Аналітико-синтетична обробка документів 2

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

забезпечити фундаментальну підготовку фахівців системи документальних комунікацій шляхом оволодіння ними теоретичними знаннями і практичними навичками здійснення процесів  семантичної обробки документів: складання бібліографічних описів, предметизації, систематизації, анотування й реферування для забезпечення різноманітних інформаційних послуг, тобто технологією підготовки інформаційних документів на основі аналітико-синтетичного опрацювання текстів різноманітних за складністю джерел. 

Завдання дисципліни:

• вивчення методів інформаційного аналізу і синтезу, що застосовуються в науковій обробці окремих документів і передують інформаційно-аналітичній діяльності, яка виникає в процесі створення різноманітних інформаційно-бібліографічних джерел, надання студентам знань і навичок щодо згортання інформації з метою створення вторинних документів та інформаційно-пошукових систем.

Основні результати навчання

Вміти використовувати комунікаційні технології для підтримки гармонійних ділових та особистісних контактів як передумову ділового успіху. Знати та розуміти закономірності, методи та підходи творчої та креативної діяльності, системного мислення у професійній сфері. Знати та розуміти закони та методи міжособистісної комунікації, норми толерантності, ефективної ділової комунікації професійної сфери, ефективної роботи в колективі, адаптивності. Уміння застосовувати знання і розуміння для розв’язання завдань, що характерні обраній спеціальності. Володіти знаннями про організацію ефективної ділової комунікації з усіма суб’єктами соціально-економічної діяльності. Визначати самостійно завдання професійного та особистісного розвитку. Визначати самостійно завдання професійного та особистісного розвитку, демонструвати здатність до подальшого навчання з високим рівнем автономності. Демонструвати базові навички креативного та критичного мислення у наукових дослідженнях та професійному спілкуванні. Здатність використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності, діалогу та співробітництва. Володіти науковою методологією системного дослідження інформаційного середовища та соціокомунікативних процесів. Володіти знаннями про новітні інформаційно-комп’ютерні технології для вдосконалення процесу виробництва інформаційних продуктів та послуг.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття
• К – консультації викладача;
• МКР – модульна контрольна робота.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л 1. Основні етапи розвитку анотування; 
  • ПЗ 1. Методика анотування; 
  • К. СРЗ. КР (1 етап).
• 2 тиждень
  • Л 2. Методика анотування; 
  • ПЗ 2. Класифікація анотацій; 
  • К. СРЗ. КР (1 етап).
• 3 тиждень
  • Л 3. Класифікація анотацій; 
  • ПЗ 3. Складання анотацій різних типів документів; 
  • К. СРЗ. КР (2 етап).
• 4 тиждень
  • Л 4. Специфіка складання анотацій різних типів документів; 
  • ПЗ 4. Складання анотацій різних типів документів (продовження); 
  • К. СРЗ. КР (2 етап).
• 5 тиждень
  • Л 5. Теоретичні основи реферування Основні етапи розвитку реферування.; 
  • ПЗ 5. Теоретичні основи реферування; 
  • К. СРЗ. КР (2 етап).
• 6 тиждень
  • Л 6. Методика реферування документів; 
  • ПЗ 6. Методика реферування документів; 
  • К. СРЗ. КР (2 етап).
• 7 тиждень
  • Л 7. Особливості підготовки рефератів окремих видів наукових документів; 
  • ПЗ 7. Методика реферування документів (продовження); 
  • К. СРЗ. КР (2 етап); МКР 3.
• 8 тиждень
  • Л 8. Розвиток реферативної справи в Україні; 
  • ПЗ 8. Методика реферування наукових статей; 
  • К. СРЗ. КР (2 етап).
• 9 тиждень
  • Л 9. РЖ «Україніка наукова»; 
  • ПЗ 9. Методика реферування наукових статей (продовження); 
  • К. СРЗ. КР (2 етап).
• 10 тиждень
  • Л 10. АСОД як складова інформаційної діяльності; 
  • ПЗ 10. Інформаційний продукт як результат інформаційної діяльності; 
  • К. СРЗ. КР (3 етап).
• 11 тиждень
  • Л 11. Загальна характеристика основних видів інформаційних документів; 
  • ПЗ 11. Бібліографічний документ, бази даних бібліографічної інформації; 
  • К. СРЗ. КР (3 етап).
• 12 тиждень
  • Л 12. Загальна методика створення інформаційного документа; 
  • ПЗ 12. Загальна характеристика основних видів інформаційних документів; 
  • К. СРЗ. КР (3 етап).
• 13 тиждень
  • Л 13. Класифікація вторинних документів; 
  • ПЗ 13. Загальна характеристика оглядово-аналітичних документів; 
  • К. СРЗ. КР (3 етап).
• 14 тиждень
  • Л 14. Загальна характеристика оглядово-аналітичних документів; 
  • ПЗ 14. Різновиди оглядових документів; 
  • К. СРЗ. КР (4 етап). МКР.
• 15 тиждень
  • Л 15. Аналітичний документ; 
  • ПЗ 15. Створення оглядово-аналітичних документів; 
  • К. СРЗ. КР (4 етап).

