Регіональний менеджмент

Анотація навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни:

формування у здобувачів вищої освіти професійних компетентностей щодо регіонального менеджменту та підвищення ефективності управління регіонами в Україні умовах реформ.

Завданням вивчення навчальної дисципліни:

• засвоїти зміст навчальної дисципліни «Регіональний менеджмент» як науки і навчальної дисципліни, сформувати компетентності щодо використання сучасних підходів для аналізу ефективності територіального управління, а також реалізації регіональної соціально-економічної політики;
• обґрунтовувати оптимальні шляхи реформування регіонального управління та місцевого самоврядування у загальній системі державного управління.

Основні результати навчання

• Встановлювати комунікацію із суб’єктами інформаційних послуг, користувачами, партнерами, органами влади та управління на засадах професійної етики і доброчесності.
• Пояснювати особливості процесу управління регіональною економікою, його форми та організацію.
• Пояснювати моделі соціально-економічних явищ з погляду фундаментальних принципів і знань на основі розуміння основних напрямів розвитку економічної науки.  
• Володіти стандартними методиками аналізу і розрахунків показників розвитку об’єкта управління та орієнтуватися у методах аналізу і оцінювання програм сталого розвитку.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять 

• 1 тиждень
  • Л1. Державне регулювання розвитку регіонів.
  • СРС, К
• 2 тиждень
  • Л2. Поняття організаційної структури системи регіонального управління.
  • СРС, К
• 3 тиждень
  • Л3. Інституційне забезпечення управління регіональною інфраструктурою.
  • СРС, К
• 4 тиждень
  • Л4. Регіональне управління в умовах змін.
  • СРС, К 
• 5 тиждень
  • Л5. Структурні процеси в економіці регіонів.
  • ПЗ №1. Міжрегіональна диференціація фінансово-кредитного потенціалу.
  • СРС, К
• 6 тиждень
  • Л6. Особливості формування та використання фінансово-кредитного потенціалу регіонів.
  • ПЗ №2. Еволюційні засади та пріоритетні орієнтири сучасної регіональної політики України.
  • СРС, К
• 7 тиждень
  • Л7. Результативність і ефективність державного управління та місцевого самоврядування.
  • ПЗ №3. Динаміка процесів демовідтворення та міграційна активність населення регіонів України.
  • СРС, К
• 8 тиждень
  • Л8. Взаємодія «центр - регіони», недержавні інститути.
  • ПЗ №4. Регіональні засоби масової інформації та Інтернет-мережа як складові комунікаційного забезпечення регіонального розвитку.
  • СРС, К, МКР1
• 9 тиждень
  • Л9. Загальні засади формування механізму господарського управління регіоном.
  • ПЗ №5. Теоретичні засади оцінки результативності та ефективності.
  • СРС, К 
• 10 тиждень
  • Л10. Регіональні стратегії як інструмент управління розвитком територій.
  • ПЗ №6. Порівняльний аналіз державних стратегій регіонального розвитку. 
  • СРС, К 
• 11 тиждень
  • Л11. Фінансові ресурси регіону.
  • ПЗ №7. Сучасний стан та проблеми розвитку регіонів України.
  • СРС, К 
• 12 тиждень
  • ПЗ №8. Формування сучасних підходів до управління регіональною інфраструктурою.
  • СРС, К
• 13 тиждень
  • ПЗ №9. Взаємодія центральних органів державної влади та місцевого самоврядування в галузі комплексного розвитку території.
  • СРС, К 
• 14 тиждень
  • ПЗ №10. Сутність стратегічного планування розвитку регіону в теорії та на практиці.
  • СРС, К 
• 15 тиждень 
  • ПЗ №11. Напрями зміцнення фінансово-ресурсної бази регіонів.
  • СРС, К, МКР2

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачами вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, підготовки до екзамену.

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 136 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• опрацювання теоретичного матеріалу – 50 годин;
• підготовка до практичних занять – 56 годин.
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. 

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1

• ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
• МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 

Семестровий модуль № 2

• ПЗ № 5-11. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
• МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни –   100 балів.

Підсумкова форма контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а оцінка підсумкового контролю складає 60 (та більше) балів. 

Складання / перескладання екзаменів відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу. 

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.