Стратегування в сфері державного управління та місцевого самоврядування

Мета вивчення дисципліни:
поглиблення компетентностей, у т.ч. у секторальному вимірі, здобувачів другого (магістерського рівня) вищої освіти щодо стратегування в сфері державного управління та місцевого самоврядування, оволодіння методичними підходами щодо розробки, аналізу, обґрунтування та впровадження ефективних стратегічних рішень на національному, регіональному та місцевому рівнях на інноваційних засадах в умовах невизначеності, ризику та конфлікту.
Досягненню мети сприятимуть такі методи викладання та навчання:
- лекції: лекції-дискусії, лекції-бесіди, лекції-кейси;
- при виконанні завдань під час самостійної роботи та на практичних заняттях використовуються методи «Шість капелюхів» (індивідуальна форма проведення); «Відкритого Простору» (Open Space Technology) які активно використовуються для підготовки публічних/державних службовців в США, що дає можливість здобувачеві в ігровій цікавій формі набути знань), «Розгортання політики» та «П'ять чому».
«Шість капелюхів» – це психологічна рольова гра, сенс якої полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити переваги і недоліки.
«Відкритого Простору» (Open Space Technology) – це креативний метод провадження діалогу/дискусій в групах від 8 до 1000 осіб, що застосовується для стратегічного розвитку, пошуку рішень у проблемних ситуаціях, розвитку команд, у роботі в «групах по інтересах» і т.д.
«Розгортання політики» - методологія, яка використовується для планування, встановлення та доведення до відома виконавців цілей організації та оперативного аналізу її роботи, що забезпечує координацію всіх дій, спрямованих на досягнення правильно сформульованих стратегічних цілей.
«П'ять чому» — це ефективний інструмент, який використовує запитання для дослідження причинно-наслідкових зв'язків, що стоять за певною проблемою, виявлення причинних факторів і визначення першопричини. Розглядаючи логіку в сторону «Чому?», Ми поступово виявляємо весь ланцюжок послідовно пов'язаних причинно-наслідкових факторів, що впливають на проблему.4) в умовах карантинних обмежень при переведенні на дистанційну форму навчання використовуються е-ресурси: з повним методичним забезпеченням для організації самостійної роботи здобувача; Google Classroom; Google meet; Zoom; можливості Google-форм.
Практичне значення та використання отриманих знань:
– формування стратегічного та тактичного мислення; вміння враховувати психологічні, комунікаційні, особистісні аспекти подолання супротиву змінам; розвиток лідерських якостей при організації роботи групи стратегічного планування; вміння представляти результати роботи групи стратегічного планування для суб’єктів публічного управління та адміністрування в сфері державного управління та місцевого самоврядування, а також громадськості; готовності брати на себе відповідальність в процесі прийняття стратегічних рішень.
Протягом вивчення дисципліни формуються наступні гнучки навички (softskills): креативність щодо розробки напрямів вдосконалення системи врядування, критичного мислення щодо державної регіональної політики та її адміністрування, публічного виступу з актуальних питань врядування, роботи в команді при реалізації принципу колегіальності у здійсненні врядування, а також лідерські якості, етичної поведінки, почуття відповідальності.
Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Концептуальні засади теорії стратегування соціально-економічного розвитку в умовах постмодерного суспільства».
Лекція 2. «Передумови застосування, роль та сутність стратегування в публічному управлінні. Сталий розвиток як основний принцип стратегічного планування».
Лекція 3. «Етапи та узагальнена модель стратегічного планування, організація його процесу».
Лекція 4. «Інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного планування. SWOT-аналіз як метод визначення основних факторів впливу середовища та інтерпретація його результатів».
Лекція 5. «Методологічні основи розробки та оцінки варіантів стратегії».
Лекція 6. «Методичні засади, механізми та ресурсне забезпечення реалізації стратегії. Моніторинг та оцінка в стратегуванні».
Лекція 7. «Нормативно-правове регулювання процесів стратегічного управління в державному секторі України».
Лекція 8. «Особливості стратегування в умовах правового режиму воєнного стану та повоєнного відновлення в Україні».

