Виробнича практика

Метою виробничої практики є формування професійних вмінь, навичок приймати самостійні рішення на конкретній ділянці роботи в реальних умовах шляхом виконання різних обов'язків, властивих їх наступній професійній діяльності, а також закріплення теоретичних знань, одержаних в університеті та підготовка до майбутньої роботи за фахом з комп'ютерних наук та інтелектуального аналізу даних.
Протягом виробничої практики студенти мають розширити та закріпити свої компетенції щодо здатності розв’язувати задачі у сфері комп’ютерних наук для інтелектуального аналізу даних; пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; визначення мети та задач роботи.
Основними завданнями виробничої практики є:
– проходження виробничої практики на посадах, які стосуються сфери інтелектуального аналізу даних, на посадах інженера-системотехніка, системного програміста;
– вивчення новітніх засобів щодо інтелектуального аналізу даних;
– аналіз сучасних методів та методик інтелектуального аналізу даних;
– вивчення інформаційних матеріалів щодо інтелектуального аналізу даних;
– вивчення основних питань діяльності підприємства, організації, установи, фірми щодо аналізу даних.
В залежності від конкретної бази виробничої практики ці задачі повинні уточнюватися спільно з керівниками виробничої практики від університету і підприємства.
Виробнича практика студентів є важливою складовою частиною підготовки висококваліфікованих спеціалістів і сприяє розширенню, систематизації та закріпленню знань, отриманих студентами в процесі навчання у вищому навчальному закладі, отриманню навичок роботи за фахом.
Навчальним планом спеціальності F3 Комп’ютерні науки, освітньої програми «Інтелектуальний аналіз даних» передбачена виробнича практика студентів 3 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Конкретні строки і тривалість виробничої практики затверджуются щорічно з урахуванням часу закінчення екзаменаційної сесії та інших обставин. Виробнича практика є важливою складовою частиною підготовки висококваліфікованих спеціалістів і сприяє розширенню, систематизації та закріпленню знань, отриманих студентами в процесі навчання у вищому навчальному закладі, отриманню навичок роботи за фахом.
Основними базами виробничої практики є проєктні, виробничі, комерційні та дослідні фірми, організації, підприємства, лабораторії, що розроблюють апаратне та програмне забезпечення або застосовують засоби обчислювальної техніки. Під час виробничої практики студенти можуть використовуватись на посадах фахівця з розроблення комп’ютерних програм, фахівця з інформаційних технологій, фахівця з розробки та тестування програмного забезпечення.
Студент при проходженні виробничої практики зобов'язаний:
– повністю виконувати завдання, передбачені програмою виробничої практики;
– підпорядковуватися діючим на підприємстві, в установі, організації правилам внутрішнього трудового розпорядку;
– вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;
– нести відповідальність за виконану роботу та її підсумки;
– подати керівнику виробничої практики від ВНЗ письмовий звіт з виробничої практики з рецензією керівника виробнрчої практики від підприємства.
ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Робота та заняття під час виробничої практики

