Переговорний процес в міжнародних відносинах
Мета навчальної дисципліни: вивчення здобувачами вищої освіти основних понять та ключових проблем теорії та практики переговорів, аналізування наявних розробок в сфері міжнародних переговорів, формування системи знань про стратегію і тактику переговорного процесу, формування практичних навичок їх застосування.
Завдання навчальної дисципліни:
засвоєння знань стратегії, тактики та структури переговорного процесу;
здобуття знань щодо організаційної підготовки, ведення переговорів та технологію посередницької діяльності;
набуття практичних навичок підготовчої роботи і безпосереднього ведення переговорів;
здобуття вмінь роботи з дипломатичними, політичними та міжнародно-правовими джерелами щодо їх тлумачення і аналізу;
усвідомлення проблем, пов'язаних з введенням переговорів та здобуття навичок їх усунення;
набуття вмінь аналізувати переговорну ситуацію та діагностувати інтереси сторін на переговорах;
здобуття навичок застосування необхідного інструментарію для ведення переговорного процесу.
Основні результати навчання
Знати природу та механізми міжнародних комунікацій.
Вільно спілкуватися державною та іноземними мовами на професійному рівні, необхідному для ведення професійної дискусії, підготовки аналітичних та дослідницьких документів.
Вести фахову дискусію із проблем міжнародних відносин, міжнародних комунікацій, регіональних студій, зовнішньої політичної діяльності, аргументувати свою позицію, поважати опонентів і їхню точки зору.
Здійснювати діяльність у дипломатичній та інших суміжних до міжнародного співробітництва сферах.
Знати особливості політичної та кроскультурної комунікації у міжнародних відносинах.
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
Тематика та види навчальних занять
1 тиждень
Л 1. Поняття та дослідження переговорного процесу у міжнародній співпраці.
СРЗ, К
ПЗ №1. Теоретичні засади ведення міжнародних переговорів.
СРЗ, К
2 тиждень
Л 2. Дипломатія як мистецтво ведення переговорів та зовнішня політика держав.
СРЗ, К
3 тиждень
Л 3. Спілкування як засіб комунікації та його роль в переговорному процесі.
СРЗ, К
ПЗ №2. Процес спілкування як основа переговорного процесу: особливості, культура та техніка.
СРЗ, К
4 тиждень
Л 4. Культура і техніка спілкування у процесі міжнародних переговорів.
СРЗ, К
5 тиждень
Л 5. Процес підготовки до міжнародних переговорів.
СРЗ, К
ПЗ №3. Підготовчий етап переговорів, стратегія й тактика ведення переговорного процесу.
СРЗ, К
6 тиждень
Л 6. Стратегія ведення переговорів.
СРЗ, К
7 тиждень
Л 7. Тактика ведення переговорів.
СРЗ, К
ПЗ №4. Загальна характеристика основних стилів ведення міжнародних переговорів.
СРЗ, К, МКР1
8 тиждень
Л 8. Основні стилі ведення переговорного процесу в міжнародній співпраці, особливості національного стилю.
СРЗ, К
9 тиждень
Л 9. Особистісний стиль ведення переговорного процесу в міжнародній співпраці.
СРЗ, К
ПЗ №5. Багатосторонні та багаторівневі переговори, особливості їх проведення.
СРЗ, К
10 тиждень
Л 10. Особливі випадки ведення переговорного процесу в міжнародній співпраці.
СРЗ, К
11 тиждень
Л 11. Протокольні аспекти ведення міжнародних переговорів.
СРЗ, К
ПЗ №6. Протокольне забезпечення міжнародних переговорів.
СРЗ, К
12 тиждень
Л 12. Інформаційний супровід і зв'язки з громадськістю під час переговорного процесу в міжнародній співпраці.
СРЗ, К
13 тиждень
Л 13. Посередництво і врегулювання конфліктів переговорного процесу в міжнародній співпраці.
СРЗ, К
ПЗ №7. Врегулювання конфлікту шляхом переговорів, роль посередника в зазначеному процесі.
СРЗ, К
14 тиждень
Л 14. Ефективне завершення та заключні документи міжнародних переговорів.
СРЗ, К
15 тиждень
Л 15. Україна в переговорних процесах міжнародного співробітництва.
СРЗ, К
ПЗ №8. Завершальний етап та заключні документи міжнародних переговорів.
СРЗ, К, МКР2
Індивідуальна робота
Не передбачена
Самостійна робота
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу у вільний від обов'язкових навчальних занять час.
Основними складовими самостійної роботи є: самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять, набуття необхідних професійних навичок.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.
Самостійна робота складає 89 годин.
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 31 година;
2) підготовка до практичних занять – 58 годин.
Процедура оцінювання
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи.
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі.
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
Накопичення балів в кожному модулі – максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 4. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень).
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 8. МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень).
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік.
Умови допуску до підсумкового контролю
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач вищої освіти може підвищити заліковий бал.
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Політика освітнього процесу
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.
Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів.
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
Виконаний не свій варіант завдання МКР не оцінюється.
Складання / перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку.