Теорія культури

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни

є одержання знань, які полягають в уявлені напрямків практичної діяльності в сфері культури, пов'язаних з опануванням здобувачами «інструментарієм» культурології – знанням базових категорій; застосування категорій для культурологічного аналізу різних типів культури. Для досягнення мети вивчення дисципліни здобувачі повинні сформувати здібність до «культурологічного» погляду на навколишній світ; навчитися аналізувати окремі факти культури у широкому контексті; сформувати уявлення про «типи культур»; ознайомитися з «транзитивними» культурами; навчитися застосовувати культурологічні категорії для аналізу окремих культурних феноменів.

Завдання дисципліни:

• систематизувати знання в галузі культурних універсалій; систематизувати мотивуючі механізми культури;
• охарактеризувати типи культур; аналізувати окремі факти теорії культури у широкому контексті;
• навчитися застосовувати культурологічні категорії для аналізу окремих культурних феноменів;
• систематизувати знання фундаментальної культурології та показати їх застосування з метою прогнозування, проектування, регулювання та організаційно-методичного забезпечення культурних процесів;
• розглянути технології формування сприятливого культурного середовища;
• дати уявлення про культурну політику як систем направлених дій на збереження, трансляцію і відтворення цінностей культури;
• розкрити напрямки культурозберігаючої діяльності; розглянути механізми формування культури особистості;
• дати уявлення про методологію та методику культурологічного освіти; формувати ціннісне ставлення до культурної спадщини;
• розвивати навички самостійного аналізу теорії культури; сприяти становленню здобувача як активного суб'єкта культуротворчої діяльності.

Основні результати навчання

Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Знати та розуміти теоретичні підходи до визначення культури, її проявів та форм існування. Виявляти, перевіряти та узагальнювати інформацію щодо різноманітних контекстів культурної практики, визначати ступінь їх актуальності із застосуванням релевантних джерел, інформаційних, комунікативних засобів та візуальних технологій. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту. Презентувати знання про культуру відповідно до спеціалізації представників різних професійних груп та здобувачів освіти. Визначати, формулювати та аргументувати власну громадянську та професійну позицію щодо актуальних суспільних питань. Застосовувати культурологічне знання та методи наукового дослідження культури для практичного вирішення сучасних соціокультурних проблем (збереження національної ідентичності; охорони матеріальної й нематеріальної культурної спадщини; розробки механізмів меморації в культурі та адаптації традиційних культурних інститутів до умов сучасного суспільства тощо).

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• Кз – самостійні контрольні завдання;
• КР – курсова робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л 1. Вступ до тематики курсу. Формування культурології як науки.
  • ПЗ 1. Вступ до проблематики курсу. Культура та культурологія.
  • СРЗ. К.
• 2 тиждень
  • Л 2. Універсалії культури. Герой культури. (частина перша).
  • ПЗ 2. Мотивуючі механізми культури.
  • СРЗ. К.
• 3 тиждень
  • Л 3. Універсалії культури. Герой культури. (частина друга).
  • ПЗ 3. Парні категорії культурології.
  • СРЗ. К. КР (1 етап)
• 4 тиждень
  • Л 4. Категоріальний апарат культурології.
  • ПЗ 4. Категорії культури в сучасному гуманітарному просторі.
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л 5. Діяльність як категорія культури.
  • ПЗ 5. Парні категорії культурології: сенс/значення.
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л 6. Культура як динамічна система.
  • ПЗ 6. Виокремлення культурології.
  • Кз1. СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л 7. «Інструменти» пам’яті та форми існування. 
  • ПЗ 7. Культура та історія. Проблема перехідності в культурології.
  • СРЗ. К. КР (2 етап)
• 8 тиждень 
  • Л 8. Колективний аспект культури. Культурологічний аналіз.
  • ПЗ 8. Міф у культурі.
  • СРЗ. К. МКР 1
• 9 тиждень
  • Л 9. Культура доби архаїки. Культура Давнього світу.
  • ПЗ 9. Категорії середньовічної культури в концепції А.Я. Гуревича
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л 10. Елінізм як транзитивна доба.
  • ПЗ 10. Елінізм як транзитивна доба.
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л 11. Християнська культура у «римському» та «візантійському» варіантах. Середньовічна концепція світу та її криза.
  • ПЗ 11. Культура доби Середньовіччя (Західна Європа).
  • СРЗ. К.
• 12 тиждень
  • Л 12. Відродження як транзитивна доба. Можливі підходи до Відродження.
  • ПЗ 12. Ренесанс як транзитивна історико-культурна доба. 
  • СРЗ. К. КР (3 етап)
• 13 тиждень
  • Л 13. Культура ранньої новітньої доби (ХVІІ ст.).
  • ПЗ 13. Концепція «Ренесансу» Й. Хейзінги.
  • Кз2. СРЗ. К.
• 14 тиждень
  • Л 14. Класична наука як підґрунтя «раціональності» Новітньої доби. 
  • ПЗ 14. Особливості культури Нового часу.
  • СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л 15. Культура доби Просвітництва. Культура романтизму.
  • ПЗ 15. Культура Романтизму.
  • СРЗ. К. МКР 2 КР (4 етап)

