Безпека технічних систем

Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців другого (магістерського) рівня освіти умінь і компетентностей, які відповідають державним стандартам освіти, для рішення завдань професійної діяльності на первинних посадах з обов’язковим дотриманням вимог безпеки праці; забезпеченні ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та міжнародного досвіду збереження життя, здоров’я і працездатності підлеглих працівників і третіх осіб, а також в усвідомленні нерозривної єдності успішної професійної діяльності з обов’язковим дотриманням усіх вимог безпеки праці у конкретній галузі.
Завдання вивчення дисципліни передбачає формування у майбутніх фахівців необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та вмінь в сфері забезпечення збереження здоров’я і працездатності працівників у виробничих умовах через ефективне управління охороною праці та формування відповідальності у посадових осіб і фахівців за колективну та власну безпеку; а також забезпечення безпеки людини від впливу чинників техногенних аварій, раціонального рішення питань щодо безпечного розміщення й застосування засобів забезпечення безпеки, порятунку і захисту людини від техногенних і антропогенних впливів.

Основні результати навчання
Збирати необхідну інформацію, використовуючи науково-технічну літературу, бази даних та інші джерела, аналізувати і оцінювати її, обирати оптимальні методи та здійснювати статистичний аналіз даних.
Розробляти заходи з охорони праці та навколишнього середовища при проведенні досліджень та у виробничій діяльності.
Пропонувати нові технічні рішення з урахуванням цілей та ресурсних обмежень, економічних, екологічних, правових та безпекових аспектів, розробляти і застосовувати нові металургійні технології.
Обирати і обґрунтовувати вихідну сировину, матеріали та напівпродукти відповідно до умов металургійного виробництва за спеціалізацією з урахуванням технологічних та інших невизначеностей

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації 

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень 
Лекція 1. Правові і нормативно-технічні основи безпеки технічних систем
СРС, К 
2 тиждень
Лекція 2. Соціально-економічні основи безпеки технічних систем
К, СРС 
3 тиждень
Лекція 3. Організаційні основи безпеки технічних систем. Системи управління охороною праці в організації
К, СРС
4 тиждень
Лекція 4. Санітарно-гігієнічна характеристика технічних систем і виробничих процесів у машинобудівельному виробництві
К, СРС, 
5 тиждень
Лекція 5. Системи нормалізації параметрів мікроклімату в машинобудуванні
К, СРС
6 тиждень
Лекція 6. Системи освітлення основних і допоміжних приміщень в машинобудуванні
К, СРС
7 тиждень
Лекція 7. Заходи і засоби захисту від виробничого шуму, ультразвуку і вібрації в машинобудуванні
К, СРС
8 тиждень
Лекція 8. Ергономіка технічних систем і психофізіологія праці
К, СРС, МКР
9 тиждень
Лекція 9. Захист від випромінювань оптичного діапазону
К, СРС
10 тиждень
Лекція 10. Захист від електромагнітних полів і іонізуючих випромінювань
К, СРС
11 тиждень
Лекція 11. Безпека технічних систем із оптичними квантовими генераторами
К, СРС
12 тиждень
Лекція 12. Електробезпека при проектуванні, виробництві і експлуатації
К, СРС)
13 тиждень
Лекція 13. Безпека технічних систем із електронно-обчислювальною технікою
К, СРС
14 тиждень
Лекція 14. Надійність технічних систем та техногенний ризик. Потенційно небезпечні виробничі об’єкти, їх ідентифікація і забезпечення безпеки
К, СРС
15 тиждень
Лекція 15. Пожежна безпека в машинобудуванні
К, СРС, МКР

Самостійна робота

Обсяг самостійної роботи становить 60 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
– підготовка до лекційних занять – 30 годин;
– підготовка до екзамену – 30 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Підсумковий контроль виконується у формі екзамену.
Для забезпечення оперативного поточного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти навчальна дисципліну поділено на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється максимально у 50 балів.
Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за виконання кожної роботи – 30 балів. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної частини (5 тестових питань) та практичної частини (2 задачі).
Правильна відповідь на кожне тестове питання оцінюється в 2 бали. Таким чином, сумарна оцінка теоретичної частини – 10 балів.
Правильне розв’язання кожної задачі оцінюється в 10 балів. Задача вважається розв’язаною, якщо при її розв’язанні правильно застосований математичний апарат і необхідні табличні дані і не містить графічних та розрахункових помилок, а також якщо у відповіді послідовно і логічно викладені рішення. Таким чином, сумарна оцінка практичної частини – 20 балів.
Індивідуальне завдання:  не передбачено

Підсумковий контроль виконується у формі усного екзамену. Оцінка якості засвоєння дисципліни і її окремих елементів проводиться відповідно до європейської, 100-бальної і державної шкали.
Екзаменаційний білет з навчальної дисципліни складається з двох частин: теоретичної та практичної.  Бали   розподіляються  наступним  чином:   60  балів   –  теоретична  частина  та   40 балів – практична. Теоретична частина містить 3 питання рівної складності, практична містить 2 задачі рівної складності.

Умови допуску до підсумкового контролю

До складання екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Складання і перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.

Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».

Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.

Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.

Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.