Медичні прилади, апарати, системи та комплекси 1

Мета дисципліни:

забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів: розуміння концептуальних основ розробки та обслуговування сучасних діагностичних комплексів медичного призначення; набуття умінь з прийняття обґрунтованих управлінських рішень під час виготовлення та експлуатації біотехнічного устаткування для потреб профілактики, діагностики та лікування хворих.

Завдання дисципліни:
 
Уміти використовувати знання методів обробки інформації та комунікаційних технологій при вирішенні професійних завдань (управління інформацією).  
 
Демонструвати знання та розуміння розділів з математики, фізики, хімії при вирішенні практичних завдань.
 
Уміти застосовувати знання у практичних ситуаціях.
 
Уміти виконувати експериментальні дослідження та застосовувати дослідницькі навички.
 
Знати проблеми біомедичної інженерії та можливості медичних комплексів і систем в медичній практиці.
 
Основні результати навчання
 
Розуміти принципи дії сучасної діагностичної апаратури та систем відображення біомедичної інформації, основ відповідного програмного забезпечення.
 
Розуміти теоретичні та практичні підходи до створення та керування медичним обладнанням та медичною технікою.
 
Вміти аналізувати сигнали, які передаються від органів на прилади, та проводити обробку діагностичної інформації.
 
Вміти складати завдання на розробку автоматизованих систем управління з урахуванням можливостей сучасних технічних і програмних засобів автоматизації медичного обладнання.
 
Оволодіти навичками поєднання окремих функціональних вузлів у структури, призначені для виконання заданих алгоритмі функціонування.
 
Вміти використовувати системи автоматизованого проектування для розробки технологічної та апаратної схеми медичних приладів та систем.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; РГР – розрахунково-графічна робота; Кз – самостійні контрольні завдання; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Питання розроблення медичної електронної апаратури та її класифікація.
ЛЗ1. Дослідження принципів роботи електродів електрокардіографів.
СРС. К.
 
2 тиждень
 
Л2. Медичні прилади, апарати, системи та комплекси діагностики серцево-судинної системи.  Електрокардіографічні електроди.
характеристики.
СРС. К.
 
3 тиждень

Л3. Метод і засоби контролю стану серцево-судинної системи людини за реографічними сигналами. Реографи.
ЛЗ2. Дослідження принципів роботи реографічних електродів.
Кз1. Основні стандарти, що регламентують вимоги до медичних приладів.
СРС. К.

4 тиждень
 
Л4. Датчики для фонокардіографії.
СРС. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Електроенцефалографічні електроди. Енцефалографи.
ЛЗ3. Дослідження принципів роботи датчиків фонокардіографів та принципи роботи електродів електроенцефалографів.
Кз2. Вироби медичні. Класифікація в залежності від потенційного ризику застосування. Загальні вимоги.
СРС. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Електронні засоби пульсової оксиметрії. Пульсоксиметри.
СРС. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Вимірювачі артеріального тиску.
ЛЗ4. Дослідження принципів роботи тезометричних та п’єзорезистивних датчиків деформацій та принципів роботи оптичних датчиків для пульсоксиметрів.
СРС. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Автоматичний зовнішній дефібрилятор. Кардіодефібрилятори.
МКР1. СРС. К.
 
9 тиждень
 
Л9. Аналізатори медичного призначення. Методи та застосування спектрального аналізу крові.
ЛЗ5. Дослідження принципів роботи дефібрилятора. 
СРС. К.
 
10 тиждень
Л10. Медичні термометри.
Кз3. Вимоги до спеціальних електроустановок. Електроустановки медичних приміщень.
СРС. К.
 
11 тиждень
 
Л11. Рентгенівське обладнання. Пристрої цифрової рентгеноскопії.
ЛЗ6. Дослідження принципів роботи рентгенодіагностичного апарату. 
СРС. К.
 

12 тиждень
 
Л12. Рефрактометри, офтальмометри. 
СРС. К.
 
13 тиждень
 
Л13. Ультразвукові системи медичної візуалізації. Ультразвукові діагностичні прилади.
ЛЗ7. Дослідження принципів роботи ультазвукових датчиків.
Кз4. Безпека електричних контрольно-вимірювальних приладів та лабораторного обладнання.
СРС. К.
 
14 тиждень
 
Л14. Засоби позитронно-емісійної томографії. 
СРС. К.
 
15 тиждень
 
Л15. Портативний дихальний пристрій.
ЛЗ8. Узагальнена структура портативного дихального пристрою. Принцип роботи.
МКР2.
СРС. К.
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РГР (5 семестр). 
 
Мета РГР:
 
набуття загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів з спеціальності «Біомедична інженерія», поглиблення теоретичних знань з методів та засобів біомедичних досліджень, розуміння принципів та процесів вимірювання біомедичних сигналів, розробка, формування навичок прийняття обґрунтованих рішень при розробці, виробництві та використанні медичних приладів, апаратів, систем та комплексів. 
 
1–7 тижні
Отримання завдання. аналіз методів функціональної діагностики, обґрунтування елементної бази приладу; розробка структурної та функціональної схем, та принципу дії приладу; розрахунок для складових частин електричної принципової схеми підсилювача і фільтрів. 
 
8–14 тижні
Технологічний розділ: відпрацювання приладу на технологічність; розробка структурної та технологічної схеми складання приладу; розрахунок показників надійності роботи системи.
 
15 тиждень
Захист роботи.

 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 89 годин (5 семестр). Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 15 годин;
3) виконання РГР – 15 годин;
4) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 індивідуальних контрольних завдання.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
Кз1. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
Кз2. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
РГР(ч.1). Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 25 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
Кз3. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 10 тиждень.
Кз4. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
РГР(ч.2). Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання та захист – 14–15 тижні. 
МК2. Модульна контрольна робота – 25 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (4 запитання) та практичної частини (1 задача). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзаменів організується за встановленим відділом аспірантури розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Під час розв’язання задач на МКР та екзамені дозволяється користуватися хімічними довідниками.