Інтернет-журналістика

Мета навчальної дисципліни:
підготовка журналістів для роботи кореспондентами та редакторами в інтернет-виданнях: електронних офлайнових ЗМІ (газет, журналів, телеканалів, радіокомпаній) та онлайн-ЗМІ, як здатні створювати інформаційний мультимедійний продукт у відповідності до потреб сьогодення.

Завдання навчальної дисципліни: 
сформувати уявлення про особливості інтернет-журналістики; 
навчити аналізувати специфіку діяльності інтернет-редакцій, 
сформувати практичні навички роботи в середовищі соціальних медіа; 
сформувати уміння організації діяльності мережевого видання;
навчити формувати концепцію видання, використовувати методи збільшення його аудиторії; 
прищепити навички групової роботи у «хмарі», на прикладі системи підготовки презентацій та корпоративних карт знань; 
навчити адаптувати тексти для пошукових систем та SEO-копірайтингом; 
навчити вільно оперувати жанрами веб-журналістики; 
забезпечити засвоєння широкого спектру інструментальних знань, умінь, навичок для успішної професійної діяльності, зокрема у написанні і редагуванні інформаційного мультимедійного продукту; 
навчити користуватися найпоширенішими в Інтернеті мультимедійними технологіями.

 
Основні результати навчання

Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел.

Виокремлювати у виробничих ситуаціях факти, події, відомості, процеси, про які бракує знань, і розкривати способи та джерела здобування тих знань.

Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт або на інформаційні акції, зважаючи на положення й методи соціально-комунікаційних наук. 

Розміщувати оперативно інформацію про свій медіапродукт на доступних інтернет-платформах.

Використовувати необхідні знання й технології для виходу з кризових комунікаційних ситуацій на засадах толерантності, діалогу й співробітництва.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; К – консультації; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Інтернет як новий канал комунікації в роботі журналіста.
ЛЗ1. Інтернет як новий канал комунікації в роботі журналіста.
К. СРЗ. КР початок етапу 1
 
2 тиждень
ЛЗ2. Аудиторія інтернет-видань. 
К. СРЗ.
 
3 тиждень
Л2. Етика інтернет-жунралістів.
ЛЗ3. Правові питання Веб.
К. СРЗ. КР початок етапу 2
 
4 тиждень
ЛЗ4. Соціальні мережі – інструментарій журналіста.
К. СРЗ.

5 тиждень
Л3. Жанри інтернет-видань.
ЛЗ5. Жанри інтернет-видань.
К. СРЗ.

6 тиждень
ЛЗ6. Журналістські та авторські блоги.
К. СРЗ.

7 тиждень
Л4. Специфіка написання текстів для Інтернет-простору.
ЛЗ6. Нативна реклама в Інтернет-просторі. Резонанстність тем в Інтернет-журналістиці.
К. СРЗ. КР початок етапу 3
 
8 тиждень
ЛЗ8. Подкасти як альтернатива радіо- і телемовленню.
К. СРЗ. МКР1
 
9 тиждень
Л5. Відеорепортаж та відеоінтерв’ю для інтернет-видання.
ЛЗ9. Відеорепортаж та відеоінтерв’ю для інтернет-видання.
К. СРЗ.
 
10 тиждень
ЛЗ10. Комп’ютерна анімація в Інтернет-журналістиці.
К. СРЗ.
 
11 тиждень
Л6. Організація та особливості діяльності мережевого видання. Особливості роботи редакції в кризових ситуаціях.
ЛЗ11. Робота головного та випускового редактора онлайн-видання.
К. СРЗ. КР початок етапу 4
 
12 тиждень
ЛЗ12. Сторітелінг даних. Новітні можливості для журналістських історій (VR та AR).
К. СРЗ.
 
13 тиждень
Л7. Модерування інтернет-ресурсів.
ЛЗ13. Модерування інтернет-ресурсів. Серйозна гра.
К. СРЗ.

14 тиждень
ЛЗ14. Адаптація текстів для пошукових систем. SEO-копірайтинг.
К. СРЗ.

15 тиждень
Л8. Підвищення коментованості інтернет-матеріалів. 
ЛЗ15. Підвищення коментованості інтернет-матеріалів. Серйозна гра.
К. СРЗ. МКР2
 
 
Індивідуальна робота

Виконується курсова робота. 

Мета курсової роботи:
навчити вільно оперувати жанрами веб-журналістики; забезпечити засвоєння широкого спектру інструментальних знань, умінь, навичок для успішної професійної діяльності у Інтернет-журналістиці. 

Завдання курсової роботи: 
закріплення, поглиблення, узагальнення знань, одержаних здобувачами вищої освіти за час вивчення дисципліни; підтвердження оволодіння здобувачем вищої освіти методиками пошуку, відбору, аналізу інтернет джерел, понятійним апаратом; розвинути навички аналізу і систематизації інформації, вміння формулювати власні висновки та пропозиції на основі знань, отриманих під час вивчення дисципліни, генерувати контент для мережевого видання.

