Практична стилістика

Анотація навчальної дисципліни

Мета курсу – дати знання основ стилістики та культури мови як лінгвістичного вчення про функціонування мови, а також виробити у студентів вміння і навички аналізувати та продукувати стилістично довершені тексти різного типу відповідно до мети, призначення, умов спілкування в процесі їх майбутньої роботи. 

Завдання навчальної дисципліни: розширити сферу використання сучасної української літературної мови в усіх її функціональних різновидах; сприяти глибокому оволодінню спілкування рідною мовою як усно, так і письмово; застосування знань у практичних ситуаціях; виробити вміння структурувати інформацію в журналістській та рекламно-інформаційній манері, викладати інформацію, використовуючи відповідну мову і ефективну журналістську та рекламну форму; оволодіти базовими навичками спілкування, умінням встановлювати, підтримувати і розвивати міжособистісні відносини, ділові відносини з представниками різних державних, фінансових, громадських структур, політичних організацій, ЗМІ, інформаційними, рекламними, консалтинговими агентствами; створювати унікальний журналістський, рекламний та PR-продукт, враховуючи соціологічні дослідження та психологію сприйняття його цільовою аудиторією.

Основні результати навчання

Пояснювати свої виробничі дії та операції на основі отриманих знань
Вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію українською мовою
Створювати грамотний медіапродукт на задану тему, визначеного жанру, з урахуванням каналу поширення чи платформи оприлюднення.
Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва
Генерувати інформаційний контент за заданою темою з використанням доступних, а також обов’язкових джерел інформації.
Продукувати, аналізувати, редагувати журналістські, рекламні та PR-тексти

Кількість аудиторних занять

30 аудиторних годин – лекційні заняття; 30 аудиторних годин – практичні заняття.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; РР – реферативна робота; К – консультації; МКР – модульна контрольна робота.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень. 
Л1.Предмет і завдання курсу. Основні поняття стилістики та культури мовлення. 
ПЗ1.Основні поняття стилістики та культури мовлення.
СРЗ,К,

2 тиждень. 
Л2.Стилістичне розшарування української лексики. 
ПЗ2 Стилістичне розшарування української лексики РР – початок 1 етапу)

3 тиждень. 
Л3.Фоностилістика та її одиниці.
ПЗ3 Фоностилістика та її одиниці.
СРЗ,К,

4 тиждень. 
Л3.Лексичні засоби виразності мовлення.
ПЗ4, Лексичні засоби виразності мовлення.
СРЗ,К,РР – початок 2 етапу)

5 тиждень. 
Л5.Лексичні засоби виразності мовлення.
ПЗ5, Лексичні засоби виразності мовлення 
СРЗ,К

6 тиждень. 
Л6.Художньо-образні засоби виразності (тропіка, поетичний синтаксис).
ПЗ6, Художньо-образні засоби виразності (тропіка, поетичний синтаксис).
СРЗ,К

7 тиждень. 
Л7.Стилістичне використання фразеологізмів. 
ПЗ7, Стилістичне використання фразеологізмів 
СРЗ,К, , МКР1)

8 тиждень. 
Л8.Стилістичне використання словотворчих засобів. 
ПЗ8 Стилістичне використання словотворчих засобів,
СРЗ,К

9 тиждень.
Л9.Стилістичне використання іменників, прикметників та займенників.
ПЗ9, Стилістичне використання іменників, прикметників та займенників
СРЗ,К

10 тиждень. 
Л10.Стилістичне використання числівників, дієслів, прислівників та службових частин мови.
ПЗ10 Стилістичне використання числівників, дієслів, прислівників та службових частин мови 
СРЗ,К,РР – початок 3 етапу)

11 тиждень. 
Л11.Стилістичні властивості простого речення.
ПЗ11, Стилістичні властивості простого речення 
СРЗ,К

12 тиждень. 
Л12.Стилістичні особливості складного речення.
ПЗ12 Стилістичні особливості складного речення
СРЗ,К

13 тиждень. 
Л13.Стилістичне вживання багатокомпонентних ускладнених синтаксичних структур.
ПЗ13, Стилістичне вживання багатокомпонентних ускладнених синтаксичних структур СРЗ,К

14 тиждень. 
Л14.Фігури та прийоми стилістичного синтаксису.
ПЗ14,Фігури та прийоми стилістичного синтаксису.
СРЗ,К, РР –  4 етап- захист РР)).

