Альтернативні джерела енергії

Мета дисципліни:

підготовка фахівців, здатних ставити і вирішувати завдання, що передбачають використання альтернативних джерел енергії (вітрової, сонячної та геотермальної енергії, гідроенергії, енергії рік, морів) в енергобалансі країни і регіону, результатом яких має бути енергозбереження в промисловості і на об'єктах житлово-комунального господарства, поліпшення екологічних умов. 

Завдання дисципліни:
 
вивчати основні види відновлюваних джерел енергії

вміти обґрунтувати вибір вживання різних альтернативних енергіі

оволодіти методиками розрахунки систем сонячного теплопостачання, сонячних колекторів, фотоелементів, вітроустановок та установок біогазу

вивчити методи і критерії оцінки ефективності використання енергії з врахуванням економічних і екологічних вимог в конкретних умовах
 
 Основні результати навчання

Аналізувати і використовувати сучасні інженерні технології, процеси, системи і обладнання у сфері теплоенергетики.

Виявляти,  формулювати  і  вирішувати  інженерні  завдання   у  теплоенергетиці; розуміти важливість нетехнічних (суспільство, здоров'я і безпека, навколишнє середовище, економіка і промисловість) обмежень.
Застосовувати передові досягнення електричної інженерії та суміжних галузей при проектуванні об’єктів і процесів теплоенергетики.
Вміти знаходити необхідну інформацію в технічній літературі, наукових базах даних та інших джерелах інформації, критично оцінювати і аналізувати її.
Розуміти значення традиційної та альтернативної енергетики для успішного розвитку країни.
Вміти проектувати теплоенергетичне обладнання та розробляти технологічні схеми у відповідності до технічних умов та нормативних документів.
Розуміти, аналізувати та вміти розробляти теплотехнічні та теплоенергетичні схеми з використанням альтернативних джерел енергії.
Оцінювати ефективність роботи теплоенергетичних систем, об’єктів, обладнання.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Характеристика джерел енергії
ПЗ1. Порівняльна характеристика використання альтернативних та традиційних джерел енергіі
СРЗ. К.

2 тиждень
 
Л2. Сонячний колектор
ПЗ2. Розрахунок сонячного колектора 
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Сонячне теплопостачання
ПЗ3.Проектуванння систем сонячного теплопостачання
 
СРЗ. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Теплові сонячні електростанції
ПЗ4. Розрахунок сонячних установок
СРЗ. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Фотоелектричні перетворювачі. космічні сонячні електростанції
ПЗ5. Використання сонячних бaтарей
СРЗ. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Теплова енергія океану. Осмотична електростанція
ПЗ6. Установки ОТЕС.
СРЗ. К.
 
7 тиждень
 
.
Л7. Геотермальна енергетика 
ПЗ7. Використання установок з геотермального теплопостачання.
СРЗ. К. МК1
 
8 тиждень
 
Л8. Характеристика вітроустановок
ПЗ8. Розрахунок вітроенергетичних установок (ВЕУ) (початок)
СРЗ. К.
 
9 тиждень
 
Л9. Режими роботи вітроколеса
ПЗ9. Розрахунок вітроенергетичних установок (ВЕУ) (кінець)
СРЗ. К.
 
10 тиждень
 
Л10. Гідроенергетика
П10. Визначення параметрів мікро і малих ГЕС
СРЗ. К.
 
11 тиждень
 
Л11. Використання енергії приливів 
ПЗ 11.Визначення параметрів приливних хвиль
.
СРЗ. К.
 
12 тиждень
 
Л12. Хвильова енергетика
П12. Використання хвильових установок
СРЗ. К.
 
13 тиждень
 
Л13. Гідромагнітодінамічні електростанції
ПЗ13. Особливості та види гідромагнітодинамних електростанії
СРЗ. К.
 
14 тиждень
 
Л14. Біомаса
ПЗ14. Розрахунок біогазогенераторних установок (початок)
СРЗ. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Процеси виробництва біопалива
ПЗ15. Розрахунок біогазогенераторних установок (кінець)
СРЗ. К. МК2
 
Індивідуальна робота
 
Виконується курсова робота. 
 
 
Мета курсової роботи
 
Мета курсової роботи – набуття загальних та спеціальних компетентностій здобувачів, формування необхідних знань в процесі прийняття рішень при розробки системи сонячного теплопостачання, отриманих здобувачами під час теоретичних та практичних занять. Під час виконання розрахунково-графічної роботи здобувач повинен показати уміння самостійної робити, які пов`язані з теплотехнічними розрахунками та підбором сонячних колекторів для  ефективної роботи системи сонячного теплопостачання.
 
1–3 тижні
 
Отримання завдання. Дати оцінку актуальності використання систем сонячного теплопостачання. 
 
4–10 тижні

Розрахунок системи сонячного теплопостачання. 

11 тиждень
Захист роботи
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 120 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять –30 годин;
2) підготовка до практичних занять – 30 годин;
3) підготовка до курсової роботи – 30 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами (2 питання = 20 балів). Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів.
 
Модульна контрольна робота оцінюється у максимально можливі 30 балів.
 
Накопичувана частина дисципліни  складається з виконання практичних завдань на практичних заняттях.  Кількість виконаних завдань у семестрі –14. 
 
Семестровий модуль № 1
 
ПЗ1 – 1 тиждень – 3 бала
ПЗ2 – 2 тиждень – 3 бала
ПЗ3 – 3 тиждень –3 бала
ПЗ4 – 4 тиждень – 3 бала
ПЗ5 – 5 тиждень – 3 бала
ПЗ6 – 6 тиждень –3 бала
ПЗ7 – 7 тиждень –2 бала
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
ПЗ8 – 8 тиждень – 3 бала
ПЗ9 – 9 тиждень – 3 бала
ПЗ10 – 10 тиждень – 3 бала
ПЗ11 – 11 тиждень – 3 бала
ПЗ12 – 12 тиждень – 3 бала
ПЗ13 – 13 тиждень –3 бала
ПЗ14 – 14 тиждень –2 бала
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів. (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 30 балами (2 питання = 60 балів). Правильне розв’язання задачі оцінюється в 40 балів.
Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим деканатом IЕКСУ  розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 

 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання модульних контрольних робіт – за встановленим деканатом графіком.
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.