Об`єктно-орієнтований аналіз та проектування 2

Мета дисципліни: забезпечення базової підготовки в аналізі, проектуванні і реалізації складних інформаційних і інформаційно-обчислювальних систем з використанням об'єктно-орієнтованого підходу.
Завдання дисципліни:
-    ознайомлення з раціональним уніфікованим процесом і універсальною мовою моделювання;
-    вивчення різних типів моделей, які перебудовуються на кожній ітерації фаз процесу;
-    придбання навичок будування проектів складних систем і адміністративно-технічного управління такими проектами;
-     сприяти розвитку тих якостей особистості, що мають для майбутнього фахівця особисте професійне значення в контексті інтеграції у європейський освітній простір.рядок)*

Основні результати навчання
 Формалізувати задачі, сформульовані мовою певної предметної галузі; формулювати їх математичну постановку та обирати раціональний метод вирішення; розв’язувати отримані задачі аналітичними та чисельними методами,оцінювати точність та достовірність отриманих результатів.
 Уміти розробляти та використовувати на практиці алгоритми, пов’язані з апроксимацією функціональних залежностей, чисельним диференціюванням та інтегруванням, розв’язанням систем алгебраїчних, диференціальних та інтегральних рівнянь, розв’язанням крайових задач, пошуком оптимальних рішень.
Вміти застосовувати сучасні технології програмування та розроблення програмного забезпечення, програмної реалізації чисельних і символьних алгоритмів.
 Використовувати в практичній роботі спеціалізовані програмні продукти та програмні системи комп’ютерної математики.
 Уміти здійснювати збір, опрацювання, аналіз, систематизацію науково-технічної інформації, уникаючи при цьому плагіату.
 Знати та уміти застосовувати методи та алгоритми сучасної математики при обробці великих потоків даних в сучасних інформаційних системах. (

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ЛЗ – практичні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; КО – контрольні опитування; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
Тематика та види навчальних занять

1 тиждень

Л1. Проектування призначеного для користувача інтерфейсу. Керівні принципи проектування GUI – інтерфейсу. Віконний інтерфейс.
СРЗ. К.
 
2 тиждень

ЛЗ1. Проектування інтерфейсу користувача. Вивчення елементів діаграми навігації по вікнах.   
СРЗ. К.
 
3 тиждень

Л2. Проектування призначеного для користувача інтерфейсу. Залежність між вікнами.
КО1.
СРЗ. К.
 
4 тиждень

ЛЗ2. Проектування інтерфейсу користувача.  Розробка діаграм навігації по вікнах.    
СРЗ. К.

5 тиждень

Л3. Введення в патерни проектування.
КО2.
СРС. К.
 
6 тиждень

ЛЗ3. Шаблони проектування. Застосування шаблонів, які породжують (Abstract factory), 
Фабрика (Factory).
СРЗ. К.

7 тиждень

Л4. Шаблони, які породжують.
СРЗ. К.
 
8 тиждень

ЛЗ4. Патерни поведінки.  Застосування шаблонів поведінки. 
СРЗ. К.
МКР1.

9 тиждень

Л5. Патерн Стратегія (Strategy).
КО4.
СРЗ. К.
 
10 тиждень

ЛЗ5. Патерни поведінки. Застосування шаблонів поведінки (Стратегія (Strategy)).  
КО3.
СРЗ. К.

11 тиждень

Л6. Патерн  Спостерігач (Observer).
СРЗ. К.
 
12 тиждень

ЛЗ6. Структурні патерни.  Застосування структурних шаблонів.
СРЗ. К.

13 тиждень

Л7. Патерн  Команда (Command).
КО4.
СРЗ. К.
ожній рядок)*
14 тиждень

ЛЗ7. Структурні патерни.  Застосування шаблону Команда (Command).
СРЗ. К.

15 тиждень

Л8. Патерн  Декоратор (Decorator).
МКР2.
СРЗ. К.
Індивідуальна робота
Виконується розрахунково-графічна робота. 
 
Мета розрахунково-графічної роботи:
набуття студентами практичних навичок самостійної розробки програмної системи клієнт/серверної архітектури.

1–7 тижні
 
Отримання завдання. Виконання першої частини завдання.
 
8–14 тижні
 
Виконання другої частини завдання. Оформлення отриманих результатів.
 
15 тиждень
 
Захист роботи.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 60 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять –15 годин;
2) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 15 годин;
3) виконання розрахунково-графічної роботи – 30 годин;
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на чотири семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних та лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи та 4 контрольних опитування.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання становить 20 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (у формі тестових запитань) та практичної частини (1 завдання). Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини становить 10 балів, та за правильне виконання практичної частини становить 10 балів. Кількість тестових запитань – 20. Кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бали. Правильне виконання практичної частини оцінюється в 10 балів. Завдання вважається розв’язаним, якщо повністю розкрита суть питання, яка послідовно і логічно викладена, наведено приклади, відповідь проілюстровано необхідною і достатньою кількістю записів, діаграм.  .
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
КО1. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 3 тиждень.
КО2. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 5 тиждень.
ЛЗ. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 2, 4, 6, 8 тиждень.
РГР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 1-8 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
КО3. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 10 тиждень.
КО4. Оцінка за виконання – 2,5 балів. Термін надання – 13 тиждень.
ЛЗ. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 10, 12, 14 тиждень.
РГР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 1-8 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни у кожному семестрі – 100 балів.
 
Остаточним контролюючим моментом освоєння дисципліни є залік у 3 семестрі. Оцінка виставляється за результатами модульних опитувань та результатів поточного опитування.

Виконання розрахунково-графічної роботи повинно включати пояснювальну записку, друкований і електронний варіант виконаної роботи. У пояснювальній записці студент описує постановку задачі, обсновує вибір методу розв’язання, описує результати виконання завдання. 
 
За навчальним планом на виконання роботи відводиться 0,5 кредиту.
Умови допуску до підсумкового контролю
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Складання/перескладання заліків організовується за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.