Сучасні культурологічні теорії

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни:

введення до учбового процесу базової системи теоретичних понять з культурології, аналіз сучасних теоретичних моделей, завдяки якому можливе подальше теоретико-аналітичне вивчення сучасних культурних феноменів. В процесі освоєння курсу  здобувачі повинні отримати уявлення про основи теорії культури ХХ ст., про основні школи, напрямки, концепції сучасної культурології. Важливе значення в курсі приділяється удосконаленню навичок аналізу текстів з теорії культури та вмінню орієнтуватися в основних напрямках сучасної культурологічної думки.

Завданнями дисципліни є:

• формування у здобувачів-культурологів теоретичних уявлень про модерні культурологічні концепції;
• усвідомлення теоретичних моделей культури як підґрунтя різноманітних культурно-історичних феноменів;
• формування уявлень про форми самосвідомості сучасної європейської культури;
• напрацювання навичок критичного аналізу текстів з теорії культури 

Основні результати навчання

Аналізувати, коментувати, узагальнювати наукові та аналітичні тексти культурологічного характеру. Мати навички критичного мислення, викладати у зрозумілий спосіб власні думки, здійснювати їх аргументацію. Створювати логічно і структурно організовані тексти з питань культурології, відповідно до спеціалізації. Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури. Інтерпретувати культурні джерела (речові, друковані, візуальні, художні) з використанням спеціальної літератури та визначених методик, аргументовано викладати умовиводи щодо їх змісту.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття;
• СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• КР – курсова робота;
• МКР – модульна контрольна робота;
• К – консультації

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень 
  • Л1. Культурологія як наука: проблеми систематизації соціального досвіду колективного життя людей. 
  • ПЗ1. Практикум. Артефакт культури як об’єкт методологічного аналізу.
  • СРЗ. К. КР початок етапу 1
• 2 тиждень
  • Л2. Суспільно-історична (циклічна) концепція культури. 
  • ПЗ2. Філософія культури у працях О. Шпенглера та А. Тойнбі 
  • СРЗ, К.
• 3 тиждень
  • Л3. Натуралістична (психологічна) концепція культури. 
  • ПЗ3. Практикум. Підсвідоме і несвідоме: З. Фрейд vs К. Юнг. 
  • СРЗ. К., КР початок етапу 2
• 4 тиждень
  • Л4. Філософсько-соціологічна концепція культури. 
  • ПЗ4. Т. Парсонс. Поняття суспільства: компоненти і їх взаємовідносини. Аналіз тексту.
  • СРЗ. К.
• 5 тиждень
  • Л5. Символічна концепція культури. 
  • ПЗ5. Аналіз культури в роботах Е. Касірера. 
  • СРЗ. К.
• 6 тиждень
  • Л6. Семіотична концепція культури.
  • ПЗ6. Функціональна модель комунікації Р. Якобсона.
  • СРЗ. К.
• 7 тиждень
  • Л7. Структуралістська концепція культури.
  • ПЗ7. К. Леві-Строс. Первісне мислення. Аналіз тексту.
  • МКP№1. СРЗ. К., КР початок етапу 3
• 8 тиждень
  • Л8. Формування поняття “культура” у соціальній та культурній антропології. 
  • ПЗ8. Антропологічна традиція у дослідженні культури.
  • СРЗ. К.
• 9 тиждень 
  • Л9. Уявлення про культуру в екзистенціалізмі (К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю). 
  • ПЗ9. Практикум. Ж.-П. Сартр. Екзистенціалізм – це гуманізм. 
  • СРЗ. К.
• 10 тиждень
  • Л10.  Концепції культури як гри (Й. Хейзінга, Е. Фінк). 
  • ПЗ10. Простір гри як простір культури. Gamestorming. 
  • СРЗ. К.
• 11 тиждень
  • Л11.  Діалогічні теорії культури (М. Бахтін, М. Біблер, М. Бубер). 
  • ПЗ11. Культурний діалог як інтертекстуальність (М. Бахтін).
  • СРЗ. К. КР початок етапу 4
• 12 тиждень
  • Л12. Герменевтичні теорії культури (В. Дільтей, Г.Г. Гадамер, П. Рікер). 
  • ПЗ12. Герменевтичне коло. Практикум.                     
  • СРЗ. К.
• 13 тиждень
  • Л13. Культурологічна проблематика у феноменології (Е. Гуссерль, М. Гайдеггер). 
  • ПЗ13. Інший як «не-Я»: способи аналізу.
  • СРЗ, К.
• 14 тиждень
  • Л14. Міфологічна школа і «Міфології» Р. Барта. 
  • ПЗ14. Міф у сучасній культурі. Gamestorming.
  • МКP№2. СРЗ. К.
• 15 тиждень
  • Л15. Постструктуралістські дослідження у сфері культури (Ж. Дерріда, Ж. Бодріяр, Ж.-Ф. Ліотар). 
  • ПЗ15. Постструктуралістські концепції культури.
  • СРЗ. К

