Історія України та української культури

Мета дисципліни: забезпечити розвиток загальних та спеціальних компетентностей майбутніх бакалаврів, розвити здатність використовувати отримані вміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал в професійній сфері, оцінювати найважливіші події та явища української історії та культури в контексті світової історії; порівнювати історичні події, орієнтуватися в науковій періодизації історії, формувати вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію з минулої та сучасної історії та культури України; утверджувати у здобувачів вищої освіти національних і гуманістичних ідеалів, демократичних цінностей і традицій України.
Завдання дисципліни: показати студентам, що минуле України має тисячолітню традицію і є історією одного з найбільших європейських народів; навчити студентів аналізувати історичні та культурні джерела, що дозволяють аналітично мислити й об'єктивно сприймати події історії України; навчити студентів розуміти історичні процеси, що відбувалися в Україні з найдавніших часів, цінувати та поважати різноманітності та мультикультурності; показати розвиток державотворчої діяльності, суспільних та культурних процесів та формувати здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності суспільства; в ході викладання курсу “Історія України та української культури” формувати зі студентів свідомих громадян України з почуттям відповідальності за історичну долю своєї держави.
 
 
Основні результати навчання
 
-  Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв'язання задач аналізу та синтезу.
-  Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.
-   Мати навички взаємодії із іншими людьми, уміння роботи в групах.
-  Вміти визнавати різноманітність культур, проводити їх аналіз; сприймати особливості взаємодії в системі орієнтації іншої культури.
-  Уміти враховувати знання процесів соціально-політичної історії України, правових засад та етичних норм у соціальній діяльності.
-  Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.
-  Здатність пристосовуватись до обставин, що постійно змінюються в сфері професійної діяльності.
-  Вміти проводити практичні дослідження та знаходити розв'язок некоректних задач.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття; РР – реферативна робота, МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 семестр
1 тиждень
Л1. Вступ до курсу «Історія України та української культури». Первісне суспільство і перші державні утворення на території України 
СРЗ. РР. К.
2 тиждень
Л2. Київська Русь Державотворчі процеси у східних слов’ян. Передумови утворення та теорії походження Київської Русі. 
ПЗ1. Стародавня історія України. Київська Русь.
СРЗ. РР. К. 
3 тиждень
Л3 Роздроблення Русі. Галицько-Волинська держава 
СРЗ. РР. К. 
4 тиждень
Л4. Українські землі у складі Литви та Польщі (ХІV-XVI ст.) Виникнення українського козацтва (ХІV – ст. ХVІІ ст.)
ПЗ2. Українські землі у часи польсько-литовського панування (ХІV – перша половина ХVІІ ст.) 
СРЗ. РР. К. 
5 тиждень
Л5. Українська національна революція (1648-1676 рр.). Створення української козацької держави
СРЗ. РР. К. 
6 тиждень
Л6. Українські землі під владою Російської імперії наприкінці ХVІІ – ХVІІІ ст. Ліквідація козацької державності: 
ПЗ3. Українська національна революція 1648 – 1676 рр. Козацько-гетьманська держава 
СРЗ. РР. К. 
7 тиждень
Л7. Правобережні і західноукраїнські землі в останній чверті ХVІІ – ХVІІІ ст. Заселення Південної України.
СРЗ. РР. К. 
8 тиждень
Л8. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій у першій половині ХІХ ст.
ПЗ4. Україна наприкінці ХVII – XVIII ст.
СРЗ. РР. К. МКР1. 
9 тиждень
Л9. Українські землі в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Реформи 1860-1870-х рр. в Російській імперії та Україна. Соціально- економічний розвиток.
СРЗ. РР. К. 
10 тиждень
Л10. Боротьба за відновлення державності України (1917-1920 рр.)
ПЗ5. Україна у XIX ст. – на початку ХХ ст. Українська національна революція 1917-1920 рр.
СРЗ. РР. К. 
11 тиждень
Л11. Міжвоєнний період в історії українського народу
СРЗ. РР. К. 
12 тиждень
Л12. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
ПЗ6. Україна у 20 – 80-ті рр. ХХ ст.
СРЗ. РР. К. 
13 тиждень
Л13. Розвиток УРСР у 1945-1985 рр.
СРЗ. РР. К. 
14 тиждень
Л14. Україна і процес перебудови в СРСР (квітень 1985 – серпень 1991 р.)
ПЗ7. Українське державотворення в умовах незалежності 
СРЗ. РР. К.
15 тиждень
Л15. Розвиток незалежної України (від 1991 р. до сучасності)
СРЗ. РР. К. МКР2. 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РР. 
 
