Сучасні тенденції створення автоматизованих систем управління вантажопідйомних машин

Мета дисципліни: забезпечення розвитку загальних та спеціальних компетентностей майбутніх магістрів; надання здатності використовувати сучасні тенденції створення автоматизованих систем управління вантажопідйомних машин;  формування у здобувачів вищої освіти вмінь та навиків для вирішення питань проектування та застосування сучасних засобів автоматизації управління вантажопідйомних машинах; повідомлення здобувачам вищої освіти певної суми знань, що поширюють їх інженерні знання за рахунок розгляду елементів систем автоматизації вантажопідйомних машин, які базуються на сучасних тенденціях створення автоматизованих систем управління вантажопідйомних машин.
 
Завдання дисципліни: визначити сучасні тенденції створення автоматизованих систем управління вантажопідйомних машин; характеризувати процеси, на яких ґрунтуються різноманітні методи застосування систем автоматизації управління в сучасних вантажопідйомних системах; аналізувати різні технологічні схеми автоматизації управління, шляхи їх удосконалення; визначити перспективні напрямки розвитку автоматизованих вантажопідйомних машин; розвити навички розрахунку основних параметрів процесів автоматизації управління процесами переміщення вантажу; навчити рекомендувати найприйнятніші технологічні рішення інтенсифікації процесу автоматизації управління вантажопідйомними машинами з урахуванням їх ефективності та екологічної небезпечності. 

 Основні результати навчання

Знати і розуміти процеси галузевого машинобудування, мати навички їх практичного використання.

Мати знання основ програмування систем автоматизованого керування, що використовуються в підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машинах і обладнанні.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Структура та склад систем автоматизованого керування вантажопідйомними машинами.
ЛЗ1. Дослідження принципів обчислювання параметрів типових динамічних ланок.
СРЗ. К.

2 тиждень
Л2. Моделі лінійних об'єктів керування.
СРЗ. К.

3 тиждень
Л3. Аналіз систем управління.
ЛЗ2 Дослідження імпульсних датчиків переміщення.
СРЗ. К.

4 тиждень
Л4. Вимірювальні перетворювачі інформаційних систем.
СРЗ. К.

5 тиждень
Л5. Контактні та безконтактні датчики положення.
ЛЗ3. Дослідження ультразвукових датчиків положення.
СРЗ. К.

6 тиждень
Л6. Датчики переміщення та швидкості.
СРЗ. К.

7 тиждень
Л7. Датчики визначення зовнішніх об'єктів    
ЛЗ4. Дослідження двигунів постійного струму.
СРЗ. К.

8 тиждень
Л8. Датчики технологічних параметрів.
МКР1. СРЗ. К.

9 тиждень
Л9. Пристрої узгодження цифрової та аналогової інформації.    
ЛЗ5. Дослідження апаратних компонент систем програмного керування вантажопідйомними машинами.
СРЗ. К.

10 тиждень
Л10. Виконавчі пристрої.
СРЗ. К.

11 тиждень
Л11. Структура та склад універсальних систем керування вантажопідйомними машинами.    
ЛЗ6. Дослідження програмних компонент систем керування вантажопідйомними машинами.
СРЗ. К.

12 тиждень
Л12. Програмне керування вантажопідйомними машинами.
СРЗ. К.

13 тиждень
Л13. Приклади використання програмованих логічних контролерів для керування вантажопідйомними машинами.    
ЛЗ7. Дослідження засобів захисту від перенавантаження за допомогою ваговимірювальних пристроїв на основі контролерів Arduino.
СРЗ. К.
14 тиждень

Л14. Автоматизація та прилади безпеки кранів.
СРЗ. К.

15 тиждень
Л15. Системи запобігання розгойдування вантажу.
МКР2.
СРЗ. К.

Самостійна робота

Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
підготовка до лекційних занять – 32 години; підготовка до лабораторних занять 14 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи. Модульні контрольні роботи №1 та №2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (10 тестових запитань) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне тестове запитання оцінюється максимум в 1 бал. Правильне виконання кожної практичної задачі оцінюється в 5 балів. Правильне виконання кожного лабораторного завдання оцінюється в 7-10 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ЛЗ1. Оцінка за виконання – 10 балів (3 тиждень).
ЛЗ2. Оцінка за виконання – 10 балів (5 тиждень).
ЛЗ3. Оцінка за виконання – 10 балів (7 тиждень).
МКР №1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). 
Перескладання можливе протягом 9-10 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ЛЗ4. Оцінка за виконання – 7 балів (9 тиждень).
ЛЗ5. Оцінка за виконання – 8 балів (11 тиждень).
ЛЗ6. Оцінка за виконання – 7 балів (13 тиждень).
ЛЗ7. Оцінка за виконання – 8 балів (15 тиждень).
МКР №2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є залік.

Умови допуску до підсумкового контролю

Залік виставляється здобувачу вищої освіти як сумарна оцінка за виконання всіх елементів навчальної дисципліни не менше ніж на 60%.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.