Світова література 1

Анотація навчальної дисципліни

Метою викладання курсу «Світова література»

введення до учбового процесу базової системи понять з літературознавства як у теоретичному, так і у історико-культурному аспекті; формування уявлень студентів про літературу як метатекст  культури; ознайомлення з актуальними стратегіями аналізу літературного твору. Все це має дати змогу дослідити феномени сучасної світової та української літератури і культури. Ґрунтуючись на знаннях, що їх засвоєно  в цьому курсі,  студенти мають використовувати надбанні знання та практичні навички у власній практиці, зокрема в написанні дипломної роботи.

Завданням вивчення дисципліни

• набуття знань про генезис світової літератури, отримання уявлення про основи теорії літератури, опанування основними методологічними засадами та категоріальними апаратом сучасного літературознавства, ознайомлення з головними напрямками в розвитку світової літератури, які представлені на тлі загальнокультурних процесів, отримання уявлення про основні школи, напрямки української літератури як складової частини літератури світової, усвідомлення теоретичних моделей і літературознавчих концепцій як підґрунтя різноманітних літературних феноменів, формування уявлень про історичні і сучасні проблеми розвитку літератури, набуття навичок аналізу літературних текстів, розвиток професійно-наукової ідентичності, розвиток тих якостей особистості, що мають для майбутнього фахівця-культуролога особистісне професійне значення в контексті інтеграції у європейський культурний простір.

Основні результати навчання

Збирати, упорядковувати та аналізувати інформацію щодо культурних явищ, подій та історико-культурних процесів. Вміти вільно орієнтуватися у різноманітних стилях і напрямах європейського мистецтва. Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Розпізнавати та класифікувати різні типи культурних продуктів, визначати їх якісні характеристики на основі комплексного аналізу. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту. Розуміти чинники культурної динаміки, принципи періодизації культурних процесів, їх специфічні риси та характеристики. Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• К – консультації викладача;
• МКР – модульна контрольна робота 

Тематика та види навчальних занять

• 1-й тиждень 
  • Л 1. Література як вид мистецтва. Літературознавство: предмет, методологія, історія науки.
  • Л 2. Категоріальний апарат літературознавства.
  • ПЗ 1. Література як вид мистецтва. Особливості художньо-зображальних  засобів літератури.
  • СРЗ. К. 
• 2-й тиждень
  • Л 3. Проблеми вивчення прадавньої літератури. Література близькосхідного регіону.  
  • ПЗ 2. Предмет, методологія, категоріальний апарат літературознавства.
  • СРЗ. К. 
• 3-й тиждень
  • Л 4. Література Давньої Азії та Єгипту. 
  • Л 5. Література Давньої Греції. Епос і лірика.
  • ПЗ 3. Література Давнього Сходу. 
  • СРЗ. К.
• 4-й тиждень
  • Л 6. Давньогрецька література періоду класики.  Драматургія.
  • ПЗ 4. Література Давньої Греції. Давньогрецька трагедія. 
  • СРЗ. К. 
• 5-й тиждень
  • Л 7.  Література Давнього Риму.
  • Л 8. Література Давнього Риму класичної доби. 
  • ПЗ 5. Література Давнього Риму.
  • СРЗ. К.
• 6-й тиждень
  • Л 9. Типологія середньовічної літератури. Героїчний епос.
  • ПЗ 6. Середньовічна література. Героїчний епос.
  • СРЗ. К.
• 7-й тиждень
  • Л 10. Куртуазна література. 
  • Л 11. Література пізнього середньовіччя.
  • ПЗ 7. Куртуазна література.
  • СРЗ. К.
• 8-й тиждень
  • Л 12. Література італійського Відродження.
  • ПЗ 8. Література доби Відродження. Жанри ренесансної прози.
  • СРЗ. К. 
• 9-й тиждень
  • Л 13. Література французького та іспанського Відродження.
  • Л 14. Література Відродження в Англії . 
  • ПЗ 9. Драматургія доби Відродження.
  • СРЗ. К.
• 10-й тиждень
  • Л 15. Барокова література 17 ст. 
  • ПЗ 10. Література 17 століття. Бароко.
  • СРЗ. К.
• 11-й тиждень
  • Л 16. Класицизм у літературі 17 ст. 
  • Л 17. Просвітництво в літературі західної Європи.
  • ПЗ 11. Література 17 століття. Класицизм.
  • СРЗ. К.
• 12-й тиждень
  • Л 18. Жанрова структура просвітницької літератури.
  • ПЗ 12. Порівняльна характеристика художніх систем класицизму і Просвітництва.
  • СРЗ. К. 
• 13-й тиждень
  • Л 19. Просвітництво і сентименталізм в національних літературах Європи.
  • Л 20. Романтизм в літературі Німеччини.
  • ПЗ 13. Сентименталізм в літературі 18 століття.
  • СРЗ. К.
• 14-й тиждень
  • Л 21. Розвиток літературних жанрів у романтизмі.
  • ПЗ 14. Романтизм в літературі 19 століття. Романтична поема.
  • МКР2. СРЗ. К.
• 15-й тиждень
  • Л 22. Романтизм в російській літературі. 
  • Л 23. Українська література першої половини 19 ст.
  • ПЗ 15. Романтизм в літературі 19 століття. Історичний роман.
  • СРЗ. К.