Практичні заняття

Практичне заняття №1. «Стратегування соціально-економічного розвитку у процесі формування політики та впровадження реформ публічного управління».
Мета заняття: здійснювати загальне управління процесом змін на різних етапах розвитку території чи галузі в умовах євроінтеграції, глобалізації та інформатизації суспільних процесів; володіти базовими знаннями про основні моделі та теорії стратегування в сфері публічного управління; розуміти переваги та принципи стратегічного підходу до управлінської діяльності; використовувати в практичній діяльності сучасні методи та технології передових шкіл стратегічного управління та закордонний досвід стратегування розвитку територій.

Практичне заняття №2. «Стратегічне управління: передумови виникнення та світовий досвід. Моделі управління змінами».
Мета заняття: здійснювати загальне управління процесом змін на різних етапах розвитку території, галузі та організації в умовах євроінтеграції, глобалізації та інформатизації суспільних процесів; володіти базовими знаннями про управління змінами в сфері державного управління та місцевого самоврядування; використовувати в практичній діяльності сучасні методи та технології та управління змінами в сфері державного управління та місцевого самоврядування.

Практичне заняття №3. «Ініціація ефективного процесу стратегічного планування в сфері державного управління та місцевого самоврядування ».
Мета заняття: володіти навичками щодо підготовки процесу стратегування, підготовки описово-аналітичної записки щодо ініціації процесу стратегічного планування та організації ефективної діяльності робочої групи з метою подолання проблем в стратегічному плануванні, що пов’язані з наступними чинниками: – бюрократичність та недостатня координація; дефіцит моніторингу та оцінки; вплив корупції.

Практичне заняття №4. «Міжсекторне партнерство та аутсорсінг в стратегічному плануванні в сфері державного управління та місцевого самоврядування»
Мета заняття: розуміти сутність, недоліки та переваги підходів до стратегічного планування: управлінського, експертного, партнерського та громадського; розробляти конкретні заходи щодо ініціації процесу стратегічного планування в сфері державного управління та місцевого самоврядування: зміст та суб'єкти; вміти ідентифікувати та систематизувати основних стейкхолдерів, виявляти групи впливу на процес стратегування: їх залучення чи нейтралізація; роль та значення аутсорсингу в стратегічному плануванні.

Практичне заняття №5. «Методика проведення ситуаційного аналізу».
Мета заняття: володіти базовими знаннями про основні інструменти та процедури стратегування розвитку територій; вибирати та аналізувати інформацію з різних джерел, виконувати розрахунки, пов’язані з аналізом, оцінкою та обґрунтуванням конкретних управлінських рішень; використовувати сучасні методи та прийоми стратегічного аналізу, виробляти і обґрунтовувати варіанти поведінки об’єктів управлінського впливу на основі ситуаційного підходу в публічному управлінні; аналізувати зовнішнє і внутрішнє середовище об’єкту управління для вироблення стратегічних рішень, здійснювати PEST та SWOT-аналіз; проводити інституційне, інформаційно-комунікативне та ресурсне забезпечення інноваційних процесів.

Практичне заняття №6. «Розробка стратегічного плану розвитку публічних закупівель в Україні: цілі, завдання, заходи, терміни, очікувані результати».
Мета заняття: виробляти стратегічні варіанти розвитку суб’єктів управління та визначати пріоритети розвитку регіонів та територіальних громад; аргументовано із залученням зацікавлених сторін визначати стратегічне бачення, місію, стратегічні цілі розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях; формувати ресурсні стратегії, розробляти стратегічні та оперативні плани управління ресурсами; координувати діяльність усіх служб і підрозділів публічної влади та організовувати взаємодію заінтересованих сторін у процесі публічного стратегічного управління, узгодження дій та спільну діяльність для забезпечення розвитку об’єкту управління.

Практичне заняття №7. «Реалізація стратегічного плану, моніторинг та оцінювання».
Мета заняття: отримати практичні навички щодо сучасних підходів до формування механізмів реалізації стратегії, проведення моніторингу та оцінювання в стратегічному управлінні.
Для заочної форми здобуття освіти