Індивідуальна робота

Індивідуальна робота з дисципліни передбачає виконання курсової роботи. Тематика курсових робіт охоплює коло проблем і питань. Вони можуть мати як теоретичний (історія вивчення будь-якого явища або аналіз наукового дослідження певного вченого та ін.), так і теоретико-прикладний характер (включає науково-теоретичний аналіз проблеми та її практичне вирішення), а за винятком – й суто прикладний характер (констатуючий експеримент, дослідно-експериментальну роботу, які включають дослідження соціокультурного явища, вивчення технології організації документознавчого або інформаційного процесу (або їхніх складових) в умовах функціонування конкретної установи, підприємства тощо. 

Мета курсової роботи – практичне використання студентами теоретичних знань з дисципліни. 

Завдання курсової роботи: закріплення, поглиблення, узагальнення знань, одержаних студентами за час вивчення дисципліни; підтвердження оволодіння студентом методиками пошуку, відбору, аналізу документальних джерел, понятійним апаратом; розвинути навички аналізу і систематизації інформації, вміння формулювати власні висновки та пропозиції на основі знань, отриманих під час вивчення дисципліни. 

Етапи виконання КР:

• Вибір теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження – 1-2 тиждень. Визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи – 3-9 тиждень.
• Редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь) – 10-13 тиждень.
• Захист курсової роботи – 14-15 тиждень.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається навчальним планом підготовки бакалаврів спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» з урахуванням специфіки та змісту дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних занять.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять або / та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. Максимальна оцінка за її бездоганне виконання становить 20 балів (0,6 кредита). Модульна контрольна робота складається з теоретичної частини у формі запитань (закритого та відкритого типів) та практичної частини (завдання рівної складності). Кількість теоретичних запитань у модульній роботі – від 3. Кожна правильна відповідь оцінюється від 2 до 6 балів: 4 – теоретичні питання – перше та друге – 3 б., третє – 4., виконання двох практичних завдань передбачає оцінювання – по 5 балів. Накопичувальна частина дисципліни складається з поточного контролю виконання передбачених програмою практичних занять. Робота студента на кожному занятті у вигляді відповіді на питання, виконання поставлених завдань. Кількість опитувань у кожному семестрі – 6. Накопичувальна частина дисципліни складається з поточного контрольного опитування – за семестр – 6, кожне опитування оцінюється у 5 б., виконання практичних завдань оцінюється в 30 б. за семестр, кожне із завдань оцінюється в 2 б. Контрольне опитування проводиться у формі письмової контрольної роботи. Контрольна робота полягає у виконанні практичних завдань за тематикою змістовного модулю. Бездоганне виконання поточної контрольної роботи оцінюється в 5 балів. Якщо в роботі відсутнє пояснення до виконаного завдання – знімається 2 б.; при неправильному виконанні – знімається 1 б.; при неправильній відповіді – знімається 2 б. При відмові від виконання завдання оцінка не виставляється.

Максимальна оцінка, яку може одержати здобувач за правильні відповіді на екзамені – 100 балів. При отриманні здобувачем вищої освіти оцінки нижче 60 балів (незадовільно), він вважається таким, що не склав екзамен. 

Курсові роботи оцінюються за інтервальною шкалою оцінювання, що встановлює взаємозв'язки між рейтинговим показником із захисту, національною шкалою оцінювання і шкалою оцінок ECTS. У цілому якісно виконана і захищена курсова робота оцінюється максимально 100 балами. Бали знімаються за порушення наступних вимог. Несвоєчасне надання курсової роботи до захисту – 5 балів. Невідповідне оформлення: зменшення або перевищення обсягу текстової частини роботи – більш як на 5 сторінок – 5 балів; шрифт та інтервали не відповідають встановленим нормам – 5 балів; відсутня або неправильна нумерація сторінок – 5 балів; неправильне оформлення графічного матеріалу, таблиць – 5 балів. Вступ не відповідає вимогам – 5 балів. Відсутня логічна послідовність і науковий стиль викладення,не дотримані вимоги щодо орфографічних, пунктуаційних і стилістичних норм літературної мови – 10 балів. В роботі не достатньо розкриті питання зазначені в змісті, відсутня глибина всебічність, повнота викладення, відсутність визначених під час виконання курсової роботи, проблем, шляхів їх вирішення,відсутність самостійних підходів, ідей, міркувань, висновків, власної точки зору та аргументації – 5-10 балів. Відсутність посилань на джерела інформації – 5 балів. Не дотримані вимоги щодо розмірів структурних елементів курсової роботи їх пропорційність – 5 балів. Відсутність табличного та ілюстративного матеріалу, його аналізу та прив'язки до змісту тексту – 10 балів. Невідповідність висновків та рекомендацій вимогам (відсутність зв’язку з результатами дослідження, підсумків з розглядуваних питань) – 5 балів. Відмова від прилюдного захисту курсової роботи – 20 балів. Неправильно оформлений список використаних джерел, додатки – 5 балів. Попередня кількість балів за виконання курсової роботи визначається науковим керівником у процесі перевірки. Під час захисту студентом курсової роботи кількість балів може бути змінено в залежності від якості захисту.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, у яких зараховано перший семестровий модуль і накопичувальну частину другого семестрового модулю (при її виконанні не менш ніж на 60 %). 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. 

Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається. 

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом. 

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється. 

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.