Історія України та української культури

Мета вивчення дисципліни: виробити вміння систематизувати й упорядковувати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та явища української історії та культури в контексті світової історії, орієнтуватися в науковій періодизації історії; формувати знання та розуміння процесів соціально-політичної історії України, державотворення, правових засад та етичних норм, базові навички пошуку, аналізу й оцінки інформації з різних джерел.
Практичне значення та використання отриманих знань. Практичне значення вивчення дисципліни полягає в озброєнні майбутніх фахівців знаннями з курсу історії України та української культури, у формуванні національної свідомості та патріотизму. Це передбачає усвідомлення того, що минуле України має тисячолітню традицію і є історією одного з найбільших європейських народів; здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності суспільства на основі розуміння історії та закономірностей соціально-економічного, політичного та культурного розвитку; бути свідомим членом громадянського суспільства з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти
Лекція 1. «Вступ до курсу «Історія України та української культури». Первісне суспільство та перші державні утворення на території України».
Лекція 2. «Давньоруська держава».
Лекція 3. «Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава».
Лекція 4. «Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV–XVI ст.), виникнення українського козацтва».
Лекція 5. «Українська національна революція (1648–1676 рр.). Створення української козацької держави».
Лекція 6. «Українські землі під владою Російської імперії наприкінці XVII – XVIII ст. Ліквідація козацької державності».
Лекція 7. «Правобережні та західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Заселення Південної України».
Лекція 8. «Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.».
Лекція 9. «Українські землі в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.».
Лекція 10. «Боротьба за відновлення державності України (1917–1921 рр.)».
Лекція 11. «Міжвоєнний період в історії українського народу».
Лекція 12. «Україна у Другій світовій війні (1939–1945 рр.)».
Лекція 13. «Розвиток УРСР у 1945–1985 рр.».
Лекція 14. «Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985– серпень 1991 рр.)».
Лекція 15. «Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності)».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Стародавня історія України. Давньоруське (праукраїнське) суспільство».
Мета заняття: отримати розуміння необхідності зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності й досягнення суспільства на основі знання історії дослов’янських народів, що проживали на теренах України, процесів розвитку східнослов’янських племен, виникнення та формування центрів державної організації на українських землях – Київської Русі та її правонаступниці Галицько-Волинської держави, їхнього впливу на становлення сучасної цивілізації; характеризувати культурний спадок давньоруського суспільства у контексті кращих досягнень східнослов’янських народів; формувати навички пошуку й опрацювання інформації з різних джерел.
Практичне заняття №2. «Українські землі у часи польсько-литовського панування (ХІV – перша третина ХVІІ ст.)».
Мета заняття: визначити особливості та специфіку процесів соціально-політичної історії розвитку українських земель у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої; розкрити феномен українського козацтва як вияв творчих рушійних сил українського народу; знати надбання культурної спадщини періоду, що розглядається; формувати навички пошуку й опрацювання інформації з різних джерел.
Практичне заняття №3. «Українська національна революція 1648–1676 рр. Козацько-гетьманська держава».
Мета заняття: визначити особливості та специфіку процесів соціально-політичної історії, державотворення, правових засад та етичних норм під час української національної революції 1648–1676 рр.; характеризувати культурний спадок та етнокультурні традиції указаного періоду; формувати навички пошуку, обробки й аналізу інформації з різних джерел.
Практичне заняття №4. «Україна наприкінці ХVII – XVIII ст.».
Мета заняття: отримати розуміння необхідності зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності та досягнення суспільства на основі знання історії розвитку українських земель наприкінці ХVII – XVIII ст., основних культурно-освітніх процесів; формувати навички пошуку, обробки й аналізу інформації з різних джерел.
Практичне заняття №5. «Україна у XIX ст. – на початку ХХ ст. Українська національна революція 1917–1921 рр.».
Мета заняття: отримати розуміння про національне відродження як основну рису української історії ХІХ – початку ХХ ст.; характеризувати змагання під час українського руху ХІХ ст., Української національної революції 1917–1921 рр., особливості процесів соціально-політичного, економічного та національно-культурного розвитку в українських землях у складі Російської й Австрійської імперій; формувати здатність діяти соціально відповідально на основі етичних принципів і поваги до цінностей громадянського суспільства; формувати навички підбору джерел і літератури з теми, аналізу інформації.
