Професійна практика програмної інженерії

Мета вивчення дисципліни: надання здобувачам вищої освіти знань і початкового досвіду, необхідних для професійного виконання інженерної діяльності.
Практичне значення та використання отриманих знань: сформувати у здобувачів вищої освіти розуміння важливості різноманітних професійних співтовариств та ролі стандартів і сукупностей знань, що визначають стандарти в галузі програмної інженерії; прагнення ухвалювати етичні рішення при зіткненні з етичними дилемами, приділяти увагу безпеці, захищеності і правам людини, роз’яснювати і застосовувати законодавство, яке стосується програмної інженерії; усвідомлення потреби в постійному підвищенні своєї кваліфікації як інженера загалом, так й інженера з програмного забезпечення зокрема.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція №1. «Історія розвитку програмування. Умови виникнення інженерії програмного забезпечення».
Лекція №2. «Визначальні події та особистості на шляху становлення інженерії програмного забезпечення як професійної галузі. Перспективи та проблеми програмної інженерії в XXI столітті».
Лекція №3. «Основні визначення й відмітні риси програмної інженерії. Характеристика програмного забезпечення як головного результату діяльності програмних інженерів.».
Лекція №4. «Огляд методів і моделей програмної інженерії. Інфраструктурна модель компонентів професії Форда–Гіббса. Аналіз зрілості компонентів професії інженерії програмного забезпечення.».
Лекція №5. «Історія виникнення та розвитку співтовариств професійних інженерів. Огляд діяльності комп’ютерного товариства інституту інженерів з електроніки та електротехніки (IEEE-СS).».
Лекція №6. «Огляд діяльності асоціації з обчислювальної техніки. Огляд організацій, які підтримують професійну розробку програмного забезпечення».
Лекція №7. «Загальні питання інженерної освіти. Особливості акредитації інженерних освітніх програм».
Лекція №8. «Особливості організації навчального процесу для програмних інженерів. Огляд освітнього стандарту SWEBOK».
Лекція №9. «Основні поняття інженерної етики. Етичні кодекси інженерних співтовариств».
Лекція №10. «Аналіз етичного кодексу, розробленого асоціаціями ACM та IEEE-СS. Особливості професійних та етичних вимог до програмних інженерів. Етичні дилеми професійної практики програмних інженерів».
Лекція №11. «Особливості розвитку професійних навичок майбутніх програмних інженерів. Особливості працевлаштування програмних інженерів.».
Лекція №12. «Групова динаміка та комунікації як основний стиль роботи програмних інженерів. Сертифікація та ліцензування програмних інженерів».
Лекція №13. «Особливості формування культури програмної інженерії в компаніях. Організаційні структури та технології компаній, які займаються розробкою програмного забезпечення».
Лекція №14. «Аналіз моделі зрілості можливостей та особливості сертифікації компаній за СММ. Особливості реалізації компаніями програм професійного розвитку своїх співробітників».
Лекція №15. «Надійність і безпека програмних продуктів та ризики, пов’язані з їх використанням».
Лекція №16. «Основні поняття та визначальні чинники якості програмних продуктів».
Лекція №17. «Огляд стандартів, які забезпечують якість програмних продуктів».
Лекція №18. «Сертифікація програмних продуктів».
Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Історія становлення та перспективи розвитку програмної інженерії як професії».
Мета заняття: ознайомлення студентів з історією розвитку програмної інженерії та її перспективами як професії в контексті сучасних технологічних змін.
Практичне заняття №2. «Характеристика професійної інженерної діяльності розробників програмного забезпечення».
Мета заняття: полягає в ознайомленні студентів з основними аспектами професійної діяльності програмних інженерів, їх роллю та відповідальністю в процесі розробки ПЗ.
Практичне заняття №3. «Професійні товариства й асоціації програмних інженерів.
Провідні установи в галузі програмної інженерії та їх діяльність».
Мета заняття: полягає в ознайомленні студентів з основними професійними товариствами та асоціаціями програмних інженерів, а також з діяльністю провідних установ, що впливають на розвиток цієї галузі.
Практичне заняття №4. «Професійна освіта в галузі програмної інженерії».
Мета заняття: полягає в ознайомленні студентів з основними напрямами та програмами професійної освіти в галузі програмної інженерії, а також з актуальними вимогами до кваліфікації фахівців цієї сфери.
