Основи медичної діагностики

Мета дисципліни: Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з медичної інженерії, оволодіння основними знаннями з медичної діагностики. Ознайомлення студентів з широким колом медичних приладів робота яких базується на багатьох фізичних та хімічних явищах. Увага приділяється вивченню фізичних процесів, що покладені  в основу відповідних методів діагностики, з’ясування переваг та недоліків цих методів. Підготовка гармонійно розвинутих висококваліфікованих спеціалістів у галузі біомедичної інженерії.
 
Завдання дисципліни: Засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навичок сучасних методів  медичної діагностики при встановлені діагнозу у хворих на найбільш поширенні захворювання, здійснення об’єктивної оцінки стану здоров’я, проведення діагностики захворювань, моніторингу ефективності лікування, подальшого прогнозу перебігу хвороби. Дисципліна формує основи медичного мислення у студентів в межах матеріалу, що вивчається. Готує майбутніх фахівців до управління та обслуговування медичних приладів, агрегатів. Дозволяє отримати професійні навички пошуку та аналізу інформації з використанням інноваційних методів медичної діагностики. Систематизує  теоретичні знання з суміжних дисциплін - фізіології, анатомії, фізики, та дозволяє використовувати їх на практиці. Вивчає класифікації, покази та протипоказання до застосування  тої чи іншої методики, та дозволяє обрати найбільш корисний метод медичної діагностики. Навчає вмінню складати діагностичну програму при різних патологіях у людини. Дає можливість проведення власних досліджень у медичної галузі.
 
Основні результати навчання: У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: основні види та класифікацію методів медичної діагностики, методи візуалізації та обробки результатів досліджень, переваги та недоліки відповідного методу, що обумовлюється фізичними процесами, покладеними в їх основу. Знати і володіти принципами роботи медичних діагностичних приладів, особливості їх застосування, показання та протипоказання до проведення тої чи іншої методики.

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань; ЛР – лабораторні роботи – виконанні завдань дослідного характеру; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять
  
1 тиждень 
Л1. Загальний огляд та класифікація сучасних методів діагностики.
СРЗ. К.
 
2 тиждень
Л2. Ультразвуковий метод досліджень.
ЛР1. Ультразвукова діагностика.
СРЗ. К.
 
3 тиждень
Л3. Сучасні методи лабораторної діагностики. Аналізи крові-загальний клінічний, біохімічний, імунологічний, гормональний. Інші сучасні дослідження в медицині.
СРЗ. К.
 
4 тиждень
Л4. Ендоскопічні методи досліджень. Види ендоскопічних досліджень. Обладнання для ендоскопічних досліджень. Підготовка пацієнта. Показання та протипоказання до ендоскопії. Ендоскопічна хірургія.
ЛР2.  Лабораторна діагностика в медицині.
СРЗ. К.
 
5 тиждень
Л5. Променева діагностика, загальний огляд види та класифікація.
СРЗ. К.
 
6 тиждень
Л6. Рентгенологічні методи дослідження в діагностиці захворювань кісткової, травневої, сечовидільної систем.
ЛР3. Ендоскопічне обладнання, його призначення для діагностики та лікування. СРЗ. К.
 
7 тиждень
Л.7 Методи променевої діагностики для дослідження органів грудної клітки. Мамографія. Флюорографія.
СРЗ. К.
 
8 тиждень
Л8. Методи досліджень, які засновані на вимірюванні  біопотенціалів. Види, класифікація принцип роботи. Електрокардіографія.
ЛР4. Рентгенологічні методи досліджень.
СРЗ. К. МКР1
 
9 тиждень
Л9. Електроенцефалографія. Електронейроміографія. Фонокардіографія.
СРЗ.К.
 
10 тиждень
Л10. Компьютерна томографія.
ЛР5. Методи досліджень, які засновані на вимірюванні біопотенціалів.
СРЗ.К.
 
11 тиждень
Л11. Метод ядерно-магнітного резонанса. Магнитно-резонансна томографія.
СРЗ.К.
 
12 тиждень
Л12. Ангіографія. Коронарографія. Мієлографія.
ЛР6. Метод компьютерної діагностики.
СРЗ.К.
 
13 тиждень
Л13. Методи діагностики ядерної медицини. Сцинтіграфія. Позитрон-емісійна томографія.
СРЗ.К
 
14 тиждень
Л14. Інноваційні методи дослідження в медицині
ЛР7. Магнітно-резонансна томографія.
СРЗ.К
 
15 тиждень
Л15. Електрофізіологічні дослідження (ЕФД) сітківки та зорового нерва. Електроретинографія.  Електроретинограми. Електроокулографія.
СРЗ.К. МКР2
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РГР
 
Мета РГР – розвиток самостійності студентів у доборі та опрацюванні джерел інформації з визначеної теми, удосконалення вмінь обирати суттєве, основне, а також давати оцінку проаналізованому та робити змістовні висновки.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
 
1-3 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
 
5-7 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту роботи. 
 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація+доповідь).
 
13-15 тиждень – етап 4 – публічний захист.
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 136 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 45 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 46 години;
4) виконання РГР – 15 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Студенти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 
 
Семестровий модуль № 1
ЛР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
РГР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Семестровий модуль № 2
ЛР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 15 тиждень.
РГР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
Підсумковий контроль з дисципліни проводиться у формі екзамену. До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Складання/перескладання заліку та екзамену – за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу
 
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
 
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.