Стандартизація в інформаційній сфері

Анотація навчальної дисципліни

Мета дисципліни  

забезпечити майбутніх фахівців базовим знанням основ стандартизації в контексті розвитку інформаційної сфери як пріоритетного напрямку в умовах інформаційного суспільства; вивчити систему національної стандартизації у сфері документної діяльності та інформаційних технологій; визначити роль національних стандартів інформаційно-документних технологій у системі міжнародної стандартизації; сприяти формуванню поглибленого розуміння теоретичного і практичного значення процесів уніфікації процесів використання, передачі й обміну інформаційних ресурсів сучасної організації для реалізації управлінських функцій.

Завдання дисципліни:

• дати знання щодо завдань та призначення стандартизації;
• розкрити зміст національної системи стандартизації та визначити її місце у системі міжнародної стандартизації;
• ознайомити з основними державними стандартами України щодо інформаційно-документних технологій та електронного документообігу;
• ознайомити з комплексом стандартів із автоматизованих інформаційних систем та з інформаційних технологій;
• навчити самостійно вивчати й аналізувати різноманітні документи з позицій стандартизації;
• навчити оперувати національними стандартами в управлінні документаційними процесами організації;
• розвити практичні навички використання стандартів в інформаційній діяльності, бібілотечній та архівній справах.

Основні результати навчання

Мати навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок. Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу. Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації. Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури. Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо. Здатність пристосовуватись до обставин, що постійно змінюються в сфері професійної діяльності. Установлювати зв’язок культурологічного знання з методами та технологіями регулювання, управління соціокультурними процесами. Знати базові основи стандартизації в контексті розвитку інформаційної сфери як пріоритетного напрямку в умовах інформаційного суспільства.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

• Л – лекційні заняття;
• ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті;
• СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти;
• К – консультації;
• МКР – модульна контрольна робота;
• Е – екзамен.

Тематика та види навчальних занять

• 1 тиждень
  • Л 1. Теоретичні основи стандартизації.
  • ПЗ1. Теоретичні основи стандартизації.
  • К, СРС.
• 2 тиждень
  • Л2. Організація робіт з стандартизації і вимоги до змісту нормативних документів.
  • К, СРС.
• 3 тиждень
  • Л3. Міжнародні, європейські та міждержавні стандарти. 
  • ПЗ2. Міжнародні, європейські та міждержавні стандарти.
  • К, СРС.
• 4 тиждень
  • Л4. Національні та державні системи стандартів.
  • К, СРС.
• 5 тиждень
  • Л5. Державна система стандартизації інформаційно-документної сфери.
  • ПЗ3. Державна система стандартизації інформаційно-документної сфери.
  • К, СРС.
• 6 тиждень
  • Л6. Електронний документообіг: сутність, поняття, стандарти.
  • К, СРС, МКР1.
• 7 тиждень
  • Л7. Архітектура та структурна модель документа.
  • ПЗ4. Архітектура та структурна модель документа.
  • К, СРС.
• 8 тиждень
  • Л8. Стандарти в бібліотечно-бібліографічній сфері.
  • К, СРС.
• 9 тиждень
  • Л9. Стандарти створення електронних бібліотек.
  • ПЗ5. Стандарти створення електронних бібліотек.
  • К, СРС.
• 10 тиждень
  • Л10. Стандартизація в поліграфії та книговиданні.
  • К, СРС.
• 11 тиждень
  • Л11. Стандарти щодо інтерфейсу користувача.
  • ПЗ6. Стандарти щодо інтерфейсу користувача.
  • К, СРС.
• 12 тиждень
  • Л12. Стандарт безпеки інформаційних систем та обміну даними.
  • К, СРС, К, СРС, МКР2.

Індивідуальна робота:

Не передбачена

Самостійна робота

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять.

Самостійна робота складає 30 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:

• підготовка до лекційних занять – 10 годин;
• підготовка до практичних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 10 годин;
• підготовка до екзамену – 10 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. 

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Максимальна сума накопичувальних балів у кожному модульному контролі 25 балів, а саме: вирішення практичних завдань на ПЗ (15 балів), активна робота на практичному занятті (10 балів). 

Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є залік.

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60%. Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 

Під час Л, МКР користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.