Програмування 3
Мета дисципліни: надбання знань з теоретичних основ розробки прикладного програмного забезпечення, основних принципів побудови алгоритмів для рішення різних завдань та прийомів об’єктно-орієнтованого програмування, використовуючи мову програмування С/С++.
.
Завдання дисципліни:
– формалізація запропонованого завдання;
вибір структур даних та складання відповідних алгоритмів для вирішення задачі;
оволодіння стилем та прийомами об’єктно-орієнтованого програмування мовою програмування С++,
побудова програм мовою програмування С/С++ за допомогою сучасних засобів їх розробки;
оволодіння основами тестування та принципами налагодження програм..
Основні результати навчання
- Навички вербального та письмового репрезентування практичних розробок.
- Володіти основними положеннями та методами математичного, комплексного та функціонального аналізу, лінійної алгебри та аналітичної геометрії, теорії диференціальних рівнянь, зокрема рівнянь математичної фізики, теорії ймовірностей, математичної статистики та випадкових процесів, чисельними методами, методами оптимізації, методами аналізу даних.
- Поєднувати методи математичного та комп'ютерного моделювання з неформальними процедурами експертного аналізу для пошуку оптимальних рішень.
- Вміти застосовувати сучасні технології програмування та розроблення програмного забезпечення, програмної реалізації чисельних і символьних алгоритмів.
- Використовувати в практичній роботі спеціалізовані програмні продукти та програмні системи комп'ютерної математики.
- Володіти загальними принципами функціонування та архітектури комп'ютерних систем та основами операційних систем.
- Володіти системним програмним забезпеченням, знати принципи роботи компіляторів, інтерпретаторів, компонувальників, налагоджувачів утиліт, систем управління файлами, драйверів тощо.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ЛЗ – лабораторні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
СРЗ. К.
2 тиждень
ЛЗ1. Освоєння роботи з Windows Forms у середовищі Microsoft Visual C++.
СРЗ. К.
3 тиждень
СРЗ. К.
4 тиждень
ЛЗ2. Проходження основних етапів розробки та тестування власної програми.
СРЗ. К.
5 тиждень
СРЗ. К.
6 тиждень
ЛЗ3. Освоєння роботи з бібліотекою MFC у середовищі Microsoft Visual C++.
СРЗ. К.
7 тиждень
СРЗ. К.
8 тиждень
ЛЗ4. Проходження основних етапів розробки та тестування власної програми.
МКР1.
СРЗ. К.
9 тиждень
СРЗ. К.
10 тиждень
ЛЗ5. Освоєння роботи з Win API у середовищі Microsoft Visual C++.
СРЗ. К.
11 тиждень
СРЗ. К.
12 тиждень
ЛЗ6. Проходження основних етапів розробки та тестування власної програми.
СРЗ. К.
13 тиждень
СРС. К.
14 тиждень
ЛЗ7. Освоєння роботи з графікою у середовищі Microsoft Visual C++.
Проходження основних етапів розробки та тестування власної програми.
СРЗ. К.
15 тиждень
СРЗ. К.
МКР2.
Індивідуальна робота
Виконується курсова робота.
Мета курсової роботи:
набуття студентами практичних навичок самостійної розробки програмної системи клієнт/серверної архітектури.
1–7 тижні
Отримання завдання. Виконання першої частини завдання.
8–14 тижні
Виконання другої частини завдання. Оформлення отриманих результатів.
15 тиждень
Захист роботи.
Самостійна робота
Самостійна робота складає 76 годин. Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лабораторних занять та до виконання індивідуальних контрольних завдань – разом 46 годин;
2) підготовка до КР- 30 годин;
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Дисципліна поділяється на чотири семестрові модулі. Здобувачі протягом семестру готуються лабораторних занять, виконують 2 модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи №1, №2 виконуються у письмовій формі. Максимальна оцінка за бездоганне виконання становить 30 балів. Модульна робота складається з теоретичної частини (у формі тестових запитань) та практичної частини (1 завдання). Максимальна оцінка за правильне виконання теоретичної частини становить 15 балів, та за правильне виконання практичної частини становить 15 балів. Кількість тестових запитань – 15. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бали. Правильне виконання практичної частини оцінюється в 15 балів. Завдання вважається розв’язаним, якщо повністю розкрита суть питання, яка послідовно і логічно викладена, наведено приклади, відповідь проілюстровано необхідною і достатньою кількістю записів, діаграм.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів:
Семестровий модуль № 1
ЛЗ. Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 2, 4, 6, 8 тиждень.
МК1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Семестровий модуль № 2
ЛЗ. Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 10, 12, 14 тиждень.
МК2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.
Остаточним контролюючим моментом освоєння дисципліни у семестрі є курсова робота.
Умови допуску до підсумкового контролю
До захисту курсової роботи допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни на не менш, ніж на 60 %.
Складання/перескладання захисту курсової роботи організується за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час лекції здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів.
Документи (файли), що додаються: Робоча програма навчальної дисципліни.