Індивідуальна робота

Мета КР: демонстрація знань, вмінь та навичок здобувача до використання сучасної гуманітарної методології, новітніх культурологічних дискурсів при аналізі сучасної культурної ситуації, стану актуального творчого процесу та прогнозування основних напрямів культурного розвитку регіону, України та світу. Теми курсових робіт щороку змінюються, обговорюються на науково-методичному семінарі та затверджуються на засідання кафедри культурології, мистецтвознавства і філософії культури.

Тематика курсових робіт 

• 1. Аполлонічний та діонісійський вимір культури в філософії Ф. Ніцше.
• 2. Соціальні мережі в зарубіжних комунікативних теоріях.
• 3. Вплив на культурні практики теорії соціального капіталу (П. Бурдьє, Р. Патнем, Дж. Коулмен).
• 4. Втілення теорії «третього місця» Р. Ольденбурга у сучасних комунікативних локусах.
• 5. Культура як гра: теорія культури Й. Хейзенги.
• 6. Культурно-антропологічні студії «Школи анналів».
• 7. Теорія креативного класу Р. Флориди в розбудові успішного міста.
• 8. Конструкціоністський аналіз соціальної реальності П. Бергера і Т. Лукмана.
• 9. Постколоніалістські студії сучасної України (О. Грабович).
• 10. Теорія і практика креативного міста Ч. Лендри.

Етапи виконання КР

• 1-2 тиждень Вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
• 3–6 тижні  Написання першого теоретичного розділу КР (вступ, аналіз теоретичних засад, методів аналізу тощо).
• 7–10 тижні Написання другого (аналітичного, практичного) розділу КР. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
• 11-12 тиждень Захист роботи.

Самостійна робота 

Самостійна робота складає 75 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 5 годин;
• підготовка до практичних занять – 10 годин;
• виконання КР – 30 годин;
• підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 складаються з теоретичної частини у формі запитання відкритого типу та практичного завдання по семіотичному аналізу культурних артефактів. Кожна з частин оцінюється максимум у 10 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

• ПЗ1-3. Оцінка за виконання – 15 балів (3 тиждень).
• ПЗ4-7. Оцінка за виконання – 15 балів (7 тиждень).
• КР(етап 1). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 2 тиждень.
• КР(етап 2). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 6 тиждень.
• МКР1. Модульна контрольна робота – 20 балів (7 тиждень). Перескладання можливе протягом 8–10 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

• ПЗ8-10. Оцінка за виконання – 15 балів (10 тиждень).
• ПЗ11-15. Оцінка за виконання – 15 балів (15 тиждень).
• КР (етап 3). Оцінка за виконання – 50 балів. Термін надання та захист – 10 тиждень. 
• КР (етап 4). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання та захист – 12 тиждень.
• МКР2. Модульна контрольна робота – 20 балів (14 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. К

урсова робота оцінюється з розрахунку 100 балів максимально. Результат вноситься в окрему відомість.

Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та теоретично-практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю  

До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 45 %. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».

Курсова робота оцінюється окремо (від 0 до 100 балів). Публічний захист КР є необхідною складовою її виконання.

Складання/перескладання  екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.