Фінансовий моніторинг

Мета вивчення дисципліни:
Сприяння засвоєнню здобувачем системи теоретичних знань, норм чинного законодавства, Міжнародних стандартів та навичок їх практичного застосування у сфері фінансового моніторингу.
Практичне значення та використання отриманих знань:
 орієнтуватися у міжнародних стандартах (FATF, директивах ЄС) та національному законодавстві у сфері фінансового моніторингу;
 розуміти систему та особливості діяльності суб’єктів первинного і державного фінансового моніторингу;
 застосовувати інструменти і методи ідентифікації, оцінки та мінімізації ризиків легалізації злочинних доходів і фінансування тероризму;
 використовувати результати фінансового моніторингу для забезпечення фінансово-економічної безпеки суб’єктів господарювання.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. Вступ до фінансового моніторингу. Сутність, мета та роль фінансового моніторингу в системі економіки та управління (ПРН1, ПРН20)
Лекція 2. Національне законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму (ПРН10, ПРН18, ПРН20)
Лекція 3. Міжнародні стандарти фінансового моніторингу та міжнародне співробітництво (FATF, директиви ЄС) (ПРН1, ПРН12, ПРН20)
Лекція 4. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу: функції, обов’язки, відповідальність та етичні аспекти діяльності (ПРН18, ПРН20)
Лекція 5. Державне регулювання і нагляд у сфері фінансового моніторингу. Використання інформації для управлінських рішень (ПРН10, ПРН12, ПРН20)
Лекція 6. Організація фінансового моніторингу: ідентифікація, верифікація клієнтів та ризик-орієнтований підхід (ПРН10, ПРН20)
Лекція 7. Облік, подання та використання інформації з фінансового моніторингу. Професійна відповідальність та етика (ПРН10, ПРН18, ПРН20)
Лекція 8. Методи та інструменти фінансового моніторингу в управлінні ризиками та фінансово-економічній безпеці (ПРН1, ПРН12, ПРН20)

Практичні заняття
Практичне заняття 1. Служба фінансового моніторингу: правовий статус та організація діяльності.
Мета заняття: сформувати вміння аналізувати нормативно-правове забезпечення фінансового моніторингу, оцінювати роль суб’єктів фінансового моніторингу в системі управління ризиками та фінансово-економічної безпеки. (ПРН20)

Практичне заняття 2. Національна оцінка ризиків (НОР).
Мета заняття: набути навичок збору, оцінювання та аналізу фінансових і нефінансових даних для ідентифікації та оцінки ризиків легалізації доходів і фінансування тероризму з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. (ПРН10, ПРН20)

Практичне заняття 3. Державна складова національної оцінки ризиків.
Мета заняття: сформувати здатність обґрунтовувати підходи до інформаційного забезпечення системи державного фінансового моніторингу з урахуванням особливостей використання ресурсного потенціалу органів державного сектору. (ПРН12)

Практичне заняття 4. Секторальна оцінка ризиків.
Мета заняття: розвинути вміння застосовувати інструментарій фінансового моніторингу для аналізу ризиків у різних секторах економіки та формування аналітичної інформації для управлінських рішень. (ПРН10, ПРН20)

Практичне заняття 5. Застосування інструментів протидії легалізації доходів, отриманих від корупційних діянь (ситуаційні завдання).
Мета заняття: сформувати навички практичного використання методів фінансового моніторингу для виявлення підозрілих операцій, а також дотримання норм професійної етики під час роботи з чутливою інформацією. (ПРН18, ПРН20)

Практичне заняття 6. Протидія відмиванню доходів, отриманих від розкрадання та нецільового використання коштів державного сектору.
Мета заняття: навчити обґрунтовувати інформаційні підходи до контролю використання ресурсного потенціалу суб’єктів державного сектору з урахуванням вимог фінансового моніторингу. (ПРН12, ПРН20)

Практичне заняття 7. Розбір комплексних практичних ситуацій з фінансового моніторингу. Підведення підсумків.
Мета заняття: узагальнити та поглибити здатність самостійно застосовувати інструментарій фінансового моніторингу для аналізу ризиків, прийняття управлінських рішень та професійного розвитку. (ПРН1, ПРН10, ПРН20)

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. Вступ до фінансового моніторингу. Сутність, мета та роль фінансового моніторингу в системі економіки та управління.
Лекція 2. Національне законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів та фінансуванню тероризму

