Тележурналістика
Мета дисципліни:
забезпечення базової теоретичної та практичної підготовки здобувачів з основ тележурналістики, необхідних для виконання професійних обов’язків по створенню різних телевізійних жанрів, форматів будь-якої технологічної платформи в якості журналіста різних спеціалізацій, в тому числі кореспондента, редактора, організатора телевізійного виробництва.
Завдання дисципліни:
ознайомити здобувачів з базовою термінологією телевізійної журналістики, історією становлення телебачення, жанровою системою телемовлення, специфікою виражальних засобів телебачення та особливостями операторської роботи і монтажу телепрограм;
навчити створювати та редагувати телевізійні матеріали, працювати в команді (знімальній групі), володіти аудіовізуальним мовою телебачення, методикою основних телевізійних жанрів і форматів, навичками продукування ідей авторських передач та документальних фільмів, написанням сценарію, підготовкою та виробництвом екранних творів різної спрямованості.
Основні результати навчання
Використовувати сучасні інформаційні й комунікаційні технології та спеціалізоване програмне забезпечення для вирішення професійних завдань.
Виокремлювати у виробничих ситуаціях факти, події, відомості, процеси, про які бракує знань, і розкривати способи та джерела здобування тих знань.
Вільно спілкуватися з професійних питань, включаючи усну, письмову та електронну комунікацію українською мовою.
Передбачати реакцію аудиторії на інформаційний продукт або на інформаційні акції, зважаючи на положення й методи соціально-комунікаційних наук.
Генерувати інформаційний контент за заданою темою з використанням доступних, а також обов’язкових джерел інформації.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; К – консультації; МКР – модульна контрольна робота.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л1. Історія виникнення телебачення в Україні.
ЛЗ1 Історичний екскурс.
СРЗ. К
2 тиждень
Л2. Інформаційні програми на телебаченні.
ЛЗ2. Методи викладу телевізійних новин..
СРЗ. К
3 тиждень
Л3. Мова і стиль повідомлень.
ЛЗ3. Типи початків повідомлень.
СРЗ. К
4 тиждень
Л4. Діяльність інформаційної служби телевізійних новин.
ЛЗ4. Структура інформаційної редакції.
СРЗ. К
5 тиждень
Л5. Технологія інформаційного телевиробництва.
ЛЗ5. Виробництво телевізійного сюжету.
СРЗ. К
6 тиждень
Л6. Модель британських телевізійних новин.
ЛЗ6. Методи проведення інтерв’ю.
СРЗ. К
7 тиждень
Л7. Репортаж на телебаченні. Його особливості.
ЛЗ7. Робота репортера.
СРЗ. К. МКР1
8 тиждень
Л8. Аналітично-публіцистичне телевізійне мовлення.
ЛЗ8. Жанри аналітичної журналістики.
СРЗ. К
9 тиждень
Л9. Розмовні видовища.
ЛЗ9. Класифікація ток-шоу.
СРЗ. К
10 тиждень
Л10. Концепція телевізійної програми.
ЛЗ10. Основні складові тележурналу.
СРЗ. К
11 тиждень
Л11. Моделі суспільного телебачення в добу глобалізації.
ЛЗ11. Міжнародно-правове регулювання громадського мовлення.
СРЗ. К
12 тиждень
ЛЗ12. Зарубіжний досвід розвитку та функціонування громадського мовлення.
ЛЗ12. Системи громадського мовлення в різних країнах.
К. СРЗ.
13 тиждень
Л13. Перспективи та проблеми створення громадського мовлення в Україні.
ЛЗ13. Передумови та можливі моделі громадського мовлення.
К. СРЗ.
14 тиждень
ЛЗ14. Концепції створення громадського мовлення в Україні.
ЛЗ14. Система фінансування – ключова проблема побудови громадського мовлення.
К. СРЗ.
15 тиждень
Л15. Журналістське розслідування: функції, види, ознаки.
ЛЗ15. Технологія розслідування.
К. СРЗ. МКР2
Індивідуальна робота
Не передбачена
Самостійна робота
Самостійна робота складає 75 годин.
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 години;
2) підготовка до лабораторних занять – разом 30 годин.
3) ) підготовка до екзамену – 30 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. Сумарна кількість балів за виконання лабораторних завдань налічує максимум 25 балів за кожні семестрові модулі. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 25 балів.
Семестровий модуль 1
ЛЗ1. Оцінка за виконання – 4 бали.
ЛЗ2. Оцінка за виконання – 4 бали.
ЛЗ3. Оцінка за виконання – 4 бали.
ЛЗ4. Оцінка за виконання – 4 бали.
ЛЗ5. Оцінка за виконання – 4 бали.
ЛЗ6. Оцінка за виконання – 3 бали.
ЛЗ7. Оцінка за виконання – 2 бали.
(Термін надання виконаних робіт – до 7 тижня)
МКР1. Оцінка за виконання – 25 балів (7 тиждень, перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій).
Семестровий модуль 2
ЛЗ9. Оцінка за виконання – 4 балів.
ЛЗ10. Оцінка за виконання – 3 балів.
ЛЗ11. Оцінка за виконання – 4 балів.
ЛЗ12. Оцінка за виконання – 3 балів.
ЛЗ13. Оцінка за виконання – 4 балів.
ЛЗ14. Оцінка за виконання – 3 балів.
ЛЗ15. Оцінка за виконання – 4 балів.
(Термін надання виконаних робіт – до 15 тижня)
МКР2. Оцінка за виконання – 25 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів) та практичної частини (1 завдання 40 балів). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
Умови допуску до підсумкового контролю
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих питань під час самостійної роботи. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білета здобувача не оцінюється.
Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
Відсутність здобувача на МКР відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, МКР, Е користуватися телефоном заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.