Теорія соціальних комунікацій

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

забезпечити майбутніх фахівців базовим знанням з теорії соціальних комунікацій; вивчити основи, на яких базується можливість розуміння й оцінки подій та тенденцій в сучасному інформаційному просторі; визначити роль та тенденції розвитку соціально-комунікативних аспектів у життєдіяльності суспільства; сприяти формуванню навичок дослідження фактів та подій у сфері соціальних комунікацій.

Завдання дисципліни:

• дати знання щодо природи інформації та комунікації, закономірностей інформаційної взаємодії;
• розкрити зміст теорії соціальних комунікацій та її ролі у вивченні закономірностей життєдіяльності суспільства;
• опанувати основи інформаційного підходу у вивченні фактів, тенденцій, закономірностей соціальної реальності;
• навчити самостійно вивчати й аналізувати інформаційно-комунікаційні об’єкти, процеси, системи, події, тенденції і закономірності в сфері соціальних комунікацій;
• розвити практичні навички аналізу розвитку комунікації в технічній та соціальній сферах. 

Основні результати навчання

Демонструвати знання та розуміння математичних основ інформаційної діяльності при вирішенні практичних завдань професійної сфери
Узагальнювати, аналізувати і синтезувати інформацію в діяльності, пов’язаній із її пошуком, накопиченням, зберіганням та використанням.
Оцінювати результати діяльності та відстоювати прийняті рішення.
Використовувати різноманітні комунікативні технології для ефективного спілкування на професійному, науковому та соціальному рівнях на засадах толерантності, діалогу і співробітництва.

