Тенденції розвитку комп'ютерних систем та мереж 2

Mandatory discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Обсяг освітнього компонента: 
• у кредитах ЄКТС — 3.0; • у навчальних годинах — 90.
Кількість аудиторних занять: 
8 лекцій, 7 практичних занять.
Самостійна робота: 
60 годин.
Розподіл навчальних годин (аудиторні заняття / самостійна робота): 
• очна форма — 30 / 60.
Кількість аудиторних занять за видами (лекції / практичні заняття / лабораторні заняття): 
• очна форма — 8 / 7 / 0.
Семестровий контроль: 
Exam.
Освітню компоненту забезпечує: 
Викладач: 
Анотація: 

Мета вивчення дисципліни: формування комплексу знань і здобуття навичок системно-го мислення, практичних прийомів використання сучасних підходів та принципів про сучасні напрями розвитку комп’ютерних систем та мереж, кіберфізичних систем та систем штучного інтелекту (ШІ) для використання отриманих знань та навичок на етапі аналізу та проектування у наукових дослідженнях за тематикою дисертаційної роботи.
Для досягнення мети здобувачі звання PhD повинні розробляти моделі та стратегії проек-тування як архітектури, так і компоненти спеціалізованих та універсальних комп‘ютерних сис-тем що функціонують на основі сучасних досягнень прикладної науки; отримати теоретичні знання з використання сучасних методів аналізу та проектування комп’ютерних систем та ме-реж, кіберфізичних систем та систем штучного інтелекту; освоїти теоретичні знання з класифі-кації, стандартизації та технологій комп’ютерних систем та мереж наступного покоління; отримати теоретичні знання і практичні навички з розробки спеціалізованих, мобільних, медич-них, інтелектуальних, автономних комп'ютерних систем з використанням новітніх мережевих технологій; вивчити методи та принципові підходи до реалізації комп’ютерних систем та ме-реж, кіберфізичних систем та систем штучного інтелекту.

Практичне значення та використання отриманих знань: полягає у можливості професійно виконувати задачі пов’язані із вибором технічних вимог, яким мусить задовольняти комп’ютерні системи та мережі, кіберфізичні системи та системи штучного інтелекту, їх ком-поненти при проектуванні; обранням початкових даних, які необхідні для проектування; їх еле-ментну базу; можливі технології побудови комп’ютерних систем та мереж, кіберфізичних сис-тем та систем штучного інтелекту; обрання критеріїв оцінки результату їх функціонування; по-рядок розрахунку систем в заданому інформаційному середовищі. Крім того в результаті ви-вчення дисципліни доктори філософії повинні вміти: користуватися довідниковою літературою для проведення необхідних розрахунків; на основі початкових даних скласти алгоритм розраху-нку ефективних комп’ютерних систем та мереж, кіберфізичних систем та систем штучного ін-телекту. 
Також придбати знання з загальних питань організації функціонування засобів обчислювальної техніки та системи в цілому при наявності мережевих технологій та технологій штучного інте-лекту; знання з загальних питань підвищення ефективності спеціалізованих комп’ютерних сис-темах при використанні мережевих та інтелектуальних технологій; вміти описувати функціону-вання систем та компонентів системи при використанні мережевих технологій та технологій ШІ.

ТЕМАТИКА ТА ВИДИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ 

Лекційні заняття.
Лекція 1. Мета та задачі дисципліни. Основні поняття і визначення тенденцій розвитку комп'ю-терних систем (КС). Теорія та методологія. Системні об’єкти, системні функції, функціональні об’єкти КС. Формалізація опису характеристик системних об’єктів КС.
Лекція 2. Системні характеристики процесора та даних. Характеристики моделей об’єктів уп-равління КС. Однорівневі архітектури КС. Класифікація архітектур КС та їх характеристики.
Лекція 3. Поняття та основні компоненти кіберфізичних систем (КФС). Архітектурні рівні КФС: сенсорний, обчислювальний, комунікаційний та виконавчий. Взаємодія фізичного та ци-фрового середовища. Приклади промислових КФС, розумних транспортних і енергетичних сис-тем. Основні вимоги до безпеки та надійності кіберфізичних систем.
Лекція 4. Штучний інтелект, як складова сучасних комп'ютерних систем.Підходи до побудови інтелектуальних систем. Методи машинного навчання, нейронні мережі, експертні системи, ін-телектуальні агенти. Інтеграція компонентів ШІ у комп’ютерних і кіберфізичних системах. Са-монавчання, прогнозування та прийняття рішень. Етичні та безпекові аспекти впровадження ШІ.
Лекція 5. Мережеві технології для об’єднання інтелектуальних пристроїв: IoT, IIoT, Edge та Fog Computing. Алгоритми колективного прийняття рішень у розподілених системах. Штучний ін-телект у хмарних платформах для КФС. Приклади застосування інтелектуальних мереж у про-мисловості, транспорті та медицині.
Лекція 6. Методи прогнозування, оптимізації та управління в КФС. Моделі навчання з підкріп-ленням для адаптивного управління. Використання цифрових двійників і симуляційних плат-форм. Інструменти MATLAB, Simulink, Python для моделювання інтелектуальних КФС.
Лекція 7.Аналіз топології промислового об’єкта КС. Похідні моделі руху даних КС. Розробка похідних моделей на основі матричних моделей руху даних для аналізу тенденцій розвитку КС. Граф-розгалужене дерево.
Лекція 8.Часові інформаційні моделі КС. Модель "блок–схема алгоритму опрацювання даних". Граф-алгоритмічна модель опрацювання даних у КС. Економічні епюри циклів руху даних КС. Методи побудови епюр руху даних.

Практичні заняття
Практичне заняття №1"Формалізований опис об'єктів КС"
Мета роботи: вивчення та засвоєння методики формального опису системних об'єктів, функцій та КС, придбання навиків опису процесора, даних та об'єктів КС.
Практичне заняття №2"Класифікацій однорівневих архітектур КС та їх характеристик. Інформа-ційні потоки КС"
Мета роботи: вивчення та придбання навиків класифікації однорівневих архітектур КС та їх ха-рактеристик, опрацювання інформаційних потоків КС та мереж.
Практичне заняття №3. Моделювання структури кіберфізичної системи.
Мета роботи: ознайомлення з архітектурними рівнями КФС, побудова функціональної моделі «сенсор – обчислення – привід», аналіз потоків даних між компонентами системи.
Практичне заняття №4. Застосування методів штучного інтелекту в комп’ютерних та кіберфізи-чних системах. "
Мета роботи: опанування основ машинного навчання і побудова простої інтелектуальної моделі керування технічним об’єктом. Приклади використання Python-бібліотек (scikit-learn, TensorFlow). 
Практичне заняття №5. Інтелектуальні мережеві технології у КФС.
Мета роботи: ознайомлення з протоколами IoT, принципами побудови інтелектуальних сенсор-них мереж і розподілених систем. Практичне завдання — моделювання фрагмента мережі «ро-зумного середовища».
Практичне заняття №6. Моделювання кіберфізичних систем із використанням ШІ. 
Мета роботи: вивчення та застосування аналізу топології об'єктів заданої КС, застосування по-хідних моделей руху даних КС на основі матричних моделей руху даних.
Практичне заняття №7"Інформаційні моделі опрацювання даних КС. Економічні епюри циклів руху даних у КС"
Мета роботи: вивчення та застосування часових інформаційних моделей опрацювання даних КС. Граф-алгоритмічна модель опрацювання даних. Засвоєння методики створення економічних епюр руху даних КС

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

6 ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

Не передбачено.

ФОРМИ КОНТРОЛЬНИХ ЗАХОДІВ ТА ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Поточний контроль полягає у виконанні
1)    2-х контрольних опитувань. Контрольні опитування виконуються письмово і полягають в розв'язуванні типових задач відповідно до змісту лекційних занять. Бездоганне виконання кожного контрольного опитування оцінюється у 2 бали;
2)    7-і практичних занять. Практичні заняття виконуються відповідно до мети та завдань. По ре-зультатах виконання кожного заняття виконується індивідуальне завдання з демонстрацією отриманих результатів. Бездоганне виконання кожного завдання оцінюється у 6 балів;  
3)    2-х модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі письмової роботи. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 27 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
 

Результати навчання: 

ПРН1. Мати передові концептуальні та методологічні знання з комп’ютерної інженерії і на межі предметних галузей, а також дослідницькі навички, достатні для проведення наукових і прикладних досліджень на рівні останніх світових досягнень з комп’ютерної інженерії, ІТ-інфраструктур та інформаційних технологій, отримання нових знань та/або здійснення інновацій.
ПРН2. Планувати і виконувати експериментальні та/або теоретичні дослідження з комп’ютерної інженерії та дотичних міждисциплінарних напрямів з використанням сучасних інструментів та дотриманням норм професійної і академічної етики, критично аналізувати результати власних досліджень і результати інших дослідників у контексті усього комплексу сучасних знань щодо досліджуваної проблем.
ПРН6. Вільно презентувати та обговорювати з фахівцями і нефахівцями результати досліджень, наукові та прикладні проблеми комп’ютерної інженерії державною та іноземною мовами усно та письмово, оприлюднювати результати досліджень у наукових публікаціях у провідних міжнародних наукових виданнях.
ПРН7. Застосовувати загальні принципи та методи математики, інформатики та інших наук, а також сучасні методи та інструменти, цифрові технології та спеціалізоване програмне забезпечення для провадження досліджень у сфері комп’ютерної інженерії.
ПРН11. Вміти створювати нові методи експериментальної та розрахункової оцінки характеристик і параметрів комп’ютерних систем, мереж та компонентів, аналізувати результати наукових досліджень та передбачати наслідки їх впровадження
ПРН12. Вміти здійснювати дослідження та проектування технічних та програмних складових комп’ютерних систем на підставі знання тенденцій розвитку комп’ютерних систем та мереж, кіберфізичних систем та систем штучного інтелекту.
ПРН13. Вміти аналізувати результати наукових досліджень та передбачати наслідки їх впровадження.
ПРН14. Здатність адаптуватися до нових умов, самостійно приймати рішення та ініціювати оригінальні дослідницько-інноваційні проекти.
ПРН15. Вміти системно мислити та застосовувати творчі здібності до формування принципово нових ідей.
 

p842508 ▪ 2025