Методи формоутворення

Мета вивчення дисципліни є надання здобувачу вищої освіти необхідного обсягу знань з питань методів формоутворення деталей машин галузі машинобудування; із фізичних ос-нов механічної обробки матеріалів; різних видів лезової та абразивної обробки; призначення оптимальних геометричних параметрів різальних інструментів; обґрунтованому вибору ра-ціональних інструментальних матеріалів; видів і характеру зносу різальних інструментів та його стійкості; якісних характеристик оброблених поверхонь, розрахунку раціонального режиму різання.
Практичне значення та використання отриманих знань – дисципліна «Методи фор-моутворення» призначена для формування компетенцій в галузі машинобудування із вико-ристанням математичних методів розрахунку, теорії випадкових функцій, методів випробу-вань виробів та методів забезпечення та керування рівнем якості процесів та виробів. Ви-вчення здобувачами основних фізичних явищ, які супроводжують процес різання металів, що відбуваються при всіх видах механічної обробки матеріалів різальними інструментами; специфіки окремих видів обробки; елементів різальної частини відповідних інструментів з урахуванням кінематики процесу різання, схем зрізання припуску, режимів різання, дина-мічних параметрів і зносу інструмента, потужності і енерговитрат дозволить ефективно ви-рішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог щодо техно-генної та екологічної безпеки гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у сфері професійної діяльності галузі машинобудування.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Основні поняття, терміни та визначення теорії різання матеріалів»
Лекція 2. «Елементи конструкції та геометричні параметри різальної частини ін-струменту (токарний різець)»
Лекція 3. «Елементи режиму різання і розміри зрізуваного шару»
Лекція 4. «Інструментальні матеріали»
Лекція 5. «Основи фізики процесу різання. Пластичні деформації і руйнування твер-дих тіл»
Лекція 6. «Контактні процеси при різанні. Наростоутворення при різанні».
Лекція 7. «Теплові явища процесу різання»
Лекція 8. «Засоби експериментального визначення температур»
Лекція 9. «Формування властивостей деталі в процесі різання»
Лекція 10. «Знос інструменту. Види та характер зносу. Працездатність і відмови різа-льного інструменту»
Лекція 11. «Статика і динаміка процесу різання. Оптимізація процесу різання»
Лекція 12. «Обробка металів різцями. Обробка матеріалів осьовим різальним ін-струментом»
Лекція 13. «Фрезерування. Протягання»
Лекція 14. «Зубо- та різьбонарізання».
Лекція 15. «Особливості різних видів абразивної обробки матеріалів».
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1, 2 (ЛР№1) «Визначення геометричних параметрів різально-го клину».
Мета заняття: Набуття практичних навичок у використанні універсальних та інстру-ментальних кутомірів для вимірювання геометричних параметрів токарних різців.
Лабораторне заняття № 3 (ЛР№2) «Визначення геометричних параметрів токарних різців в ССК».
Мета заняття: Отримати навички обчислення геометричних параметрів різального клину інструменту на прикладі токарних прохідних різців в статичній системі координат.
Лабораторне заняття № 4 (ЛР№3) «Визначення геометричних параметрів токарних різців в КСК».
Мета заняття: Отримати навички обчислення геометричних параметрів різального клину інструменту на прикладі токарних прохідних різців в кінематичній системі коорди-нат.
Лабораторне заняття № 5, 6 (ЛР№4). «Визначення геометричних параметрів спіраль-них свердел».
Мета заняття: Набуття практичних навичок у використанні універсальних та інстру-ментальних кутомірів для вимірювання геометричних параметрів спірального свердла, а та-кож стенда для дослідження зміни величин заднього та переднього кутів різального леза свердла.
Лабораторне заняття № 7(ЛР№5). «Дослідження впливу режимів обробки на сили рі-зання при точінні».
Мета заняття: Вивчити конструкцію динамометра, оволодіти методикою виміру і ма-тематичної обробки експериментальних даних, дослідження впливу елементів режиму рі-зання на величини складових сил різання при обробці точінням.