Практичне заняття №5. «Кодекс етики та професійної практики програмних інженерів».
Мета заняття: полягає в ознайомленні студентів з основними принципами та нормами етики, які регулюють професійну діяльність програмних інженерів, а також з їхньою роллю в забезпеченні якості та відповідальності в розробці ПЗ.
Практичне заняття №6. «Професійна діяльність програмних інженерів».
Мета заняття: полягає в ознайомленні студентів з основними аспектами професійної діяльності програмних інженерів, їх функціями, обов'язками та відповідальністю в процесі розробки, підтримки та впровадження програмних продуктів.
Практичне заняття №7. «Діяльність компаній, пов’язаних із розробкою програмних продуктів».
Мета заняття: полягає в ознайомленні студентів з основними аспектами діяльності компаній, що займаються розробкою програмних продуктів, та їхнім впливом на індустрію програмної інженерії.
Практичне заняття №8. «Якість програмних продуктів як результат відповідальної професійної діяльності програмних інженерів».
Мета заняття: полягає в ознайомленні студентів з важливістю забезпечення якості програмних продуктів та роллю програмних інженерів у досягненні високих стандартів якості через відповідальну професійну діяльність.
Практичне заняття №9. «Сертифікація програмних продуктів».
Мета заняття: полягає в ознайомленні студентів з процесами сертифікації програмних продуктів, їх значенням для забезпечення якості та відповідності міжнародним стандартам.
Для заочної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція №1. «Історія розвитку програмування. Умови виникнення інженерії програмного забезпечення».
Лекція №2. «Визначальні події та особистості на шляху становлення інженерії програмного забезпечення як професійної галузі. Перспективи та проблеми програмної інженерії в XXIстолітті».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Історія становлення та перспективи розвитку програмної інженерії як професії».
Мета заняття: ознайомлення студентів з історією розвитку програмної інженерії та її перспективами як професії в контексті сучасних технологічних змін.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Для здобувачів очної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується згідно з графіком навчального процесу. На її виконання відводиться 8 годин індивідуальної роботи студента. Робота повинна підтвердити опанування студентом дисципліни та прищепити навички самостійної роботи над вирішенням професійних завдань з застосуванням інформаційно-довідникових ресурсів і знань.
Тематика РГР періодично зазнає уточнення і коригування. РГР виконується окремо кожним студентом.
Етапи виконання РГР:
видача завдань (1-2 тиждень);
самостійна робота студентів (3-8 тиждень);
захист РГР (9 тиждень).
Для заочної форми здобуття освіти
Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується згідно з графіком навчального процесу. На її виконання відводиться 9 годин індивідуальної роботи студента.
Контрольну роботу здобувач виконує на платформі дистанційного навчання. Робота містить 50 питань у тестовій формі. Питання повністю охоплюють основні теми курсу. Правильна відповідь на кожне питання оцінюється в 1 бал. Максимально можливасума балів за бездоганне виконання контрольної роботи - 50.
Термін виконання контрольної роботи– не менше, ніж за місяць до початку сесії.
Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль.
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 1 модульну контрольну роботу та РГР. Контроль практичних занять відбувається у вигляді тестування (ПР1-ПР9)за кожною темою, яке проводиться у системі дистанційного навчання.
Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на один семестровий модуль:
- за 9 практичних робіт здобувач отримує 40 балів (ПР1-ПР9);
- МКР оцінюється у 50 балів;
- РГР оцінюється у 10 балів.
Підсумковий контроль – іспит. Підсумковий контроль з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою).
Бали розподіляються наступним чином: 50 балів – теоретична частина та 50 балів – практична.
Екзаменаційний білет містить 5 теоретичних питань рівної складності та 5 практичних питань рівної складності.
За бездоганну відповідь на кожне теоретичнеабо практичне питання здобувач отримує 10 балів. При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо здобувач повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, навів практичні приклади на практичні питання.
Підсумковий контроль – іспит. Іспит усний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві отримати максимально 100 балів. Студенти виконують практичні тести за темами (40 балів) на практичному занятті, РГР (10 балів) та одну контрольну роботу (50 балів), що дає можливість отримати сумарно 100 балів за дисципліну.
Підсумковий контроль – іспит. Іспитусний. Максимальна оцінка, яку можеотриматиздобувач – 100 балів.