Історико-культурне регіонування України
Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни
формування у студентів розуміння спільного та відмінного в культурі регіонів України. Надважливим є усвідомлення того, що культурне розмаїття українських регіонів мусить бути підґрунтям та інструментом розвитку України на шляху європейської інтеграції.
Завдання дисципліни:
- розглянути історико-культурні особливості регіонів України;
- вивчити соціально-економічні особливості регіонів, природні ресурси;
- визначити, релігійні особливості; ознайомитись з культурною інфраструктурою та туристичним потенціалом регіонів;
- дослідити питання регіональної (локальної) ідентичності та її впливу на ідентичність громадянську;
- розглянути локальні тексти та репрезентацію регіонів у «символічному просторі» України.
Основні результати навчання
Вміти використовувати відповідну термінологію, обговорювати факти та інтерпретації зрозумілою і чіткою мовою, застосовувати це в презентаціях, есе та дипломній роботі. Відтворювати типологію культур та динаміку культурних форм. Визначати проблематику культурології в контексті сучасних досліджень культури. Обговорювати проблематику аксіології культурних форм у просторі традиційної та сучасної культури. Передбачати шляхи подальшого розвитку сучасної культури. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморіалізації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо). Застосовувати культурологічні знання в освітній практиці. Бути здатним творчо оперувати історичними і культурологічними фактами з метою визначення провідних тенденцій динаміки розвитку європейської культури в ХХІ ст.. Оцінювати соціокультурну ситуацію в сучасній Україні, діяти з позицій культурного діалогу та толерантності. Порівнювати дослідницькі стратегії, що вироблені в межах провідних культурологічних напрямів та шкіл. Виявляти специфіку історичного етапу в межах певного культурного феномену. Визначати вплив глобалізаційних процесів на міжнаціональні та міжетнічні відносини. Сприймати інноваційні форми й технології культурної практики сучасності.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
- Л – лекційні заняття;
- СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
- ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
- ЛЗ – лабораторні заняття;
- КР – курсова робота,
- К – консультації викладача;
- МКР – модульна контрольна робота;
- Е – екзамен.
Тематика та види навчальних занять
- 1 тиждень
- Л1. Формування історико-культурних регіонів: український історичний метанаратив та «локальні історії».
- ПЗ1. Формування історико-культурних регіонів України.
- СРЗ, К.
- 2 тиждень
- Л2. Релігія і церква у формуванні історико-культурних регіонів. Конфесійний розподіл .
- ЛЗ1. Конфесійний розподіл України.
- СРЗ, К.
- 3 тиждень
- Л3. Соціально-економічний розвиток регіонів України.
- ПЗ2. Соціально-економічний розвиток регіонів України.
- СРЗ, К.
- 4 тиждень
- Л4 Культурна інфраструктура та туристичний потенціал регіонів.
- ЛЗ2. Аналіз документів щодо адміністративного поділу України.
- СРЗ, К.
- 5 тиждень
- Л5. Локальний історичний наратив та місцева міфологія.
- ПЗ3. Локальний історичний наратив та місцева міфологія на прикладі Одеси.
- СРЗ, К.
- 6 тиждень
- Л6 Місцева міфологія та локальні святкові урочистості.
- ЛЗ3. «Храмове свято» та «День міста».
- СРЗ, К.
- 7 тиждень
- Л7.Проблема локальної (регіональної) ідентичності та її вплив на громадянську ідентичність.
- ПЗ4. Проблема локальної (регіональної) ідентичності та її вплив на громадянську ідентичність.
- СРЗ, К, МКР1.
- 8 тиждень
- Л8 Київщина (Центральна Україна).
- ПЗ5.Історико-культурні особливості Центральної України (на прикладі Київщини та Поділля).
- СРЗ, К.
- 9 тиждень
- Л9. Поділля (Центральна Україна).
- ЛЗ4. Культурна інфраструктура та туристичний потенціал Центральної України.
- СРЗ,К.
- 10 тиждень
- Л10. Галичина (Західна Україна) .
- ПЗ6. Історико-культурні особливості Західної України (на прикладі Галичини та Волині).
- СРЗ, К.
- 11 тиждень
- Л11. Волинь (Західна Україна).
- ЛЗ5. . Культурна інфраструктура та туристичний потенціал Західної України.
- СРЗ, Кю.
- 12 тиждень
- Л12. Буковина.
- ПЗ7 Історико-культурні особливості Слобідської України.
- СРЗ, К.
- 13 тиждень
- Л13. Закарпаття.
- ЛЗ6. Культурна інфраструктура та туристичний потенціал Слобідської України.
- СРЗ, К.
- 14 тиждень
- Л14. Південна Україна.
- ПЗ№8. Історико-культурні особливості Південної України.
- СРЗ, К МКР2.
- 15 тиждень
- Л15. Слобідська Україна.
- ЛЗ7 Культурна інфраструктура та туристичний потенціал Південної України.
- СРЗ, К.
Індивідуальна робота:
Курсова робота
Мета курсової роботи полягає у застосування культурологічного аналізу для дослідження окремих феноменів українських регіонів. Виконання курсової роботи складається з 3 етапів:
- 1 – 2 тиждень – етап 1 – видача завдань
- 3 – 14 тиждень – етап 2 – самостійна робота
- 15 тиждень – етап 3 - захист КР
Самостійна робота
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та курсової роботи.
Самостійна робота складає 105 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
- Підготовка до лекційних занять – 15
- Підготовка до практичних занять – 16
- Підготовка до лабораторних занять – 14
- Підготовка до іспиту – 30
- Підготовка та написання курсової роботи - 30
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 30 балів, а саме: лабораторні заняття – 10; практичні заняття -15; поточне контрольне опитування – 5.Курсова робота – перший модуль – 30 балів; другий модуль – 70 балів, у т.ч. захист – 40 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 20 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, ПЗ, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.