Тестування програмних систем

Мета дисципліни:

Ознайомлення студентів з основними видами та методами тестування програмного забезпечення при структурном та об’єктно-орієнтованом підходах.

Завдання дисципліни:
 
дати уяву о теоретичних основах тестування: фази та технології тестування, критерії та метрики тестів;
навчитися будувати тест-кейси для тестування програмного забезпечення;
навчитися працювати у системі управління тест-кейсами;
освоїти принципи роботи у bug-tracker системах;
отримати досвід тестування задач з реального проекта по розробці програмного забезпечення.
 
 Основні результати навчання
 
-  Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок.
- Володіти основними положеннями та методами математичного, комплексного та функціонального аналізу, лінійної алгебри та аналітичної геометрії, теорії диференціальних рівнянь, зокрема рівнянь математичної фізики, теорії ймовірностей, математичної статистики та випадкових процесів, чисельними методами, методами оптимізації, методами аналізу даних.
- Поєднувати методи математичного та комп'ютерного моделювання з неформальними процедурами експертного аналізу для пошуку оптимальних рішень.
- Вміти застосовувати сучасні технології програмування та розроблення програмного забезпечення, програмної реалізації чисельних і символьних алгоритмів.
-  Здатність проводити системний аналіз з об'єктів проектування та обгрунтовувати вибір структури, алгоритмів та способів обробки інформації в ІСТ.
-  Здатність аргументувати вибір програмних та технічних засобів для створення ICT на основі аналізу їх властивостей, призначення і технічних характеристик з урахування вимог до системи і експлуатаційних умов; мати навички налагодження та тестування програмних і технічних засобів ICT.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРС – самостійна робота здобувача вищої освіти; Кз – самостійні контрольні завдання; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
 
Л1. Проблеми і перспективи розвитку сучасної програмної інженерії.
ЛЗ1.  Написання тест планов, тест-кейсів, чеклістов.
СРС. К.
 
2 тиждень
 
Л2.  Життєвий цикл  програмного забезпечення та його моделі.   Тестування як один з етапів.
ЛЗ2.  Опис багів та їх створення у bug-tracker системах.
СРС. К.
 
3 тиждень
 
Л3. Структура тестової документації.
ЛЗ3. Модульне тестування.
Кз1. Вивчення технік тест-дизайну.
СРС. К.
 
4 тиждень
 
Л4. Аналіз етапів життєвого циклу багу.
ЛЗ4. Інтеграційне тестування. 
СРС. К.
 
5 тиждень
 
Л5. Системи відстежування багів.
ЛЗ5. Системне тестування. 
СРС. К.
 
6 тиждень
 
Л6. Структурний критерій тестування.
ЛЗ6. Системне тестування.
СРС. К.
 
7 тиждень
 
Л7. Функціональний критерій тестування.
ЛЗ7. Статичне тестування.
СРС. К.
 
8 тиждень
 
Л8. Мутаційний та стохастичний критерії тестування. 
ЛЗ8. Створення авто-тестів для перевірки функціональності.
МКР1. СРС. К.
 
9 тиждень
 
ЛЗ9. Створення авто-тестів для перевірки продуктивності.
СРС. К.
 
10 тиждень
 
ЛЗ10. Створення авто-тестів для перевірки виробничості. 
Кз2. Методика оцінка якості програмного продукту.
СРС. К.
 
11 тиждень
 
ЛЗ11. Тестування навантаження.
СРС. К.
 
12 тиждень
 
ЛЗ12. Основні work-flow процесу автоматизації тестування.
СРС. К.
 
13 тиждень
 
ЛЗ13. Використання Cypress framework для автоматизації.
СРС. К.
 
14 тиждень
 
ЛЗ14. Реалізація моделі page-object в автотестах.
СРС. К.
 
15 тиждень
 
ЛЗ15. Створення серверу для інтеграції із сервисами (gmail, twilio).
МКР2.
СРС. К.
 
 
 
Самостійна робота
 
Самостійна робота складає 30 години. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 години
2) підготовка до лабораторних занять – 15 години
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються до лекційних, виконують 2 модульні контрольні роботи.
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача – аналіз і оцінка програмного продукту). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балами. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 5 балів.
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
 
Семестровий модуль № 1
 
Кз1. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 3 тиждень.
Кз2. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 5 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 20 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Семестровий модуль № 2
 
Кз3. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 10 тиждень.
Кз4. Оцінка за виконання – 15 балів. Термін надання – 13 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 20 балів (15 тиждень).
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
 
Підсумковим контролем з дисципліни є залік, Оцінка виставляється за результатами модульних опитувань та лабораторних робіт. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.

Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни.

 
Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
 
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
 
Відсутність здобувача на модульній контрольній роботі відповідає оцінці «0».
 
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.