Індивідуальна робота

Тематика курсових робіт – розрахована на самостійну творчу роботу здобувачів і охоплює основні проблеми сучасних субкультур і підходів до їх дослідження. Від здобувача вимагається самостійний вибір проблеми, її правильного розуміння, аналізу літературних джерел. Мета курсової роботи полягає у застосування культурологічного аналізу для дослідження окремих феноменів культурної історії людства.  Етапи виконання:

• 1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження.
• 5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи.
• 9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
• 13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 120 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 20 годин;
• підготовка до практичних занять та до виконання контрольних завдань – разом 40 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин;
• підготовка до КР – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів. Модульна контрольна робота №1 та №2 проводиться письмово. Білет до модульної контрольної роботи №1  та №2 складається з теоретичних питань та практичного завдання. Кількість теоретичних питань ― 2, яке оцінюється в 10 б. Практичне завдання оцінюється 10 б. Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач: повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів; проаналізував, навів приклади та  охарактеризував сучасні особливості теорії культури. 

Правильне виконання практичної частини оцінюється в 10 балів. Завдання вважається виконаним, якщо отримана правильна відповідь, виконано повний аналіз, наведені пояснення. 

Семестровий модуль № 1

• Кз1. Оцінка за виконання – 6 балів. Термін надання – 6 тиждень.
• МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• Кз2. Оцінка за виконання – 4 бали. Термін надання – 13 тиждень.
• МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
• Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Курсова робота виконується письмово. 

Курсова робота з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Завдання практичної частини курсової роботи вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні отримана правильна відповідь, послідовно і логічно викладено рішення, зроблені всі необхідні графіки, схеми чи рисунки. 

За виконання кожного завдання курсової роботи бали можуть бути зняті:

40 балів – розкриття теми не отримано або не вірне, але при цьому хід мислення та усі використані засади обрано вірно; 30 балів – наведено правильне тлумачення, але при цьому є помилки у розкритті теми; 20 бали – наведено правильне обґрунтування, але при цьому не повністю виконано обов'язкові пояснення; 10 бали – за неправильне тлумачення теми, що не порушило загалом правильного ходу роботи; 5 бал – за допущену помилку, що не вплинула на відповідь та загальний хід розкриття теми роботи; 2 бали – за нераціональне тлумачення розділу при наявності докладних пояснень та вірного кінцевого висновку.

Підсумковим контролем з дисципліни є екзамен. 

Екзаменаційний білет з дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практично-теоретичної. Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). 

Бали розподіляються наступним чином: 60 балів – теоретична частина та 40 балів – практично-теоретична. 

Теоретична частина містить 2 питання, практично-теоретична – 2 завдання. За бездоганну відповідь на теоретичні питання й бездоганну відповідь на завдання практично-теоретичної частини здобувач отримує – 100 балів. 

Відповідь на теоретичне питання вважається бездоганною, якщо здобувач раціонально обґрунтував завдання, навів докладні пояснення та вірний висновок. 

Якщо відповідь відсутня – вона не зараховується.

Завдання практично-теоретичної частини іспиту вважається виконаним бездоганно, якщо при його тлумаченні наведена правильна відповідь, послідовно і логічно викладено обґрунтування або аналіз, зроблено висновки.

Оцінка за завдання може бути знижена на

• 1 бал – за кожен недолік;
• 2 бали – за кожну не грубу помилку;
• 3 бали – за кожну грубу помилку.

Відповідь не зараховується, якщо вона відсутня чи здобувач відмовляється від відповіді на питання. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %. Складання/перескладання екзамену організується за встановленим деканатом  розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Курсова робота оцінюється окремо (від 0 до 100 балів). Публічний захист КР є необхідною складовою її виконання.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.