Автонавантажувачі та дорожні машини

Мета дисципліни:

забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх магістрів, розвити здатність використовувати отримані теоретичні знання на яких базуються сучасні розрахунки машин для переміщення насипних та штучних вантажів при виконанні робіт по будівництву доріг, трубо- та шляхопроводів та набуття практичних навичок виконання розрахунків цих машин та їх складових частин. 

Завдання дисципліни:

Об’єктом вивчення є різноманітні дорожні машини, авто- та електронавантажувачі, які використовують в різних галузях промисловості. У зв’язку з цим при вивчені освітньої компоненти «Автонавантажувачі та дорожні машини» вирішуються наступні завдання:
- ознайомити з сучасними тенденціями розвитку та конструктивними особливостями універсальних авто- та електронавантажувачів, екскаваторів, бульдозерів та інших машин; 
- навчити вирішувати задачі по кінематичному аналізу важільних систем автонавантажувачів, з вибором оптимальної схеми,; 
- навчити виконувати розрахунку машин з визначенням зусиль та напруг у вантажоприймальних елементах, опору руху, міцності приладів; 
- оволодіти вибором оптимальних для даних умов роботи елементів привідних пристроїв, керуючих і несучих елементів конструкцій, для різних типів машин.
- формування вмінь самостійної праці при конструюванні та розрахунках таких машин та критичного аналізу конструктивних рішень з метою побудови найбільш раціональної конструкції.

Основні результати навчання

Вміти виконувати конструкторські розрахунки автонавантажувачів та дорожніх машин, використовуючи нормативну та довідникову інформацію на основі знань про конструкцію, принцип роботи, технічні характеристики, правила експлуатації.

Вміння обґрунтовувати основні параметри підйомно-транспортних машин, вибирати матеріали для деталей цих  машин, оформлювати технічну документацію.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень

Л1. Типи автонавантажувачів та дорожніх машин. 
ПЗ1. Кінематика силового обладнання навантажувачів.
СРС. К.

2 тиждень

Л2. Конструкція і розрахунок вантажозахватних органів навантажувачів. 
СРС. К.

3 тиждень

Л3. Визначення зусиль на штоках гідроштовхачів. 
ПЗ2. Особливості кінематики гідроштовхачів.
СРС. К.

4 тиждень

Л4. Універсальні вантажозахватні органи електро- і автонавантажувачів. 
СРС. К.

5 тиждень

Л5. Вантажозахватні органи одноківшових навантажувачів.
ПЗ3. Захватні органи навантажувачів. 
СРС. К.

6 тиждень

Л6. Вантажопідйомники універсальних авто- і електронавантажувачів. 
СРС. К.

7 тиждень

Л7. Особливості розрахунку механізмів підйому і нахилу вантажу навантажувачів.
ПЗ4. Універсальні вантажозахватні органи електро- і автонавантажувачів.
СРС. К.

8 тиждень

Л8. Підоймові механізми підйому одноківшових навантажувачів.
МКР1. СРС. К.

9 тиждень

Л9. Особливості розрахунку ківшів при завантаженні і стріл підоймової системи.
ПЗ5. Основні механізми навантажувачів. Розрахунок механізмів підйому авто- та електронавантажувачів.
СРС. К.

10 тиждень

Л10. Основні  типи  гідравлічних екскаваторів. Система  індексації екскаваторів.
СРС. К.

11 тиждень

Л11. Робоче обладнання і змінні робочі органи екскаваторів.
ПЗ6. Основні механізми навантажувачів. Розрахунок механізму нахилу вантажу автонавантажувачів.
СРС. К.

12 тиждень

Л12. Конструктивні особливості стріл і ківшів робочого обладнання екскаваторів.
СРС. К.

13 тиждень

Л13. Робота гідравлічних екскаваторів з прямою лопатою. 
ПЗ7. Робоче обладнання екскаваторів. 
СРС. К.

14 тиждень

Л14. Телескопічне обладнання гідравлічних екскаваторів. 
СРС. К.

15 тиждень

Л15. Телескопічне обладнання автонавантажувачів. 
ПЗ8. Телескопічне обладнання гідравлічних екскаваторів.
МКР2.
СРС. К.

Індивідуальна робота

Не передбачається. 

Самостійна робота

Самостійна робота складає 44 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 20 годин;
2) підготовка до практичних занять – разом 16 годин;
3) підготовка до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 8 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять та виконують 2 модульні контрольні роботи.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (20 запитань тестового типу) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 1 бал. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.

Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:

Семестровий модуль № 1

ПЗ. Оцінка за виконання практичних занять – 20 балів. Термін надання – 1, 3, 5, 7 тижні.
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2

ПЗ. Оцінка за виконання практичних занять – 20 балів. Термін надання – 9, 11, 13, 15 тижні.
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Підсумковим контролем з дисципліни є залік. Підсумкова оцінка є сумою балів отриманих при виконанні модульних контрольних робіт МК1, МК2 та практичних занять ПЗ1-ПЗ8. 

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання заліку організується за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Під час розв’язання задач на МКР та заліку дозволяється користуватися технічними довідниками.