Лабораторне заняття № 8(ЛР№6). «Дослідження впливу режимів обробки на темпе-ратуру різання при точінні».
Мета заняття: Вивчити способи виміру температури різання; типи термопар, які за-стосовуються для визначення теплових явищ при механічній обробці, оволодіти методикою градуювання термопар; встановити вплив режимів обробки на температуру різання.
Лабораторне заняття № 9, 10 (ЛР№7). «Призначення раціонального режиму різання при токарній обробці».
Мета заняття: придбати практичні навички призначення оптимальних геометричних параметрів різців; вивчити методику призначення раціонального режиму різання при тока-рній обробці.
Лабораторне заняття № 11, 12 (ЛР№8). «Призначення раціонального режиму різання при обробці осьовими інструментами (свердлами)».
Мета заняття: Набуття практичних навичок у призначенні оптимальних геометрич-них параметрів свердел; оволодіти методикою розрахунку раціонального режиму різання при свердлінні.
Лабораторне заняття № 13, 14 (ЛР№9). «Призначення раціонального режиму різання при обробці осьовими інструментами (зенкерами)».
Мета заняття: Набуття практичних навичок у призначенні оптимальних геометрич-них параметрів зенкерів; оволодіти методикою розрахунку раціонального режиму різання при зенкеруванні.
Лабораторне заняття № 15 (ЛР№10). «Призначення раціонального режиму різання при обробці осьовими інструментами (розгортками)».
Мета заняття: Придбати практичні навички призначення оптимальних геометричних параметрів розгорток; оволодіти методикою розрахунку раціонального режиму різання при розгортанні.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Основні поняття, терміни та визначення теорії різання матеріалів. Елеме-нти конструкції та геометричні параметри різальної частини інструменту (токарний рі-зець)»
Лекція 2. «Методи обробки матеріалів різанням».
Лабораторні заняття
Лабораторне заняття № 1 «Визначення геометричних параметрів різального клину».
Мета заняття: Набуття практичних навичок у використанні універсальних та інстру-ментальних кутомірів для вимірювання геометричних параметрів токарних різців..
Лабораторне заняття № 2 «Визначення геометричних параметрів спіральних свер-дел».
Мета заняття: Набуття практичних навичок у використанні універсальних та інстру-ментальних кутомірів для вимірювання геометричних параметрів спірального свердла, а та-кож стенда для дослідження зміни величин заднього та переднього кутів різального леза свердла.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти не передбачено
Для заочної форми здобуття освіти
Контрольна робота
Мета контрольної роботи – практичне закріплення знань здобувачем вищої освіти з питань методів формоутворення деталей машин галузі машинобудування.
На першому занятті здобувач вищої освіти отримує індивідуальне завдання у викла-дача який проводить ці заняття.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Контрольні заходи здійснюються у формі поточного та підсумкового контролю.
Для денної форми здобуття освіти
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її ви-вчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень. Форма підсумкового контролю ек-замен.
На екзамені за бездоганні відповіді студент може отримати 100 балів.
Формою проведення поточного контролю є дві модульні контрольні роботи за бездо-ганне виконання кожної з яких здобувач вищої освіти отримує 30 балів. МКР складається з 20 тестових теоретичних питань по 1 балу та 5 тестових практичних завдань по 2 бали. За бездоганне виконання 10 лабораторних робіт здобувач вищої освіти отримує 40 балів, по 4 бали за кожну з10 робіт. Для допуску до екзамену треба отримати не менш ніж 60 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться після завершення її ви-вчення з метою встановлення досягнення здобувачем вищої освіти заявлених програмних результатів навчання і оцінювання рівня цих досягнень. Форма підсумкового контролю ек-замен.
Формою проведення поточного контролю є виконання контрольної роботи за вико-нання якої здобувач вищої освіти отримує 60 балів, за виконання двох лабораторних робіт – 40 балів. Для допуску до екзамену треба отримати не менш ніж 60 балів.