Журналістика даних

Мета дисципліни:

сформувати здатності до пошуку, оброблення та аналізу великих даних з різних джерел, навички використання форм і методів роботи в журналістиці даних, знання сучасних стандартів медіа-аналітики та особливостей роботи з відкритими масивами даних, а також здатність створювати  та просувати  медійні  продукти.

Завдання дисципліни:

Надати знання щодо особливостей поняття 'дата-журналістика'; методики оцінки даних і застосування їх в журналістській діяльності; специфіки організації діяльності журналіста щодо роботі з масивами даних. 
Сформувати уміння застосовувати методи оцінки великих даних в журналістській діяльності; формувати каталоги великих даних; визначати специфіку великих баз даних і можливості їх використання в журналістських текстах. 
Оволодіти методами оцінки великих баз даних різних напрямків; специфікою відбору даних для використання в журналістській діяльності; сучасними методами аналізу даних. 
Сформувати знання технологій створення медіапроектів.
 
Основні результати навчання

Виконувати пошук, оброблення та аналіз інформації з різних джерел.
 
Використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології та спеціалізоване програмне забезпечення для вирішення професійних завдань.

Генерувати інформаційний контент за заданою темою з використанням доступних, а також обов’язкових джерел інформації.
 
Розміщувати оперативно інформацію про свій медіапродукт на доступних інтернет-платформах.
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; К – консультації; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Введення в журналістику даних.
ЛЗ1. Способи і джерела збору даних.
К. СРЗ.
 
2 тиждень
Л2. Технологічні основи журналістики даних.
ЛЗ2. Мережа як джерело даних.
К. СРЗ.
 
3 тиждень
Л3. Big Data в сучасної журналістиці та процесі виробництва інформації.
ЛЗ3. Статистичні методи обробки даних.
К. СРЗ.
 
4 тиждень
Л4. Форми і методи роботи з великими масивами даних в журналістиці даних.
ЛЗ4. Способи і інструменти очищення даних.
К. СРЗ.
 
5 тиждень
Л5. Мова журналістики даних.
ЛЗ5. Обробка даних у прикладному програмному забезпеченні.
К. СРЗ.
 
6 тиждень
Л6. Медіа-моніторинг.  Класифікація продуктів медіа-моніторингу.
ЛЗ6. Обробка структурованої інформації баз даних. 
К. СРЗ.
 
7 тиждень
Л7. Медіа-аналітика: технології, методика, форми.
ЛЗ7. Інструменти аналізу даних.
К. СРЗ.
 
8 тиждень
Л8. Медіа-аналітика і її продукти.
ЛЗ8. Аналітика даних.
К. СРЗ. МКР1.

9 тиждень
Л9. Візуалізація даних у вигляді dashboard-ів і інфографіки.
ЛЗ9. Інструменти візуалізації даних.
К. СРЗ.
 
10 тиждень
Л10. Інформація у формі відкритих даних. 
ЛЗ10. Формати і набори даних.
К. СРЗ.

11 тиждень
Л11. Збір та обробка інформації з відкритих масивів даних.
ЛЗ11. Міжнародні агрегатори відкритих даних.
К. СРЗ.
 
12 тиждень
Л12. Кількісні та якісні методи аналізу масивів даних. Робота журналіста в соціальних мережах і нових медіа.
ЛЗ12. Створення наборів відкритих даних.
К. СРЗ.
 
13 тиждень
Л13. Специфіка збору інформації і обробки великих масивів даних.
ЛЗ13. Створення наборів відкритих даних з просторовими даними.
К. СРЗ.
 
14 тиждень
Л14. Медіа проектування. Технології створення медіа-проектів. 
ЛЗ14. Дизайн для даних
К. СРЗ.
 
15 тиждень
Л15. Перспективи журналістики даних.
ЛЗ15. Медіа-проекти як форма дата-журналістики.
К. СРЗ. МКР2.
 
 
Індивідуальна робота
 
Не передбачена. 
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 75 годин (денна форма навчання), 
127 години (заочна форма навчання). 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – разом 30 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та розрахунково-графічну роботу.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Сумарна кількість балів за виконання лабораторних завдань налічує максимум 24 бали за кожні семестрові модулі. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 26 балів. Модульні контрольні роботи виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 завдання). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне виконання практичного завдання оцінюється в 6 балів.
 
Семестровий модуль № 1
 
ЛЗ1. Оцінка за виконання – 3 бали.
ЛЗ2. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ3. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ4. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ5. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ6. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ7. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ8. Оцінка за виконання – 3 бали.
(Термін надання виконаних робіт – до 8 тижня)
МКР1. Оцінка за виконання – 26 балів (8 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
ЛЗ9. Оцінка за виконання – 3 бали.
ЛЗ10. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ11. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ12. Оцінка за виконання – 3 бали. 
ЛЗ13. Оцінка за виконання – 4 бали. 
ЛЗ14. Оцінка за виконання – 4 бали. 
ЛЗ15. Оцінка за виконання – 4 бали. 
(Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня).
МКР2. Оцінка за виконання – 26 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання – 20 балів кожне) та практичної частини (1 завдання – 20 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувачі зобов’язані своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань відвідувати консультації викладача. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
 
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
 
Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувача не оцінюється.
 
Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом. 
 
Під час лекцій, лабораторних занять, МКР та екзамену здійснювати телефонні дзвінки забороняється. 
 
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.