Практичне заняття №6. «Україна у 20 – 80-ті рр. ХХ ст.».
Мета заняття: розкрити особливості та специфіку соціально-політичного розвитку України в умовах партійно-державного керівництва; знати надбання національної культурно-мистецької спадщини, імена всесвітньовідомих культурних діячів періоду, що розглядається; розуміти й враховувати історичний контекст розвитку подій та їх вплив на сьогодення; формувати здатність діяти соціально відповідально та громадсько свідомо на основі етичних принципів, поваги до цінностей громадянського суспільства; демонструвати навички пошуку, аналізу й оцінки інформації з різних джерел.
Практичне заняття №7. «Українське державотворення в умовах незалежності».
Мета заняття: характеризувати процес творення української незалежної держави, основні тенденції соціально-політичного, економічного та культурного розвитку, боротьбу за національну ідентичність і державу в умовах сучасного протистояння збройній агресії, її вплив на національну самосвідомість українців; усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні; демонструвати навички пошуку й опрацювання інформації з різних джерельних відомостей
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985– серпень 1991 рр.)».
Лекція 2. «Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності)».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Історія України та української культури як навчальна дисципліна: предмет вивчення, методи, джерельна база».
Мета заняття: отримати розуміння про предмет дисципліни, що вивчає соціально-економічні, політичні та культурні процеси історичного розвитку українського народу, державотворення; розуміти та враховувати історичний контекст для оцінки значення подій, які відбувалися в минулому й того, як вони впливають на сучасне суспільство; отримати розуміння необхідності зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності та досягнення суспільства; формувати базові навички підбору джерел і літератури з конкретної теми, історіографічного аналізу опрацьованої літератури.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної та заочної форм здобуття освіти
РР (реферативна робота) – індивідуальне завдання, що передбачає розкриття конкретної теми. Мета реферативної роботи – систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань з історії та культури України, її народу та державності. Здобувач повинен навчитися працювати з науковою, довідковою та історичною літературою. Ознайомившись з необхідною літературою, він повинен узагальнити отриману інформацію, засвоїти основні поняття, вміти усвідомлено визначати ключові концептуальні складові теми.
Тема реферату обирається самостійно з запропонованих тем, виходячи з уподобань, наукових інтересів тощо (здобувач може запропонувати власну тему дослідження).
Реферативна робота має бути виконана творчо, на належному науково-теоретичному рівні. Виконуючи реферативну роботу, здобувач повинен продемонструвати вміння самостійно аналізувати спеціальну літературу з відповідного питання та представляти результати свого дослідження.
Реферативна робота захищається на практичному занятті.
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота. Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота складається з 2-х питань. Обсяг відповіді на кожне питання – 5-6 сторінок машинописного тексту. Робота повинна містити список використаної літератури. Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за 10 днів до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
1) Виконання завдань 7-и практичних занять. Питання, винесені на практичні заняття, обговорюються під час заняття. Ґрунтовна відповідь на запитання, активна участь в обговореннях, дискусіях на кожному занятті оцінюється максимально у 5 балів;
2) Виконання двох модульних контрольних робіт. Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини (у формі тестових запитань, 1-2 рівень) та практичної (3 рівень). Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи оцінюється в 25 балів;
3) Виконання реферативної роботи. Ґрунтовне розкриття теми, правильне оформлення РР, представлення та захист її результатів оцінюється максимально в 15 балів.
Підсумковий контроль – залік. Залік виставляється за результатами виконаних здобувачем завдань, визначених програмою навчальної дисципліни під час її засвоєння.
До заліку допускаються здобувачі, які набрали не менше 60 балів за всі види робіт. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів, мінімальна оцінка, що дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
1) Виконання контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 40 балів (по 20 балів за кожне запитання).
2) Виконання реферативної роботи. Бездоганне виконання оцінюється у 40 балів.
3) Робота на практичному занятті. Захист реферативної роботи та участь в обговорення робіт інших учасників освітнього процесу. Максимальна оцінка – 20 балів.
Підсумковий контроль – залік. До заліку допускаються здобувачі, що вчасно (за 10 днів до початку сесії) здали контрольну та реферативну роботи та отримали оцінку за кожну роботу – не менше 30 балів. Залікова оцінка складається з оцінки за контрольну роботу, реферативну роботу та практичне заняття. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів; мінімальна оцінка, що дозволяє отримати «зараховано» – 60 балів.