Методологія автоматизованих процесів проектування

ID: 3436
Elective discipline
Навчальна дисципліна професійної підготовки
Edition: 
2019.
Number of ECTS credits: 
5.00.
Final form of control: 
Exam.
Teacher: 
д.т.н., проф Тонконогий В.М.

 

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:
  • набуття аспірантами досвіду щодо застосування широкого спектру існуючих систем проектування, а також системного підходу при розробці прикладних програм для автоматизованого проектування виробів та технологій.
Завдання дисципліни:
  • розвиток та розширення теоретичних та інструментальних компетентностей, введених впродовж магістратури; розвиток компетентностей в автоматизованих системах проектування виробів та технологій;
  • висвітлення сучасних досягнень в формалізації завдань проектування, моделюванні та ідентифікації об’єктів проектування;
  • визначення відповідного інструментарію для конкретних задач.

 

Основні результати навчання

  • Здатність описати сучасні методи створення автоматизованих систем керування, електромеханічних систем автоматизації та автоматизованих систем проектування на всіх стадіях життєвого циклу включаючи розроблення, дослідження, експлуатацію, супроводження та утилізацію.
  • Здатність застосовувати методи теорії автоматичного керування, системного аналізу та числових методів при розробці імітаційних моделей автоматизованих систем та їх функціонування, теоретичному досліджені та моделюванні різних аспектів систем із використанням новітніх комп’ютерних технологій.
  • Здатність спланувати, організувати та прийняти участь в процесі розробки, реконструюванні, дослідженні та удосконаленні автоматизованих систем керування, проектування та електромеханічних систем автоматизації.
  • Здатність виконувати моделювання об’єктів дослідження з використанням сучасних прикладних пакетів.
  • Здатність виконувати моделювання об’єктів дослідження за допомогою власного програмного забезпечення.
  • Здатність демонструвати знання методів ідентифікації об’єктів, побудови їх математичних моделей та моделей систем керування, дослідження математичних моделей систем керування та їх елементів.
  • Здатність обрати відповідні критерії та провести оцінку якості функціонування об’єктів в галузі автоматизації та комп`ютерно-інтегрованих технологіях.

 

Кількість аудиторних занять

30 аудиторних годин – лекційні заняття; 30 аудиторних годин – практичні заняття.

 

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень

Основні поняття методології  (Л*, ПЗ №1, СРС, К).

2 тиждень

Життєвий цикл методології проекту (Л, ПЗ №2, СРЗ, К).

3 тиждень

Поняття процесу проектування (Л, ПЗ №2, СРЗ, К).

4 тиждень

Основні поняття і визначення проектування (Л, ПЗ №2, СРC, К).

5 тиждень

Поняття і визначення проектування (Л, ПЗ №2, СРC, К).

6 тиждень

Аналіз процесу проектування  (Л, ПЗ №3, СРC, К).

7 тиждень

Класифікація і види САПР  (Л, ПЗ №3, СРC, К).

8 тиждень

Побудова САПР (Л, ПЗ №4, МКР1, СРC, К).

9 тиждень

Основи методології САПР (Л, ПЗ №5, СРC, К).

10 тиждень

Системний підхід до об’єктів проектування (Л, ПЗ №5, СРC, К).

11 тиждень

Структура видів забезпечення (Л, ПЗ №5, СРC, К).

12 тиждень

Програмне забезпечення САПР (Л, ПЗ №5, СРC, К).

13 тиждень

Прикладне програмне забезпечення (Л, ПЗ №6, СРC, К).

14 тиждень

Математичне забезпечення САПР (Л, ПЗ №6, СРC, К).

15 тиждень

Методичне та організаційне забезпечення САПР (Л, К, СРC, ПЗ №7, МКР 2).

* Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань; К – консультації викладача.

 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною.

Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 25 балів: вирішення практичних задач на ПЗ (20 балів), активна робота на практичному занятті (5 балів)). Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів. 

 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Складання/перескладання екзаменів відбувається за встановленим деканатом розкладом.

 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи, питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач зобов’язаний здійснювати консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри, графіка консультацій.

Відсутність здобувача на екзамені або на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання екзаменів відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, складання екзамену користуватися телефонами заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.