Тематика КР:
Інтернет як новий канал комунікації в роботі журналіста.
Аудиторія інтернет-видань. 
Етика інтернет-жунралістів.
Соціальні мережі – інструментарій журналіста.
Жанри інтернет-видань.
Журналістські та авторські блоги.
Специфіка написання текстів для Інтернет-простору.
Нативна реклама в Інтернет-просторі. Резонанстність тем в Інтернет-журналістиці.
Подкасти як альтернатива радіо- і телемовленню.
Відеорепортаж та відеоінтерв’ю для інтернет-видання.
Комп’ютерна анімація в Інтернет-журналістиці.
Організація та особливості діяльності мережевого видання. Особливості роботи редакції в кризових ситуаціях.
Робота головного та випускового редактора онлайн-видання.
Сторітелінг даних.
Модерування інтернет-ресурсів.
Адаптація текстів для пошукових систем. SEO-копірайтинг.
Підвищення коментованості інтернет-матеріалів. 

Етапи виконання курсової роботи:
1-2 тиждень. Вибір теми та наукових джерел, складання плану дослідження, визначення методики та розробка інструментарію дослідження.
3-6 тиждень. Написання першого теоретичного розділу КР (вступ, аналіз історіографії, законодавчої бази тощо). 
7-10 тиждень. Написання другого (аналітичного, практичного) розділу КР. Редагування тексту та підготовка до захисту (презентациія та доповідь).
11-15 тиждень. Захист курсової роботи.
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 134 годин (денна форма навчання), 
172 години (заочна форма навчання).
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 16 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – разом 58 годин;
3) написання курсової роботи – 30 годин.
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Сумарна кількість балів за виконання лабораторних завдань налічує максимум 25 балів за кожні семестрові модулі. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.

Семестровий модуль 1

ЛЗ 1. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ 2. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ 3. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ 4. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ 5. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ 6. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ 7. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ 8. Оцінка за виконання – 4 балів. 
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
КР(етап 1). Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР(етап 2). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 6 тиждень.
МКР1. Оцінка за виконання – 25 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій).

Семестровий модуль 2

ЛЗ 9. Оцінка за виконання  –  4 балів. 
ЛЗ 10. Оцінка за виконання – 3 балів. 
ЛЗ 11. Оцінка за виконання – 4 балів.
ЛЗ 12. Оцінка за виконання – 3 балів. 
ЛЗ 13. Оцінка за виконання – 4 балів.
ЛЗ 14. Оцінка за виконання – 3 балів. 
ЛЗ 15. Оцінка за виконання – 4 балів.
(Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
КР(етап 3). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання та захист – 10 тиждень. 
КР(етап 4). Оцінка за виконання – 40 балів. Термін надання та захист – 15 тиждень.
МКР2. Оцінка за виконання – 25 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Курсові роботи оцінюються за інтервальною шкалою оцінювання, що встановлює взаємозв'язки між рейтинговим показником із захисту, національною шкалою оцінювання і шкалою оцінок ECTS. У цілому якісно виконана і захищена курсова робота оцінюється максимально 100 балами. Бали знімаються за порушення наступних вимог. Несвоєчасне надання курсової роботи до захисту – 5 балів. Невідповідне оформлення: зменшення або перевищення обсягу текстової частини роботи – більш як на 5 сторінок – 5 балів; шрифт та інтервали не відповідають встановленим нормам – 5 балів; відсутня або неправильна нумерація сторінок – 5 балів; неправильне оформлення графічного матеріалу, таблиць – 5 балів. Вступ не відповідає вимогам – 5 балів. Відсутня логічна послідовність і науковий стиль викладення, не дотримані вимоги щодо орфографічних, пунктуаційних і стилістичних норм літературної мови – 10 балів. В роботі не достатньо розкриті питання зазначені в змісті, відсутня глибина всебічність, повнота викладення, відсутність визначених під час виконання курсової роботи, проблем, шляхів їх вирішення, відсутність самостійних підходів, ідей, міркувань, висновків, власної точки зору та аргументації – 5-10 балів. Відсутність посилань на джерела інформації – 5 балів. Не дотримані вимоги щодо розмірів структурних елементів курсової роботи їх пропорційність – 5 балів. Відсутність табличного та ілюстративного матеріалу, його аналізу та прив'язки до змісту тексту – 10 балів. Невідповідність висновків та рекомендацій вимогам (відсутність зв’язку з результатами дослідження, підсумків з розглядуваних питань) – 5 балів. Відмова від прилюдного захисту курсової роботи – 20 балів. Неправильно оформлений список використаних джерел, додатки – 5 балів. Попередня кількість балів за виконання курсової роботи визначається науковим керівником у процесі перевірки. Під час захисту здобувачем вищої освіти курсової роботи кількість балів може бути змінено в залежності від якості захисту.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60%. 

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета здобувача не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0». 
 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
 
Під час Л, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.