Біохімія

Мета вивчення дисципліни:
Засвоєння та формування професійної компетентності майбутніх фахівців з медичної інженерії, оволодіння основними знаннями з біохімічних процесів живих об’єктів. Набуття студентами навичок володіння та вивчення біохімічних процесів, що покладені в основу відповідних біологічних організмів з’ясування переваг та недоліків цих методів.

Практичне значення та використання отриманих знань:
Розуміння змісту функціонування національної економіки, мати практичні навички роботи з системою національних рахунків. Вміння аналізувати та проектувати розвиток медичної служби держави, визначати відповідні заходи економічної політики в медичній практиці. Вивчення закономірностей системи взаємовідносин основних економічних суб’єктів в медицині; засвоєння методології основних методів та способів біохімічної діагностики та застосування медичної апаратури в біохімії тканин. Здатність застосовувати фізичні, хімічні, біологічні та математичні методи в аналізі, моделюванні функціонування живих організмів та біотехнічних систем. Вивчення сутності циклічного розвитку національної служби охорони здоров’я та засвоєння ролі та місця держави в регулюванні національної служби охорони здоров’я.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Історія та перспективи розвитку біохімії. Біохімічні компоненти клітин».
Лекція 2. «Окремі класи біоорганічних сполук та їхнє біологічне значення І».
Лекція 3. «Окремі класи біоорганічних сполук та їхнє біологічне значення ІІ».
Лекція 4. «Обмін речовин та енергії».
Лекція 5. «Метаболізм окремих класів біоорганічних сполук».
Лекція 6. Біохімія вітамінів та гормонів
Лекція 7. «Біохімія і патобіохімія крові».
Лекція 8. «Біохімія імунної системи».
Лекція 9. «Біохімія органів і тканин людини».
Лекція 10. «Біохімія нервової системи».
Лекція 11. «Біохімія печінки»
Лекція 12. «Біохімія нирок».
Лекція 13. «Біохімія ротової порожнини».
Лекція 14. «Біоматеріали та їх застосування в медицині».
Лекція 15. «Біополімери. Тканинна інженерія».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. «Вивчення особливостей хімічного складу організму».
Мета заняття: проаналізувати хімічний склад організму людини, а також водно-сольовий баланс та його зміни під час рухової активності.
Практичне заняття № 2. «Біохімія м’язів та м’язового скорочення. Біоенергетика рухової
активності».
Мета заняття: ознайомитися з біохімічними особливостями будови м’язів та біохімічними процесами, що відбуваються під час м’язової діяльності, а також з основними біохімічними механізмами забезпечення рухової активності.
Практичне заняття № 3. «Кількісне визначення глюкози в крові».
Мета заняття: ознайомитися з методами кількісного визначення глюкози в крові.
Практичне заняття № 4. «Вплив рН середовища на активність амілази слини».
Мета заняття: вплив pH середовища на активність амілази визначають на підставі інтенсивності розщеплення цим ферментом крохмалю.
Практичне заняття № 5. «Специфічність дії сахарази дріжджів».
Мета заняття: виявити специфічність дії сахарази дріжджів.
Практичне заняття № 6. «Визначення холестерину за методом Ілька».
Мета заняття: вивчити властивості та засвоїти метод визначення холестерину у біологічних рідинах.
Практичне заняття № 7. «Визначення концентрації лактози в молоці».
Мета заняття: ознайомитися з методикою визначення лактози в молоці.
Практичне заняття № 8. «Хроматографія амінокислот».
Мета заняття: ознайомитися з особливостями хроматографічного розділення; розділити суміш амінокислот методом хроматографії на папері.

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Якісні реакції на білки».
Мета заняття: розвиток уявлень про білкові речовини, їх фізико-хімічні властивості та
біологічні функції.
Лабораторне заняття № 2. «Методи визначення вуглеводів».
Мета заняття: засвоєння методів якісного і кількісного визначення вуглеводів.
Лабораторне заняття № 3. «Якісні та кількісні реакції на вітаміни».
Мета заняття: набуття практичних навичок з якісного і кількісного визначення вітамінів, вивчення їх фізико-хімічних властивостей.
Лабораторне заняття № 4. «Вивчення дії ферментів».
Мета заняття: вміти використовувати знання про класифікацію ферментів, їх хімічну природу для розуміння ролі ферментів забезпеченні життєдіяльності організму.
Лабораторне заняття № 5. «Обмін вуглеводів. Загальні реакції для виявлення моносахаридів».
Мета заняття: засвоїти механізми травлення та всмоктування вуглеводів, знати роль їх
порушень у розвитку захворювань; засвоїти поняття проміжного обміну вуглеводів.
Лабораторне заняття № 6. «Ліпіди. Якісне та кількісне визначення холестеролу».
Мета заняття: сформувати уявлення про метаболічні джерела та шляхи синтезу
ліпідів; засвоєння методів якісного і кількісного визначення холестеролу.
Лабораторне заняття № 7. «Обмін нуклеїнових кислот. Якісні реакції на сечову кислоту».
Мета заняття: вивчення властивостей сечової кислоти та методів її визначення.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Окремі класи біоорганічних сполук та їхнє біологічне значення».
Лекція 2. «Загальні закономірності метаболізму. Обмін біологічно активних речовин. Біохімія тканин і органів».

Практичні заняття
Практичне заняття № 1. «Пептиди, білки: їх будова та значення в організмі. Виявлення білків і пептидів у розчинах. Якісні реакції на складові білків».
Мета заняття: розвиток уявлень про білкові речовини, їх будову, фізико-хімічні властивості та біологічні функції, методи якісного визначення білків.

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1. «Якісні реакції на білки. Методи визначення вуглеводів».
Мета заняття: розвиток уявлень про білкові речовини, їх фізико-хімічні властивості та
біологічні функції; засвоєння методів якісного і кількісного визначення вуглеводів.
Лабораторне заняття № 2. «Якісні та кількісні реакції на вітаміни. Вивчення дії ферментів».
Мета заняття: набуття практичних навичок з якісного і кількісного визначення вітамінів, вивчення їх фізико-хімічних властивостей, вміти використовувати знання про класифікацію ферментів, їх хімічну природу для розуміння ролі ферментів забезпеченні життєдіяльності організму

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Непередбачено навчальним планом.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист 1 контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи ‒ 100 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 50 теоретичних питань у вигляді тесту.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) 8-мі практичних індивідуальних поточних завдань. Індивідуальні поточні завдання виконуються письмово і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до мети та завдань практичних занять. За виконання кожної №1 та №2 практичної робіт здобувач вищої освіти отримує по 4 балу, за №3-№8 практичну роботу здобувач отримає по 2 балу. Разом – 20 балів;
2) 7-мі лабораторних робіт. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи №1-№3 оцінюється по 4 балу, лабораторні роботи №4-№7 оцінюються кожна по 2 балу. Разом – 20 балів;
3) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі комп'ютерного тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів. Разом – 60 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний або тестовий на комп’ютері. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) практичне заняття: бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 60 балів;
2) 2-х лабораторних робіт. Бездоганне виконання кожної лабораторної роботи №1-№2 оцінюється по 20 балів. Разом – 40 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний або тестовий на комп’ютері. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.