3.1.1 Незалежно від місця проходження виробничої практики студент повинен:
– пройти інструктаж з техніки безпеки та охорони праці на підприємстві;
– вивчити організаційну структуру підприємства (заводу, організації, фірми) та підрозділу (цеху, відділу, лабораторії);
– вивчити організацію роботи підрозділів, що розробляють або професійно експлуатують апаратно-програмне забезпечення, ознайомитись з характером і особливостями задач, що вирішуються на підприємстві;
– набути навички роботи з методикою експлуатації засобів обчислювальної техніки;
– набути навички роботи з методами наукової організації праці інженерно-технічних працівників, знати їх функціональні обов’язки.
3.1.2 В залежності від бази виробничої практики, студент може виконати декілька з перелічених нижче завдань:
– набути навички роботи з принципами роботи хмарних сервісів і технологій з використанням моделей і методів машинного навчання та добування даних;
– використовувати структурного, функціонального та об’єктно-орієнтованого моделювання бізнес-процесів об’єктів управління;
– набути навички роботи з методологію тестування відповідних програмних продуктів при забезпечені якості і надійності розроблених інформаційних систем і технологій;
– розробляти проєктну документацію для проєктів розробки та впровадження інформаційних, інтелектуальних та розподілених систем;
– набути навички роботи з засобами розробки клієнт-серверних застосувань;
– набути навички роботи з навичками управління життєвим циклом програмного забезпечення, продуктів і сервісів інформаційних технологій для аналізу даних;
– дослідити методи та алгоритми обчислювального інтелекту та інтелектуального аналізу даних;
– одержати досвід збору та підготовки даних;
– одержати досвід роботи з системами штучного інтелекту в розробці ІТ-продуктів;
– вивчити один або кілька пакетів прикладних програм, що використовуються на підприємстві.
Точний перелік завдань для кожного студента погоджується керівниками виробничої практики від підприємства та університету.
3.1.3 По охороні праці студенти повинні набути навички роботи:
– з правами та обов'язками посадових осіб, що відповідають за охорону праці на підприємстві (головний інженер, інженер по техніці безпеки, майстер цеху, зав. лабораторії та інш.);
– з інструкціями по техніці безпеки, методами проведення інструктажу;
– з методами захисту від небезпечних факторів під час роботи з обчислювальною технікою, з системами освітлення і вентиляції. Точний перелік завдань для кожного студента погоджується керівниками виробничої практики від підприємства і університету.
Під час перебування на базі виробничої практики студенти повинні суворо виконувати прийняті на базі виробничої практики правила охорони праці і протипожежної безпеки з обов'язковим проходженням ними інструктажів (вступного і на кожному конкретному місці праці).
Під час проходження виробничої практики студенти можуть залучатися адміністрацією для надання допомоги базі виробничої практики. Необхідно мати на увазі, що така тимчасова праця повинна суворо відповідати профілю навчання і по тривалості не заважати виконанню учбових завдань.
Під час виробничої практики за можливості можуть бути організовані теоретичні заняття і екскурсії. Планування та проведення їх здійснюється спільно керівниками виробничої практики від університету та бази виробничої практики. Заняття під час виробничої практики можуть проводитись у вигляді лекцій, семінарів, практичних і лабораторних робіт, які сприятимуть поглибленню теоретичного навчання, з використанням матеріальних можливостей готової продукції бази виробничої практики. Для проведення таких занять необхідно залучати найбільш кваліфікованих вчених і співробітників бази виробничої практики.
Приблизна тематика теоретичних занять:
– історія підприємства, характеристики продукції/послуг, що виготовляється/здійснюються, структура підприємства і т. ін.;
– окремі питання аналізу даних на підприємстві;
– експериментальні та наукові дослідження і розробки, що виконуються на підприємстві;
– основні шляхи вдосконалення і розвитку засобів обчислювальної техніки та програмного забезпечення для аналізу даних;
– методи проєктування, розробки та тестування програмного забезпечення для аналізу;
– методи та системи штучного інтелекту.
Під час виробничої практики проводяться екскурсії по підприємству з метою надбання студентами найбільш повної уяви про базу виробничої практики, структуру, взаємодію її окремих підрозділів, діючу систему управління. Кількість годин, що відводиться на заняття та екскурсії для студентів, не повинна перевищувати шести годин на тиждень.
3.2 Етапи виробничої практики
Виробнича практика складається з трьох періодів:
– ознайомлювальний період;
– основний період;
– заключний період.
1. Ознайомлювальний період. У цей період студенти проходять інструктажі з охорони праці, правил техніки безпеки та протипожежної безпеки на підприємстві. У цей період для студентів організуються лекції, у яких вони ознайомляться із призначенням, структурою і організацією роботи підприємства та окремих його підрозділів, основними показниками діяльності підприємства, іншими питаннями. У цей період проводяться екскурсії по підприємству, уточнюється графік виконання програми виробничої практики та вирішуються інші організаційні питання. На ознайомлювальний період відводиться 1-2 дні.
2. Основний період. В основний період студенти працюють над виконанням програми виробничої практики і індивідуального завдання. Студенти працюють на штатних посадах або дублерами і повністю підпорядковуються правилам внутрішнього розпорядку даного підприємства. Як правило, студенти повинні приймати безпосередню участь у дослідних і проєктних роботах, у розробці та експлуатації програмного забезпечення, а також виконувати інші роботи за вказівками керівників виробничої практики. Для виконання розділів програми, що не зв'язані з роботою, виконуваною на робочому місці, студенти використовують час, відведений на самостійну роботу.
3. Заключний період. У заключний період тривалістю 2-3 дні студенти виконують ті розділи програми, що не можна виконати на робочому місці, і займаються остаточним оформленням звіту по виробничої практиці та щоденнику з виробничої практики.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

З метою підвищення ефективності виробничої практики студент отримує на профілюючій кафедрі індивідуальне завдання, погоджене з керівництвом виробничої практики від підприємства. Індивідуальні завдання повинні враховувати специфіку баз практик та напрямку освітньої програми.
Матеріали, отримані студентами під час виконання індивідуального завдання, використовуються в процесі курсового проєктування, а також можуть у подальшому бути використані для підготовки доповіді або статті по узгодженню з кафедрою та базою виробничої практики.
Під час виробничої практики студенти мають змогу та повинні використати можливість ознайомитись з літературою, що відсутня в університеті і є на базі виробничої практики: фірмова документація на засоби програмного та апаратного забезпечення, нормативні матеріали, описи, наглядні посібники тощо. Перелік літературних джерел визначається керівниками виробничої практики і повинен бути мінімальним за номенклатурою та обсягом, строго необхідним для того, щоб студенти змогли виконати програму виробничої практики, реально враховувати резерв часу, який можуть виділити студенти для їх вивчення за час проходження виробничої практики.
При виконанні індивідуального завдання необхідно розробити MVP стартапу шляхом аналізу сучасних систем-аналогів, визначити актуальність і практичну доцільність стартапу, а також окреслити основні напрямки використання інтелектуального аналізу даних.
У межах виконання індивідуального завдання необхідно:
 провести огляд предметної області та сучасних тенденцій її розвитку;
 проаналізувати існуючі аналоги, визначити їх переваги та недоліки;
 сформулювати проблему, яку вирішує проєкт, та обґрунтувати актуальність;
 визначити мету роботи та конкретні завдання для її досягнення;
 описати очікувані результати та практичну значущість запропонованої ідеї для проєктування;
 описати методи, засоби, системи інтелектуального аналізу які можуть бути використані для ІТ-проєктів.