Індивідуальна робота

Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота складає в 3-му семестрі 104 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: 1) підготовка до лекційних занять 24 годин; 2) підготовка до практичних занять та до виконання поточних контрольних завдань – разом 50 годин; 3) підготовка до екзамену – 30 годин. 

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється в кожному семестрі на два семестрові модулі. У третьому семестрі кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі складає 20 балів, а саме: в 1-му модулі - виконання поточних завдань  на ПЗ - 5 балів, активна робота на практичному занятті - 15 балів; в 2-му модулі - виконання поточних завдань  на ПЗ - 5 балів, активна робота на практичному занятті - 15 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен. Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.  Білети до екзамену складаються з теоретичних та практично-теоретичних питань. В білеті 2 теоретичних питання, повна і ґрунтовна відповідь на кожне з них оцінюється у 30 балів. Бали знімаються за невпевненість відповіді, відсутність логіки роздумів, незнання або не повне знання теоретичних основ сучасного літературознавства, незнання чи неопрацювання винесеної на самостійне опрацювання літератури із списку основної та додаткової літератури. Практично-теоретичне питання оцінюється в 40 балів, оскільки передбачає не лише володіння певними знаннями, а й навичками аналізу літературного тексту, вмінням робити узагальнення   та вмінням  аргументувати свої висновки. Якщо здобувач  дав повну ґрунтовну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів лише з незначною кількістю помилок, то оцінка його складає «відмінно».  Якщо здобувач  дав ґрунтовну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів з кількома помилками, то оцінка його складає «дуже добре». Якщо здобувач  дав неповну відповідь на всі 3 питання екзаменаційного білету та на деякі додаткові питання екзаменаторів з певною кількістю суттєвих помилок, то оцінка його складає «добре». Якщо здобувач  дав неповну відповідь хоча б на 2 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, але зі значною кількістю недоліків, то оцінка його складає «задовільно». Якщо здобувач  дав неповну відповідь хоча б на 1 питання  екзаменаційного білету та на одне додаткове питання екзаменаторів, то оцінка його складає «достатньо». Якщо здобувач  не дав вірної відповіді на жодне питання екзаменаційного білету, але дав відповідь  на деякі додаткові питання екзаменаторів, то робота його оцінюється як «незадовільна». Якщо здобувач  не дав відповіді на жодне питання екзаменаційного білету та на додаткові питання екзаменаторів, то робота його оцінюється у «0» балів.

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Під час Л, ПЗ, МКР, З, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.