Мета РР: систематизація, узагальнення, закріплення та розширення теоретичних знань щодо історії та культури України, її народу та державності. Здобувач повинен навчитися працювати з науковою, довідковою та історичною літературою. Ознайомившись з необхідною літературою, він мусить узагальнити отриману інформацію, засвоїти основні поняття, вміти усвідомлено визначати ключові концептуальні складові теми.
1–7 тижні
Отримання та осмислення завдання. Збір та аналіз літератури з обраної теми. Складання плану роботи. Підготовка першого розділу РР. 
8–15 тижні
Завершення написання РР, формулювання висновків, підготовка презентації для захисту роботи. Захист РР.
 
 
Самостійна робота
 
Кількість годин, що відводяться на самостійну роботу здобувачів вищої освіти для денної форми навчання складає 46 годин. 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт: підготовка до лекційних занять – 2 години; 
підготовка до практичних занять – 6  годин; 
виконання РР – 8 годин; 
самостійна підготовка до екзамену – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та практичних занять, активно беруть участь у обговоренні питань на заняттях, виконують 2 модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у 50 балів.
Накопичувальна частина дисципліни оцінюється в 40 балів. Максимальна сума накопичувальних балів на першому модульному контролі (активна робота на ПЗ) – 20 балів; на другому модульному контролі (активна робота на ПЗ) - 20 балів.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна контрольна робота складається з теоретичної (І – ІІ рівень) та практичної (ІІІ рівень) частин. Завдання першого рівня (12 питань) оцінюються в один бал, другого рівня (2 питання) - 4 бали, і одне питання третього рівня (практична частина) оцінюється в 10 балів. Максимальна оцінка за бездоганне виконання МКР становить 30 балів.
МК1 – 8 тиждень. Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
МК2 – 15 тиждень.
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Підсумковим контролем з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 питання) та практичної частини (1 питання). За бездоганну відповідь на кожне теоретичне питання здобувач отримує по 30 балів (всього 60). При цьому відповідь вважається бездоганною, якщо здобувач повністю розкрив суть питання, послідовно і логічно його доповів, зробив посилання на відповідні літературні джерела. 
За бездоганну, логічну та обґрунтовану відповідь на практичних заняттях здобувач отримує максимально 20 балів.
Реферативна робота максимально оцінюється в 20 балів.
Мінімальна кількість балів, що зараховується як позитивний результат, дорівнює 60 (за 100-бальною шкалою). Максимальна кількість балів за бездоганну відповідь на білет – 100 балів.
Екзаменаційні білети повністю охоплюють робочу програму дисципліни або її частину, яка виноситься на семестровий контроль, та забезпечує перевірку знань, навичок і умінь відповідного рівня, що передбачені програмою. Оцінка «відмінно» – А (90-100 балів) ставиться, якщо основні запитання розкриті на високому теоретичному і практичному рівнях, здобувач без ускладнень орієнтується в матеріалі, повністю відповідає на додаткові запитання. Якість відповідей свідчить про вільне володіння матеріалом лекційних і практичних занять, а також про ознайомлення з додатковим матеріалом з навчальної дисципліни. Оцінка «добре» – В, С (75-89 балів) ставиться, якщо розкриті основні запитання, але на додаткові здобувач відповідає не повністю. Якість відповідей виявляє вільне володіння лекційним і практичним матеріалом. Ознайомлення з додатковими джерелами не систематизовано. Оцінка «задовільно» – D, E (60-74 бали) ставиться, якщо здобувач володіє тільки загальним поняттєвим апаратом, він в цілому орієнтується в досліджуваному предметі, але при розкритті основних запитань допускає суттєві помилки. Оцінка «незадовільно» з можливістю повторного складання – FX (35-59 балів) ставиться, якщо здобувач робить принципові помилки у відповідях, не може дати обґрунтовані відповіді на всі основні питання викладача, не орієнтується в основних теоретичних і практичних положеннях курсу, або не засвоїв окремі розділи курсу. Оцінка «незадовільно» з обов’язковим проведенням додаткової роботи щодо вивчення навчального матеріалу кредитного модуля – F (1-34 балів) – відсутність будь-якого розуміння навчального матеріалу. 
Якщо здобувач відмовився відповідати, то він отримує незадовільну оцінку. Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач отримав незадовільну оцінку.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.
Складання/перескладання екзаменів організовується за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх незрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на екзамені або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання екзаменів – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та складання екзамену з дисципліни.