ВИМОГИ ЩОДО НАПИСАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ВИРОБНИЧУ ПРАКТИКУ

Вимоги та правила щодо оформлення Звіту базуються на: ДСТУ 3008:2015 «Інформація та документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлювання»; ДСТУ 1.5-2015 «Правила розроблення, викладання та оформлення національних нормативних документів». Текстову частину роботи оформлюють на аркушах формату А4 (210×297 мм). У разі роздрукування роботи на паперовому носії текст розміщують з одного боку аркуша білого паперу формату А4 щільністю від 80 до 100 г/м². Текст, якщо не зазначено інше, набирають шрифтом Times New Roman, розміром 14 пт, чорного кольору, прямого накреслення, з міжрядковим інтервалом 1,5, вирівнюванням по ширині, абзацним відступом 1,25 см. У текстовій частині роботи інтервал між абзацами має дорівнювати міжрядковому інтервалу всередині абзацу. Зокрема, не допускається залишати порожні рядки, крім випадків, передбачених цими правилами. На сторінках роботи встановлюють такі розміри полів: ліве – 25 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм. Сторінки текстової частини роботи нумерують наскрізно арабськими цифрами, охоплюючи додатки. Номери сторінок розміщують у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці. Структурні елементи, окрім титульного аркуша, мають заголовки, які розміщують у верхній частині сторінки по центру рядка, без абзацного відступу, напівжирним шрифтом і без крапки в кінці. Переноси слів у заголовках не допускаються. Заголовки всіх структурних елементів, окрім додатків, подають великими літерами. Звіт складається з розділів:
Вступ
1. Структура підприємства та короткий опис його діяльності
2. Робота проведена під час виробничої практики
3. Індивідуальне завдання
Висновки
Список літератури
Додатки (за потребою)
В звіті повинні відображатись усі питання, що зазначені у програмі виробничої практики, індивідуальне завдання, коротко та конкретно висвітлені всі роботи, виконані особисто студентом в період виробничої практики. Зокрема в звіті повинні бути висвітлені:
– організація підприємства (установи, заводу, фірми), відділу (лабораторії, цеху), номенклатура виробів або послуг і т.ін.;
– дані про роботу, що була виконана на практиці. Особливо необхідно виділити матеріали, в розробці яких особисто приймав участь студент;
– звіт про виконання індивідуального завдання;
За обсягом звіт не може бути меншим 15 сторінок і перевищувати 30 сторінок.
В Україні діють стандарти, що відповідають за оформлення бібліографічної інформації:
1. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання / Нац. стандарт України. – Вид. офіц. – [Чинний від 2007-07-01]. – Київ : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. Це регламентуючий документ для оформлення бібліографічних списків, списків використаної літератури, списків літератури в наукових роботах тощо.
2. ДСТУ 8302:2015. Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання / Нац. Стандарт України. – Вид. офіц. – [Уведено вперше ; чинний від 2016-07-01]. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. – 17 с.

ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ

Організацію виробничої практики відповідно до програми та її керівництво здійснюють керівники виробничої практики від підприємства і від профілюючої кафедри університету.
Проходження виробничої практики визначається графіком, складеним до початку виробничої практики керівниками. Графік має забезпечити виконання студентами програми виробничої практики.
В перший день виробничої практики організується бесіда, в якій студенти мають бути ознайомлені з правилами внутрішнього розпорядку, технікою безпеки, режимом роботи підприємства і т.ін. Після цього студенти розподіляються по робочим місцям і проходять необхідний виробничий інструктаж. У період виробничої практики студенти дотримуються всіх правил внутрішнього розпорядку підприємства. Час початку та закінчення роботи встановлюється адміністрацією в узгодженні з керівниками від університету.
Зміна робочого місця та перехід з одного відділу до іншого здійснюються відповідно до графіку і тільки з дозволу керівника виробничої практики від підприємства.
Орієнтовний графік виконання програми виробничої практики і самостійної роботи наводиться у табл. 3.1.
Керівники виробничої практики від університету і підприємства ведуть постійний контроль за роботою студентів на робочих місцях, дотриманням порядку проходження виробничої практики, стежать за виконанням поточних та індивідуальних завдань, подають студентам необхідну допомогу.