15 тиждень. 
Л15.Фігури та прийоми стилістичного синтаксису (продовження).
ПЗ15, Фігури та прийоми стилістичного синтаксису (продовження 
МКР2, СРЗ ,К, 

Індивідуальна робота

Мета РР – розвиток самостійності у набутті практичних навичок при створенні медіапродуктів для преси, радіо, телебачення та Інтернет; вироблення поглибленого підходу до заданої проблеми на підставі теоретичних знань, отриманих при вивченні дисципліни.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
2-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
4-9 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
10-13 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь), 
14-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Тематика реферативних робіт:
Основи культури української мови.
Стилістичні можливості рідної мови.
Стилістичне використання фразеологічних одиниць у мові ЗМІ.
Крилаті вирази в мові сучасних мас-медіа.
Засоби мовної експресіїї на сторінках сучасних ЗМІ.
Функціонування синонімів у мові ЗМІ.
Стилістичне використання багатозначності слова в сучасних ЗМІ.
Стилістичне використання омонімії в мові періодичних видань.
Стилістичне використання паронімії в мові періодики.
Стилістичне використання антонімії у мові періодичних видань.
Стилістичне використання метафор у мові періодичних видань.
Стилістичне використання метафор у текстах реклами.
Мовна гра та гумор в рекламному тексті.
Особливості використання іншомовної лексики в засобах масової інформації.
Стилістичні функції діалектизмів у мові ЗМІ.
Стилістичне використання розмовної лексики в мові преси.
Жаргонна лексика в мові сучасної української преси.
Неологізми в мові засобів масової інформації.
Функціонування термінів у сучасній пресі.
Стійкі сполуки в мові періодичних видань.

Самостійна робота

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи, підготовки до заліку.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 120 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 30 годин;
2) підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 30 годин;
3) виконання РР – 30 годин;
4) підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у 1 модульному контролі 25 балів, а саме: у 1 модулі – контрольне опитування, яке проводиться після опанування лекційним матеріалом змістового модулю (7 балів). вирішення практичних завдань на ПЗ (14 балів), виконання індивідуального завдання – 4 бали. Максимальна сума накопичувальних балів у 2 модульному контролі 25 балів, а саме: контрольне опитування, яке проводиться після опанування лекційним матеріалом змістового модулю (8 балів), вирішення практичних завдань на ПЗ (16 балів), виконання індивідуального завдання – 1 бал. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
Модульні контрольні роботи  1 та  2 виконуються у письмовій формі. Вони містять теоретичну частину (10 балів.) у формі теоретичних питань (по 5 балів кожне) і практичної частини (15 балів) у формі практичних завдань (3 завдання рівної складності по 5 балів).
Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 5 балів (4 бали в семестровому модулі 1 та 1 бал в семестровому модулі 2), які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 3,5 бали, етап 3 та 4 – 1,5 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Семестровий модуль  1
ПЗ 1. Оцінка за виконання – 3 бали.
ПЗ 2. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 3. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 4. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 5. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 6. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 7. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 8. Оцінка за виконання – 4 бали. 
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
МКР1 – 25 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль  2
ПЗ 9. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 10. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 11. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 12. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ПЗ 13. Оцінка за виконання – 4 бали. 
ПЗ 14. Оцінка за виконання – 4 бали. 
ПЗ 15. Оцінка за виконання – 5 бали. 
(Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
МКР2 – 25 балів (15 тиждень).

Умови допуску до підсумкового контролю

До іспиту допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Іспит відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання іспиту відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, І  користуватися ґаджетами заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.