Лекція 1. «Концептуальні засади теорії стратегування соціально-економічного розвитку в умовах постмодерного суспільств. Сталий розвиток як основний принцип стратегічного планування».
Лекція 2. «Етапи та узагальнена модель стратегічного планування, організація його процесу».
Лекція 3. «SWOT-аналіз як метод визначення основних факторів впливу середовища та інтерпретація його результатів». Методологічні основи розробки та оцінки варіантів стратегії».
Лекція 4. «Нормативно-правове регулювання процесів стратегічного управління в державному секторі України. Особливості стратегування в умовах правового режиму воєнного стану та повоєнного відновлення в Україні».
Практичні заняття для ОП «Державне управління та місцеве самоврядування»
Практичне заняття №1. «Роль та місце стратегування соціально-економічного розвитку у процесі формування політики та впровадження реформ публічного управління».
Мета заняття: здійснювати загальне управління процесом змін на різних етапах розвитку території чи галузі в умовах євроінтеграції, глобалізації та інформатизації суспільних процесів; володіти базовими знаннями про основні моделі та теорії стратегування в сфері публічного управління; розуміти переваги та принципи стратегічного підходу до управлінської діяльності; використовувати в практичній діяльності сучасні методи та технології передових шкіл стратегічного управління та закордонний досвід стратегування розвитку територій.

Практичне заняття №2. «Організація ефективного процесу стратегічного планування в сфері державного управління та місцевого самоврядування. Методика проведення ситуаційного аналізу».
Мета заняття: розуміти сутність, недоліки та переваги підходів до стратегічного планування: управлінського, експертного, партнерського та громадського; розробляти конкретні заходи щодо ініціації процесу стратегічного планування: зміст та суб’єкти; вміти ідентифікувати та систематизувати основних стейкхолдерів, виявляти групи впливу на процес стратегування: їх залучення чи нейтралізація; володіти навичками щодо створення робочої групи стратегічного планування та організації її ефективної діяльності в процесі стратегування з метою подолання проблем в стратегічному плануванні, що пов’язані з наступними чинниками: – бюрократичність та недостатня координація; дефіцит моніторингу та оцінки; вплив корупції; аналізувати зовнішнє і внутрішнє середовище об’єкту управління для вироблення стратегічних рішень, здійснювати PEST та SWOT-аналіз; проводити інституційне, інформаційно-комунікативне та ресурсне забезпечення інноваційних процесів.

Практичне заняття №3. «Розробка стратегічного плану розвитку публічних закупівель в Україні: цілі, завдання, заходи, терміни, очікувані результати».
Мета заняття: виробляти стратегічні варіанти розвитку суб’єктів управління та визначати пріоритети розвитку регіонів та територіальних громад; аргументовано із залученням зацікавлених сторін визначати стратегічне бачення, місію, стратегічні цілі розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях; формувати ресурсні стратегії, розробляти стратегічні та оперативні плани управління ресурсами; координувати діяльність усіх служб і підрозділів публічної влади та організовувати взаємодію заінтересованих сторін у процесі публічного стратегічного управління, узгодження дій та спільну діяльність для забезпечення розвитку об’єкту управління.. 
Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
не запланована

Для заочної форми здобуття освіти
не запланована

Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:

Поточний контроль полягає у виконанні:
1) виступу під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 4 бали; доповнення під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 1 бал; творчої демонстрації результатів дослідницької роботи здобувача за допомогою презентації або виконання індивідуального завдання – 3 бали. Бездоганна участь на кожному із семи практичних занять надає можливість отримати здобувачу 8 балів. (56 балів).
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи передбачають відповіді на 22 тестових запитання. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 22 балів.
Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 22 бали. (44 балів)
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

Поточний контроль полягає у виконанні:

1) завдань для самостійного опанування: виконання тесту для перевірки самостійного опанування теоретичного матеріалу – 20 балів; виконання практичного завдання на розв’язання конкретної ситуації – 25 балів; виконання та підготовка індивідуальної презентації з визначеної теми – 25 балів (70 балів)
2) активностей на практичному занятті:
- практичне заняття 1: захист власної розробки (виконання індивідуального завдання) – 5 балів, виступу під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 4 бали; доповнення під час обговорення, дискусії на практичному занятті – 1 бал;
- практичне заняття 2: захист власної розробки (виконання індивідуального завдання) – 5 балів, виступу під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 4 бали; доповнення під час обговорення, дискусії на практичному занятті – 1 бал;
- практичне заняття 3: захист власної розробки (виконання індивідуального завдання) – 5 балів, виступу під час обговорення, дискусії, виконання тренінгових завдань на практичному занятті – 4 бали; доповнення під час обговорення, дискусії на практичному занятті – 1 бал.
Підсумковий контроль – залік. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.