Зовнішня політика країн Європи

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти глибоких систематизованих знань про зовнішню політику європейських країн (з урахуванням специфіки світових регіонів), закономірності та особливості євроінтеграційного процесу.

Завдання вивчення  навчальної дисципліни: 
- засвоєння здобувачами вищої освіти основ формування зовнішньої політики країн Європи;
- формування у здобувачів вищої освіти комплексного уявлення про фактори впливу і головні напрямки зовнішньої політики європейських країн; 
- висвітлення ключових вимірів сучасної зовнішньої політики держав Європи;
- визначення пріоритетів зовнішньої політики ЄС, його ролі для розвитку європейських країн та формування світового порядку, а також процесу формування та реалізації єдиної зовнішньої та оборонної політики ЄС.

Основні результати навчання

Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів.

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. 

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Здійснювати прикладний аналіз міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, міжнародних процесів та міжнародної ситуації відповідно до поставлених цілей, готувати інформаційні та аналітичні матеріали. 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Зародження та розвиток ідей і концепцій єдиної Європи.
ПЗ №1. Теоретичні засади європейської інтеграції.
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Передумови та основні етапи європейської інтеграції.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Розширення ЄС: процес, процедура, критерії.
ПЗ №2. Суть, етапи та напрями розвитку європейської інтеграції. 
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Європейська політика «сусідства»  та східне партнерство.
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5. Інституційна система Європейського союзу. 
ПЗ №3. Етапи та особливості розширення ЄС. Мета, принципи, реалізація «Європейської політики сусідства» та «Східного партнерства».
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Компетенція  та спільні політики Європейського Союзу.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Правове регулювання зовнішніх зносин Європейського союзу. Міжнародна правосуб'єктність Євросоюзу.
ПЗ №4. Інституційна система ЄС. Спільні політики і напрямки діяльності Європейського Союзу. 
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень
Л8. Спільна політика безпеки та оборони як ядро СЗППБ ЄС.
СРЗ, К 
 
9 тиждень
Л9. Зовнішня політика Великої Британії.
ПЗ №5. Правосуб’єктність Європейського Союзу в міжнародних відносинах. Головні засади і цілі спільної зовнішньої політики і політики безпеки ЄС.
СРЗ, К, РР початок етапу 3 

10 тиждень
Л10. Зовнішньополітичні пріоритети Франції.
СРЗ, К 

11 тиждень
Л11. Зовнішня політика ФРН.
ПЗ №6. Зовнішня політика Великої Британії, Франції та ФРН.
СРЗ, К 

12 тиждень
Л12. Трансформації зовнішньої політики держав Центральної та Східної Європи.
СРЗ, К  

13 тиждень
Л13. Формування зовнішньої політики країн Бенілюксу.
ПЗ №7. Держави Центрально-Східної Європи та Бенілюксу у світовій політиці. 
СРЗ, К, РР початок етапу 4

14 тиждень
Л14. Зовнішня політика Балтійських та Скандинавських держав.
СРЗ, К  

15 тиждень 
Л15. Пріоритети зовнішньої політики держав Південної Європи  та Балканського півострова.
ПЗ №8. Основні напрями зовнішньополітичного курсу держав Балтії, Скандинавії та Південної Європи.
СРЗ, К, МКР2

Індивідуальна робота

Виконується РР.

Мета РР – сприяння поглибленому вивченню здобувачем вищої освіти теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань.
Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-12 тиждень – етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13-15 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 
Тематика реферативних робіт:
1. Розвиток процесу безпеки в Європі: створення ОБСЄ.
2. Історія становлення та договірна база ЄС.
3. Громадянство ЄС. Правовий статус громадян ЄС.
4. Основні проблеми екологічної безпеки в міжнародних відносинах.
5. НАТО в системі європейської безпеки.
6. ОБСЄ в системі європейської безпеки.
7. ЄС в системі європейської безпеки.
8. Євроінтеграційні прагнення країн-членів «Східного партнерства»: порівняльний аналіз.
9. Східне партнерство ЄС: цілі та механізми.
10. Євроскептецизм в контексті сучасного політичного розвитку ЄС.
11. Особливості розвитку Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС.
12. Етнонаціональний конфлікт у Косово: причини виникнення та перспективи вирішення.
13. Країни Вишеградської групи в системі сучасних міжнародних відносин.
14. Позиція країн Вишеградської групи щодо російсько-українського конфлікту.
15. Вишеградська група як форма співпраці в субрегіоні Центрально-Східної Європи.
16. Дипломатична діяльність Ватикану в сучасних геополітичних реаліях.
17. Етнополітичні конфлікти Сполученого Королівства.
18. Греція та Європейський Союз.
19. Пріоритети зовнішньої політики Угорщини.
20. Основні пріоритети зовнішньої політики Румунії.
21. Етнополітичні конфлікти Королівства Іспанія.
22. Особливості інтеграції країн Балтії до ЄС та НАТО.
23. Політичний та економічний вплив Німеччини в Європі.
24. Позиція Великобританії щодо розширення ЄС.
25. Польсько-американські відносини.
26. Екологічна ситуація в Європі та її влив на міжнародні відносини.
27. Міжнародний тероризм і проблеми глобальної безпеки у сучасному світі.
28. Роль Великобританії у процесі формування Спільної зовнішньої та Безпекової політики ЄС.
29. Процес вступу Великої Британії до Європейського Співтовариства.
30. Французько-німецькі відносини на сучасному етапі.
31. Особливості політики нейтралітету Фінляндії. 
32. Інтеграція країн Балтії до євроатлантичних структур безпеки.
33. Особливості зовнішньої політики Італійської Республіки. 

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є:  самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, виконання індивідуальних завдань, підготовки до екзамену та набуття необхідних професійних навичок.

Самостійна робота складає 89 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 36 годин;
3) виконання РР – 8 годин;
4) підготовка до іспиту – 30 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 15 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (3 запитання по 20 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.

Умови допуску до підсумкового контролю:
 
Допуском до здачі екзамену є результат роботи за двома модулями (сума балів). До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. 

Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР, екзаменаційного білету здобувачу не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.