Кількість аудиторних занять

30 аудиторних годин – лекційні заняття; 30 аудиторних годин – практичні заняття.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Предмет теорії комунікацій. Основні визначення. Теорія зв'язку і теорія інформаційної взаємодії. Поняття інформації як спільне для підходів.
  • ПЗ1. Предмет теорії комунікацій. Визначення та підходи. Теорія зв'язку і теорія інформаційної взаємодії. Проблеми та завдання, що вирішуються в рамках кожного підходу. Поняття інформації.
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л2. Комунікативний процес як некласичний об'єкт наукового пізнання. Загальна схема когнітивного процесу.
  • ПЗ2, Комунікативний процес як некласичний об'єкт наукового пізнання. Загальна схема когнітивного процесу. 
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень 
  • Л3. Основні положення теорії інформації. Поняття ентропії як міри невизначеності. Поняття кількості інформації.
  • ПЗ3. Основні положення теорії інформації. Поняття ентропії як міри невизначеності. Поняття кількості інформації. 
  • СРЗ. К.
• 4 тиждень 
  • Л4. Семантична інформація. Поняття тезауруса. Закономірності комунікації в тезаурусній моделі інформації.
  • ПЗ4. Семантична інформація. Поняття тезауруса. Закономірності комунікації в тезаурусній моделі інформації. 
  • К. СРЗ
• 5 тиждень 
  • Л5. Застосування теоретичних засад комунікації в технічній та соціальній сферах. 
  • ПЗ5. Застосування теоретичних засад комунікації в технічній та соціальній сферах. 
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень 
  • Л6. Поняття інформаційної взаємодії. Сприйняття інформації людиною та її інтерпретація.
  • ПЗ 6. Поняття інформаційної взаємодії. Сприйняття інформації людиною та її інтерпретація. 
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень 
  • Л7. Інформаційна взаємодія в процесах управління. Кібернетика. Загальна схема управління. Зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок в соціальній комунікації. 
  • ПЗ7, Інформаційна взаємодія в процесах управління. Кібернетика. Загальна схема управління. Зворотний зв'язок. Зворотний зв'язок в соціальній комунікації. 
  • СРЗ. К.
• 8 тиждень
  • Л №8. Поняття системи. Класифікація систем. Системні принципи. Суспільство як система.
  • ПЗ 8. Поняття системи. Класифікація систем. Системні принципи. Суспільство як система. 
  • К. СРЗ. МКР1. 
• 9 тиждень 
  • Л9. Загальна структура знань. Особливості використання знань в соціальній комунікації Казки й алгоритми як засоби соціальної комунікації. Семіотичні основи комунікації. Знаки. Знакова ситуація. Синхронна та діахронна комунікація.
  • ПЗ9. Загальна структура знань. Особливості використання знань в соціальній комунікації Казки й алгоритми як засоби соціальної комунікації. Семіотичні основи комунікації. Знаки. Знакова ситуація. Синхронна та діахронна комунікація. 
  • СРЗ. К. 
• 10 тиждень 
  • Л10. Комунікація, інформація та знання в контексті становлення людства, еволюції суспільства. Проблема (процес) відчуження знань. Бар'єри в інформаційній взаємодії. Семантичний бар'єр як основний в сучасних умовах. Інформаційний простір та інформаційне середовище.
  • ПЗ 10. Комунікація, інформація та знання в контексті становлення людства, еволюції суспільства. Проблема (процес) відчуження знань. Бар'єри в інформаційній взаємодії. Семантичний бар'єр як основний в сучасних умовах. Інформаційний простір та інформаційне середовище. 
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень 
  • Л11. Наукова комунікація як вид соціальної комунікації. Наукова інформація. Роль в еволюції суспільства. Властивості наукової інформації та закономірності її розповсюдження. Формальна й неформальна наукова комунікація . Документальні інформаційні потоки. 
  • ПЗ11. Наукова комунікація як вид соціальної комунікації. Наукова інформація. Роль в еволюції суспільства. Властивості наукової інформації та закономірності її розповсюдження. Формальна й неформальна наукова комунікація. Документальні інформаційні потоки. 
  • СРЗ. К. 
• 12 тиждень
  • Л12. Релігійна комунікація та культурна комунікація як види соціальної комунікації. Особливості, соціальна роль.
  • ПЗ12. Релігійна комунікація та культурна комунікація як види соціальної комунікації. Особливості, соціальна роль. 
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень 
  • Л13. Інформатизація суспільства й супутні процеси (прискорення, глобалізація, спеціалізація). Глобальна комп’ютерна мережа. Гіпертекст як фактор мережевої комунікації
  • ПЗ13. Інформатизація суспільства й супутні процеси (прискорення, глобалізація, спеціалізація). Глобальна комп’ютерна мережа. Гіпертекст як фактор мережевої комунікації. СРЗ. К.
• 14 тиждень 
  • Л14. Прогрес інформаційних технологій і його вплив на зміст та характеристики соціальних комунікацій. 
  • ПЗ14. Робототехніка, штучний інтелект, великі дані, інтернет речей, глибоке навчання. Кіборгізація, поєднання біологічних та технологічних складових як тенденція трансформації людини. Виробнича комунікація в умовах «розривних» технологій, концепція аугментації. Культурна комунікація і творчість в інформаційному суспільстві. Мережеве суспільство. Суспільство програм. 
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень 
  • Л15. Комунікативна модель еволюції суспільства. Зміна знаку цивілізаційного поступу. Концепція пост-людства. Концепція сталого розвитку. Протистояння технологічної та гуманітарної парадигм розвитку людства 
  • ПЗ15. Комунікативна модель еволюції суспільства. Зміна знаку цивілізаційного поступу. Суперечності розвитку комунікації в сучасному суспільстві. Розвиток технологій та «економіка бажань». Стійкий розвиток суспільства та проблема простору розвитку. Нові завдання комунікативної культури людини. 
  • СРЗ. К. МКР 2.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 15 годин;
• підготовка до практичних занять – разом 60 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною.

Дисципліна поділяється на два семестрові модулі.

Здобувачі протягом семестрів готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі.

Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 завдання).

• Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 8 балами.
• Правильне виконання практичного завдання оцінюється в 4 бали.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Семестровий модуль 1

• ПЗ1 – 2 бали. 
• ПЗ2 – 2 бали. 
• ПЗ3 – 2 бали. 
• ПЗ4 – 2 бали. 
• ПЗ5 – 2 бали. 
• ПЗ6 – 2 бали. 
• ПЗ7 – 2 бали. 
• ПЗ8 – 2 бали. 
• (Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
• МКР1 – 20 балів (8 тиждень).

Перескладання можливе протягом 9–10 тижнів за розкладом консультацій.

 
Семестровий модуль 2

• ПЗ9 – 2 бали. 
• ПЗ10 – 2 бали. 
• ПЗ11 – 2 бали. 
• ПЗ12 – 2 бали. 
• ПЗ13 – 2 бали. 
• ПЗ14 – 2 бали. 
• ПЗ15 – 2 бали. 
• (Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
• МКР2 – 20 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж 60 %. 

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувача не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час модульних тестувань та екзамену забороняється використовувати будь-які підручники, посібники, конспекти лекцій, шпаргалки.