Інформаційна безпека: гуманітарний аспект

Анотація навчальної дисципліни

Мета

підготовка висококваліфікованих фахівців з культурології, які володіють навичками аналізу сучасного стану інформаційної безпеки людини і суспільства; вміють осмислювати процеси трансформації культурно-інформаційного середовища зі зміною культурних контекстів на базі системи культурологічного знання та відповідної наукової методології; орієнтуються в комплексі законодавчих актів України з інформаційної безпеки громадян та держави.

Завдання:

• сформувати у здобувачів вищої освіти системні уявлення про роль інформації у розвитку людини та людства;
• показати зв’язок соціокультурних трансформацій із розвитком засобів фіксації, передачі та збереження інформації;
• довести необхідність формування системи інформаційної безпеки в умовах становлення «інформаційного суспільства»;
• аргументувати існуючі принципи інформаційної безпеки;
• сформувати у здобувачів вищої освіти компетенції з підготовки аналітичних, дослідницьких або публіцистичних матеріалів щодо інформаційної безпеки в гуманітарному аспекті.    

Основні результати навчання

• Здійснювати критичний відбір знакових систем (вербальних та невербальних) та соціокультурних технологій у відповідності до характеру культурної проблеми, що підлягає розв’язанню.
• Аналізувати текстові та візуальні джерела інформації щодо культурних явищ та процесів, верифікувати інформацію у відповідності до професійних задач.
• Знати методи проведення досліджень та вміти аналізувати складність соціокультурних систем, розуміти складність задач оптимізації цих систем та їх елементів, та вдосконалювати методики їх проведення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• КР – курсова робота;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• МКР – модульна контрольна робота;
• ПЗ – практичне заняття;
• ПКР − поточна контрольна робота;
• К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л1. Роль інформації у розвитку людини і людства.
  • ПЗ1. Роль інформації у розвитку людини і людства.
  • СРС, К
• 2 тиждень
  • Л2. Культура як інформаційно-смислове середовище.
  • ПКР1, К, СРС, КР (1 етап).
• 3 тиждень
  • Л3. Поняття «інформаційна безпека»: визначення, принципи, види.
  • ПЗ2. Поняття «інформаційна безпека»: визначення, принципи, види.
  • СРС, К, КР (1 етап).
• 4 тиждень
  • Л4. Кодування інформації як універсальна культурна практика.
  • СРС, К, КР (2 етап).
• 5 тиждень
  • Л5. Кодування інформації в культурних текстах.
  • ПЗ3. Кодування інформації в культурних текстах.
  • СРС, К, КР (2 етап).
• 6 тиждень
  • Л6. Кіберзлочинність: загрози, наслідки.
  • СРС, К, КР (2 етап).
• 7 тиждень
  • Л7. Захист інтелектуальної власності як складова інформаційної безпеки.
  • ПЗ4. Захист інтелектуальної власності як складова інформаційної безпеки.
  • ПКР2, К, СРС, МКР1, КР (2 етап).
• 8 тиждень
  • Л8. Особистість та її культурні потреби.
  • СРС, К, КР (3 етап).
• 9 тиждень
  • Л9. Проблема особистості в сучасному інформаційному просторі.
  • ПЗ5. Проблема особистості в сучасному інформаційному просторі.
  • СРС, К, КР (3 етап).
• 10 тиждень
  • Л10. Проблема недостовірності інформації та її вплив на людину і суспільство.
  • СРС, К, КР (3 етап).
• 11 тиждень
  • Л11. Медіа-маніпуляції.
  • ПЗ6. Медіа-маніпуляції.
  • СРС, К, КР (3 етап).
• 12 тиждень
  • Л12. Інформаційні війни як риса сучасної культури.
  • СРС, К, КР (3 етап).
• 13 тиждень
  • Л13. Феномен інформаційного шуму в сучасній культурі.
  • ПЗ7. Феномен інформаційного шуму в сучасній культурі.
  • СРС, К, КР (4 етап).
• 14 тиждень
  • Л14. Соціальні мережі в контексті інформаційної безпеки.
  • СРС, К, КР (4 етап).
• 15 тиждень
  • Л15. Законодавство України в галузі інформаційної безпеки.
  • ПЗ8. Законодавство України в галузі інформаційної безпеки.
  • ПКР3, МКР2, СРС, К, КР (4 етап).

Індивідуальна робота

Курсова робота. 

