умінь і навичок, отриманих здобувачем у результаті виконання лабораторної роботи). Допуск до лабораторної роботи проводиться в усній формі у вигляді відповідей на контрольні запитання, наведені у методичних вказівках, і оцінюється в 3 бали. Захист роботи проводиться в усній формі за умови представлення звіту (протоколу лабораторної роботи) та максимально оцінюється в 4 бали. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи становить 7 балів. Максимальна кількість балів за виконання всіх лабораторних робіт складає 49 балів.
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та виконуються письмово. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 25,5 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач вищої освіти – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.