Електроживлення систем захисту інформації

Мета дисципліни – формування комплексу знань і здобуття навичок з проектування на основі фізичних уявлень про процеси виготовлення та експлуатації електротехнічних пристроїв і математичних методів аналізу та розрахунків. 
Завдання дисципліни: оволодіння знаннями з проблематики проектування та конструювання електротехнічних пристроїв ; вивчення методів оптимізації  електронних пристроїв,  прогнозування їх якості і забезпечення надійності; вивчення особливостей електромагнітної сумісності в електронних пристроях та системах; придбання навичок і вмінь захисту електронних пристроїв та систем  від зовнішніх дестабілізуючих факторів. 
 
 
Основні результати навчання
 
Знати та вміти розраховувати аналогові та цифрові пристрої живлення електронної апаратури, з можливістю встояного захисту від витоку інформації через пристрої електроживлення.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
*
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
*
*
Тематика та види навчальних занять
*
1 тиждень
Л 1. Використання електротехнічних пристроїв в РЕA та їх вплив на показники якості i надійності РEA
ЛЗ 1. Високочастотні перетворювачі
СРС. К.
*
2 тиждень
Л 2. Функціональна схема випрямляча. Діоди та їx характеристики 
СРС. К.
*
3 тиждень
Л 3. Одно - та трьохфазна мостові схеми. Порівняльний аналіз випрямлячів
ЛЗ 2. Дослідження чотирьох схем електричних нерегульованих випрямлячів  напруги.  
СРС. К
*
4 тиждень
Л 4. Схеми та загальні характеристики пасивних згладжуючи фільтрів
СРС. К.
*
5 тиждень
Л 5. Загальні характеристики стабілізаторів
ЛЗ 3. Виконання розрахунків та дослідження параметричних стабілізаторів напруги
СРС. К.
С
6 тиждень
Л 6. Каскадні схеми стабілізації на ПСН.
СРС. К.
*
7 тиждень
Л 7. Структурні схеми компенсаційних стабілізаторів напруги.
ЛЗ 4.Порівняльний аналіз параметричних стабілізаторів напруги та визначення їх параметрів.
СРС. К

8 тиждень
Л 8. Використання прямих зв'язків та диференціальних підсилювачів
СРС. К. МКР 1.
*
9 тиждень
Л 9. Напрямки удосконалення КСН
ЛЗ 5. Дослідження та порівняльний аналіз компенсаційних стабілізаторів напруги та визначення параметрів стабілізації.
СРС. К.
*
10 тиждень
Л 10. Принципи роботи та структурні схеми ІСН
СРС. К.
*
11 тиждень
Л 11. ICH з широтно-імпульсною модуляцією
ЛЗ 6.
СРС. К
 
12 тиждень
Л 12. Елементна база імпульсних стабілізаторів
СРС. К.
*
13 тиждень
Л 13. Двотактні перетворювачі напруги (ДПН).
ЛЗ 7. Виконання розрахунків та дослідження іинтегрального стабілізатора напруги
СРС. К.

14 тиждень
Л 14. Однотактний перетворювач ОПНП
СРС. К.

15 тиждень
Л15. Високочастотні перетворювачі
ЛЗ 8. Дослідження і визначення характеристик стабілізатора на ІМС К142ЕН1
СРС. К. МКР 2.
 
 
Індивідуальна робота - Розрахунково-графічна робота

Метою розрахунково-графічної роботи (РГР) є закріплення та поглиблення знань з теорії проектування електронних пристроїв, придбання практичних навичок з обробки даних та прогнозування характеристик електронних пристроїв.
Внаслідок виконання КП студенти повинні: знати суть, склад і особливості проектування  пристроїв; визначити   оптимальні   шляхи   покращення електричних та енергетичних характеристик складних  електронних аналогових пристроїв; розрахувати    та   проаналізувати енергетичні   та   електричні   показники   електронних аналогових пристроїв; освоїти методи моделювання  пристроїв з застосуванням ПК.
*
*
Самостійна робота
*
Самостійна робота складає 46 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 10 година;
2) підготовка до лабораторних занять – 10 годин;
3) підготовка до заліку  – 10 годин;
4) виконання РГР – 16 годин.
4)*
*
 
Процедура оцінювання
*
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, практичних та лабораторних занять, виконують РГР та 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у формі письмової роботи з використанням контрольних або тестових запитань.  Максимальна оцінка за її бездоганне виконання становить 50 балів. Кількість контрольних запитань – 3, кожна правильна відповідь оцінюється в 10-15 балів. Кількість тестових запитань 20, кожна правильна відповідь оцінюється в 2,5 бали.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів.
Семестровий модуль № 1
Лабораторні завдання ЛЗ 1 – ЛЗ 7. Оцінка за виконання – 20 балів (по 2,5 бали за кожне завдання). 
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
Лабораторні завдання ЛЗ 8 – ЛЗ 15. Оцінка за виконання – 20 балів (по 3,3 бала за кожне завдання). 
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік.  
*
*
Умови допуску до підсумкового контролю
 
*
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни за перший модуль та всі види навчальних елементів навчальної дисципліни накопичувальної частини за другий модуль на не менш, ніж на 60 балів. Складання/перескладання заліку зорганізується за встановленим деканатом ІІБРТ  розкладом.
*
*
Політика освітнього процесу
*
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.

Відсутність здобувача на контрольній роботі або на екзамені відповідає оцінці «0».
*
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.