Практичне заняття. Протидія відмиванню доходів, отриманих від розкрадання та нецільового використання коштів державного сектору.
Мета заняття: навчити обґрунтовувати інформаційні підходи до контролю використання ресурсного потенціалу суб’єктів державного сектору з урахуванням вимог фінансового моніторингу. (ПРН12, ПРН20)

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Розрахунково-графічна робота (РГР)
Метою РГР є закріплення теоретичних знань і формування практичних навичок застосування інструментарію фінансового моніторингу, ризик-орієнтованого підходу та інформаційно-аналітичного забезпечення управлінських рішень у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму.
РГР виконується на прикладі конкретного суб’єкта фінансового моніторингу, що дозволяє здобувачеві продемонструвати здатність ідентифікувати та оцінювати ризики, формувати аналітичну інформацію і обґрунтовувати управлінські рішення.
Об’єктом дослідження може бути:
 суб’єкт господарювання (підприємство будь-якої форми власності);
 установа або орган державного сектору;
 фінансова установа або інший суб’єкт первинного фінансового моніторингу;
 умовний (модельний) суб’єкт, сформований на основі відкритих даних або навчального кейсу.
Здобувач отримує індивідуальне завдання на першому практичному занятті. Виконання РГР здійснюється впродовж семестру в межах 15 годин самостійної роботи.
РГР містить вступ, три розділи і висновки, оформлюється у вигляді пояснювальної записки обсягом 15–20 сторінок машинописного тексту та графічної частини (1 аналітична схема або матриця).
У першому розділі роботи «Нормативно-методичні засади фінансового моніторингу» (ПРН1, ПРН20) необхідно:
 охарактеризувати сутність і завдання фінансового моніторингу;
 проаналізувати ключові вимоги національного законодавства та міжнародних стандартів (FATF);
 визначити роль фінансового моніторингу в управлінні ризиками та фінансово-економічній безпеці.
У другому розділі роботи «Ідентифікація та оцінка ризиків фінансового моніторингу» необхідно:
 здійснити ідентифікацію фінансових і нефінансових ризиків;
 провести їх оцінку з використанням ризик-орієнтованого підходу;
 обґрунтувати інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень.
 Графічна частина (обов’язково): матриця оцінки ризиків або схема інформаційних потоків фінансового моніторингу.
(ПРН10, ПРН20)
Графічна частина обов’язково формується для обраного об’єкта та включає один із варіантів: матрицю оцінки ризиків фінансового моніторингу об’єкта або схему інформаційних потоків фінансового моніторингу об’єкта (джерела інформації, відповідальні особи, управлінські рішення).
У третьому розділі роботи «Заходи фінансового моніторингу та етичні аспекти їх застосування» необхідно:
 розробити заходи фінансового моніторингу для мінімізації ідентифікованих ризиків;
 обґрунтувати підходи до інформаційного забезпечення контролю використання ресурсного потенціалу;
 визначити вимоги до професійної та академічної етики при здійсненні фінансового моніторингу.
(ПРН12, ПРН18, ПРН20)
Захист РГР здійснюється протягом останнього навчального тижня семестру у формі усної співбесіди з елементами презентації графічних матеріалів.

Примітка щодо заочної форми здобуття освіти:
Завдання для виконання РГР здобувач отримує на установчій лекції, термін подання виконаної роботи – не пізніше ніж за місяць до початку сесії.

Контрольна робота для здобувачів заочної форми
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції. Робота містить 20 тестових теоретичних і практичних завдань. Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Контрольні заходи здійснюються у формі поточного та підсумкового контролю. Підсумковий контроль – залік. Залік усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Перевірка теоретичних знань основних понять, які розкриваються в ході лекцій 1-8 у формі усного опитування, оцінюється у 2 бали.
РГР виконується з 2 по 14 тиждень і максимально оцінюється у 20 балів. Критерії оцінювання РГР наведені у таблиці.

Модульні контрольні роботи на 7 та 14 тижні складаються з тестових теоретичних і практичних завдань (25 тестів по 1 балу).
На практичних заняттях 1-7 проводиться контрольне опитування, яке оцінюється по 2 бали (12 балів).

Для заочної форми здобуття освіти
Виконання завдання за практичним заняттям: розв’язання практичної ситуації, за умови бездоганного виконання оцінюється у 20 балів. Критерії оцінювання: глибина аналізу ризиків у запропонованому кейсі (30%), обґрунтованість вибору інформаційних джерел для контролю (30%), якість запропонованих заходів протидії (30%), оформлення та презентація (10%).
Підготовка та захист контрольної роботи (60 балів). Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 40 балів. При її захисті студент може отримати до 20 балів.
Підсумковий контроль – залік.