Журналістське розслідування

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

надання здобувачам знань, навиків зі аналітичної журналістики, а також вмінь стосовно процесів, що характеризують освоєння журналістське розслідування в вітчизняних та зарубіжних мас-медіа для визначення ефективності діяльності, а також оволодіння методологічними підходами, що дозволяють підняти результативність професійної підготовки журналістів.

Завдання дисципліни:

• засвоєння теоретичних основ  діяльності журналіста-аналітика, важливі для організації процесу його освоєння;
• ознайомлення з сформованими традиціями журналістського розслідування; освоєння типів журналістського розслідування;
• методологічні підходи до освоєння способу журналістського розслідування;
• засвоєння технік журналістського розслідування.

Основні результати навчання

• Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок: володіти психологічними аспектами взаємодії у процесі журналістської діяльності; використовувати мультимедійні інструменти та сервіси для створення журналістського розслідування.
• Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо: працювати з різними джерелами інформації, відкритими базами даних та відкритими державними реєстрами для проведення журналістського розслідування.
• Здатність пристосовуватись до обставин, що постійно змінюються в сфері професійної діяльності: навички ефективного спілкування з представниками влади, правоохоронцями, очевидцями та свідками; уміти вирішувати конфліктні ситуації, знати етичні засади журналістської праці.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• МКР – модульна контрольна робота;
• РР – реферативна робота;
• К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Журналістське розслідування як вид творчої діяльності.
  • ПЗ1. Основні відмінності журналістського розслідування від інших жанрів.
  • СРЗ, К, РР початок етапу 1
• 2 тиждень
  • Л2. Традиції журналістського розслідування в світовій практиці.
  • СРЗ, К
• 3 тиждень
  • Л3. Розслідувальна журналістика в Україні.
  • ПЗ2. Основні тенденції розслідувальної журналістики в Україні.
  • СРЗ, К, РР початок етапу 2
• 4 тиждень
  • Л4. Типи журналістського розслідування.
  • С, К
• 5 тиждень
  • Л5. Методика проведення журналістських розслідувань.
  • ПЗ  3. Основна схема проведення журналістського розслідування. 
  • СРЗ,  К
• 6 тиждень
  • Л6. Алгоритм проведення журналістського розслідування.
  • СРЗ, К
• 7 тиждень
  • Л7. Елементи інтерв’ю, репортажу та портрету в журналістському розслідуванні.
  • ПЗ  4. Розробка концепції і структура тексту розслідування. Жанрове оформлення розслідування.
  • СРЗ, К
• 8 тиждень
  • Л8. Інформація, аналітика та якості детектива в журналістському розслідуванні.
  • СРЗ, К, РР початок етапу 3
• 9 тиждень
  • Л9. Мультимедійні інструменти для підготовки журналістського розслідування.
  • ПЗ  5. Створення відеосюжетів, аудіопідкастів, інфографіки для розслідування. 
  • СРЗ,  К
• 10 тиждень
  • Л10. Правові та етичні обмеження під час проведення журналістського розслідування.
  • СРЗ, К, РР етап 4
• 11 тиждень
  • Л11.Юридична та фізична безпека журналістського розслідування.
  • ПЗ  6. Журналістські розслідування та судові суперечки.
  • СРЗ, К, МКР
• 12 тиждень
  • Л12. Специфіка висвітлення тем, які відносяться до конфліктно-чутливої тематики
  • СРЗ, К

Індивідуальна робота

Мета РР – розвиток самостійності у набутті практичних навичок при проведенні якісного розслідування в різних сферах (політичні, економічні, екологічні, кримінальні та ін. розслідування); уміти класифікувати та ефективно використовувати різні типи джерел для підготовки журналістського розслідування; працювати з відкритими базами даних; редагувати тексти; користуватися мультимедійними інструментами в процесі створення журналістського розслідування.
Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 

• 1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 

• 3-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту РР. 

• 8-9 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).

• 10-11 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Самостійна робота

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та курсової роботи, підготовки до заліку.

Самостійна робота складає 54 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 12 годин;
• підготовка до практичних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 34 години;
• виконання РР – 8 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують одну модульну контрольну роботу. Модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів. Максимальна сума накопичувальних балів 50 балів: підготовка індивідуальних контрольних завдань (15 балів), вирішення практичних завдань на ПЗ (20 балів), активна робота на практичному занятті (10 балів), РР – 5 балів. Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу складає – 50 балів.

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 5 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики РР та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюється максимум у 2 бали, етап 3 та 4 – 3 бали за представлення результатів роботи через доповідь та відповідь на додаткові запитання під час захисту.

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Дотримуватися принципів академічної культури та академічної доброчесності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Під час Л, ПЗ, МКР,  З  користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.