Мета − демонстрація знань та навичок здобувачів вищої освіти з використання сучасної гуманітарної методології, основних культурологічних підходів до аналізу проблем інформаційної безпеки в гуманітарному аспекті, а також вміння створити власний інформаційно-культурний продукт (текст) аналітичного або дослідницького характеру з відповідної тематики. Перелік тем курсових робіт щороку змінюється, обговорюється на науково-методичному семінарі та затверджується на засідання кафедри культурології, мистецтвознавства та філософії культури.

Тематика КР

• Роль інформації у розвитку людини і культури.
• Соціальні мережі як елемент нового культурно-інформаційного середовища.
• Кіберзлочинність: загрози для суспільства.
• Фейкі як характерна риса сучасного інформаційного простору.
• Сучасне людство у мовах інформаційних війн.
• Людина в умовах інформаційного шуму.
• Реклама − майданчик для маніпуляції свідомістю людей.
• Принципи інформаційної безпеки.

Виконання КР складається з 4 етапів: 

• 1 етап (1-3 тиждень) Вибір та затвердження теми, попередній огляд наукових джерел, складання плану дослідження; 
• 2 етап (4-7 тиждень) Визначення стратегії дослідження (підходи, методи), підготовка чернетки КР; 
• 3 етап (8-12 тиждень) Отримання відгуку від наукового керівника, виправлення помилок, редагування тексту та підготовка до захисту; 
• 4 етап (13-15 тиждень) Публічний захист: доповідь, відповіді на запитання, дискусія.

Самостійна робота

Самостійна робота здобувачів складається з підготовки до лекційних занять, самостійної роботи над КР, підготовки до екзамену. 

Підготовка до лекцій передбачає регулярне опрацювання текстів лекцій, рекомендованих посібників, підручників, методичних матеріалів та наукових публікацій. Для контролю проводяться поточні контрольні роботи (ПКР) у вигляді  усних опитувань наприкінці кожного змістового модулю.

Робота над КР полягає у самостійному написанні роботи на базі рекомендованої літератури з власним творчим її опрацюванням, підборі відповідного дослідницького інструментарію в рамках предмету дослідження, формулюванні висновків, оформлення та підготовки до публічного захисту.

Для підготовки до МКР здобувач має опрацювати весь теоретичний матеріал, який було викладено на лекціях у 1 та 2 семестрових модулях, щоб відповідати на питання модульних білетів. 
Для підготовки до екзамену здобувач має опрацювати, повторити весь теоретичний і практичний матеріал, який було викладено на лекціях за весь семестр.  

Самостійна робота складає 89 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 15 годин;
• підготовка до практичних занять – 14 годин;
• виконання КР – 30 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять або / та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.  Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів.

Оцінка за кожен модуль складається з оцінки за МКР та накопичувальної частини, яка містить підготовку до лекцій, поточні контрольні роботи (ПКР). 

ПКР проводяться у вигляді  усних опитувань наприкінці кожного змістового модулю, отже − 3 рази за семестр (на 2, 7 та 15 тижнях): дві − у 1 семестровому модулі (кожна оцінюється у 2,5 бали), одна − у 2 семестровому модулі (оцінюється у 5 балів).

Кожна з двох МКР складається з теоретичних та практичних питань трьох рівнів складності. Максимальна оцінка за правильне виконання завдання першого рівня − 6 балів (два запитання по 3 бали), другого рівня (одне запитання) − 4 бали, третього − 10 балів. Разом − 20 балів. 

Курсова робота оцінюється за такими критеріями: тема роботи розкрита повністю; структура роботи є логічно послідовною, рівномірно поділеною на розділи; висновки зроблені правильно; правильне оформлення роботи; захист. Максимальна оцінка за кожним критерієм становить 30, 10, 20, 20, 20 балів відповідно. Разом − 100 балів. 

Підсумковий контроль здійснюється у формі усного екзамену. Білети до екзамену складаються з теоретичних та практично-теоретичних питань. В білеті 2 теоретичних питання, повна і ґрунтовна відповідь на кожне з них оцінюється у 30 балів. Бали знімаються за невпевненість відповіді, відсутність логіки роздумів, незнання або не повне знання теоретичних основ гуманітарного аспекту інформаційної безпеки. Практично-теоретичне питання (1 в білеті) оцінюється в 40 балів, оскільки передбачає не лише володіння певними знаннями, а й навичками роботи із текстами як носіями інформації, вміннями вирішувати професійні питання тощо.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 45 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю (з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань) відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції телефонні розмови забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.