Конструювання телекомунікаційної апаратури

Мета дисципліни:
Підготовка фахівців в області конструювання життєздатних цифрових електронних апаратів і засобів шляхом навчання студентів сучасним  методам побудови конструкцій ЕОТ, що забезпечують  високий рівень їх технічних і експлуатаційних характеристик.

Завдання дисципліни: 
- навчити студентів існуючим сучасним методам конструювання електронних засобів, що дозволяють проводити  системний аналіз і цілеспрямований синтез конструкцій цифрових електронних засобів і систем;
 – прищепити майбутньому фахівцеві системний підхід при вирішенні завдань, пов'язаних з конструюванням цифрових електронних засобів і систем
- ознайомити з принципами проектування електронних модулів з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій;
- навчити самостійному прийняттю інженерних рішень на основі  комплексного аналізу вихідних даних

Основні результати навчання

Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу 
Уміти організовувати діяльність роботи команди та ефективно управляти часом.
Застосовувати знання і розуміння диференційного та інтегрального числення, алгебри, функціонального аналізу дійсних і комплексних змінних, векторів та матриць, векторного числення, диференційних рівнянь в звичайних та часткових похідних, ряду Фур'є, статистичного аналізу, теорії інформації, чисельних методів для вирішення теоретичних і прикладних задач електроніки..
Застосовувати експериментальні навички (знання експериментальних методів та порядку проведення експериментів) для перевірки гіпотез та дослідження явищ електроніки, вміти використовувати стандартне обладнання, планувати, складати схеми; аналізувати, моделювати та критично оцінювати отримані результати.
Оцінювати характеристики та параметри матеріалів електронної техніки, розуміти основи твердотільної електроніки, електротехніки, аналогової та цифрової схемотехніки, перетворювальної та мікропроцесорної техніки.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково-графічна робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.

Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л 1. Поняття і основні положення. 
Л 2. Методи конструювання. 
ЛЗ 1. Системний аналіз процесу вирішення конструкторської задачі. Розробка ТЗ...
СРС. К.
*
2 тиждень
Л 3. Принципи конструювання. 
Л 4. Інформаційно-компютерні технології конструювання ЕОТ
ПЗ 1. Аналіз цільової функції виробу Формування технічних вимог до розробки виробу 
СРС. К.
*
3 тиждень
Л 5. Структура ЕОТ.
Л 6. Загальна функціональна модель.
ЛЗ 2. Синтез структури узагальненої функції виробу..
СРС. К.
*
4 тиждень
Л 7. Конструкційні моделі  ЕОТ.
Л 8. Технічна документація
ПЗ 2. Визначення параметрів призначення приладу 
СРС. К.
*
5 тиждень
Л 9. Стандарти ЄСКД.  
Л 10. Забезпечення точності і взаємозамінності елементів конструкції. 
ЛЗ 3. Компонування виробу. 
СРС. К.
С
6 тиждень
Л 11. Практика компонування 
Л 12. Модульний принцип побудови ЕОТ
ПЗ 3. Функціонально-вузлова структуризація виробу. 
СРС. К.
*
7 тиждень
Л 13. Компонування ЕОТ.
Л 14. Художньо-конструкторське рішення ЕОТ.
ЛЗ 4. Компонування виробу.
 СРС. К.
*
8 тиждень
Л 15. Формування образу виробу.
Л16. Комплектація ФВ ЕОТ з дискретними елементами
ПЗ 4. Визначення компонувальних характеристик елементів структури 
СРС. К.
МКР 1.
*
9 тиждень
Л 17. Основи компонування ІС.
Л 18. Функціональні вузли з дискретними елементами.
ЛЗ 5. Синтез укрупненої структури виробу
СРС. К.
*
10 тиждень
Л 19. Функціональні вузли на інтегральних мікросхемах.
Л 20. Конструювання мікросхем
ПЗ 5. Конструктивне забезпечення ДП.

11 тиждень
Л 21. Конструювання тонко плівкових схем.
Л 22. Конструювання товсто плівкових схем.
ЛЗ 6. Формування технічної пропозиції щодо конструкції функціонального вузла..
СРС. К.
*
12 тиждень
Л 23. Процесорні пристрої.
Л.24. Електричні з'єднання в електронних вузлах ЕОТ
ПЗ 6. Визначення способу встановлення електронного вузла в конструкції і розрахунок розмірних ланцюгів.
СРС. К.
*
13 тиждень
Л 25. Друковані плати. 
Л 26. Багатошарові друковані плати.
ЛЗ 7. Розробка конструкції друкованого вузла Ч1..
СРС. К.
*
14 тиждень
Л 27. Проектування ДП.  
Л 28. САПР ДП Р-САD
ПЗ 7. Вибір способу формоутворення елементів конструкції і точності, що досягається при вибраній технології виготовлення. 
СРС. К.
*
15 тиждень
Л29. Система автоматизованого проектування РЕЗ Altium Designer
Л30. Технології розробки процесорів.
ЛЗ 8. Розробка конструкції друкованого вузла Ч.2
СРС. К.
МКР 2.

Індивідуальна робота – Розрахунково-графічна робота

Метою розрахунково-графічної роботи є набуття навичок самостійного опрацювання теоретичного матеріалу та розв’язання актуальних практичних завдань взаємозамінності елементів технічних систем. Розрахунково-графічну роботу виконують в сьомому семестрі згідно з графіком навчального процесу та  відповідно до методичних вказівок.  
Тематика розрахунково-графічної роботи: «Аналіз і розрахунок розмірних ланцюгів». 
Завдання: Для заданого варіанта конструкції визначити вимоги до точності виготовлення елементів конструкції з врахуванням технології формоутворення 
Внаслідок виконання РГР студенти повинні:
Вміти побудовати геометричну модель  розмірного ланцюга
Освоїти розрахунок параметрів розмірного ланцюга
Вміти аналізувати технології виготовлення і призначати технічно доцільні допуски

Самостійна робота

Самостійна робота складає 61 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 22 годин;
2) підготовка до лабораторних занять – 15 годин;
3) виконання РГР – 14 годин;
4) підготовка до заліку – 10 годин.

Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю успішності та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна ділиться на два семестрових модуля. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та РГР.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у формі письмової роботи з використанням контрольних запитань.  Максимальна оцінка за бездоганне виконання модульної контрольної роботи становить: 20 балів. Кількість контрольних запитань – 5, кожна правильна відповідь оцінюється в 4 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
Лабораторні завдання ЛЗ 1 – ЛЗ 8. Оцінка за виконання – 24 балів (по 3 бала за кожне завдання).
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій. РГР – 6 балів.
Семестровий модуль № 2
Лабораторні завдання ЛЗ 9 – ЛЗ 15. Оцінка за виконання – 21 балів (по 3 балів за кожне завдання). 
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень). РГР – 9 балів.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумковим контролем з дисципліни є залік.

Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни за перший модуль та всі види навчальних елементів навчальної дисципліни накопичувальної частини за другий модуль на не менш, ніж на 60%.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний:
своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань, відвідувати консультації викладача;
дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзамену – за встановленим деканатом ІІБРТ розкладом.
Під час занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється.