Регіональні системи міжнародних відносин

Мета навчальної дисципліни: формування знань і стрункої системи поглядів у здобувачів вищої освіти про механізм функціонування регіональних підсистем міжнародних відносин, основні особливості та тенденції їх розвитку в глобальному світі і в контексті загальних закономірностей глобалізаційних політичних процесів.

Завдання навчальної дисципліни: 
сформувати у здобувачів вищої освіти уявлення про основні етапи розвитку процесу інтеграції та об'єднання держав в регіональні і субрегіональні системи;  
виявити ключові аспекти формування регіональних і субрегіональних організацій;  
дослідження механізмів функціонування регіональних підсистем міжнародних відносин на Сході, Заході, в Північній і Латинській Америці, Африці;  
аналіз конкретних і загальних закономірностей функціонування регіональних підсистем міжнародних відносин в регіонах і субрегіонах Європи, Америки, Азії та Африки.
 
 
Основні результати навчання
 
Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
 
Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.
 
Вміти визначати особливості та основні напрями співробітництва держав в рамках окремого регіону.
 
Здійснювати аналіз політичного та соціально-економічного  розвитку держав, що входять до складу певного регіону.
 

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; КР – курсова робота; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять:
 
1 тиждень
Л1. Теоретичні та методологічні основи аналізу регіональних аспектів міжнародних відносин. 
ПЗ№1. Аналіз регіональних аспектів і теорії міжнародних відносин.  
СРЗ, К, КР початок етапу 1 
 
2 тиждень
Л2. Регіони і регіональні порядки. 
ПЗ№2. Поняття «регіону» та структура регіональних порядків.  
СРЗ, К
 
3 тиждень
Л3. Регіоналізація: основні підходи. 
ПЗ№3. Основні теоретичні пояснення процесу регіоналізації.  
СРЗ, К, КР початок етапу 2 

4 тиждень
Л4. Регіональні організації. 
ПЗ№4. Класифікація регіональних організацій.  
СРЗ, К
 
5 тиждень
Л5. Регіональна безпека. 
ПЗ№5. Підтримання міжнародного миру.  
СРЗ,  К
 
6 тиждень
Л6. Основні компоненти глобального управління. 
ПЗ№6. Регіональний рівень глобального управління.  
СРЗ, К
 
7 тиждень
Л7. Інтеррегіоналізм - поняття і різновиди. 
ПЗ№7. Види інтерреґіональної взаємодії.  
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Європейська регіональна підсистема міжнародних відносин. 
ПЗ№8. Розширення Європейського союзу.  
СРЗ, К, МКР1 
 
9 тиждень
Л9. Південна Азія як регіональна підсистема міжнародних відносин. 
ПЗ№9. Індія і Пакистан в міжнародному просторі.  
СРЗ,  К, КР початок етапу 3
 
10 тиждень
Л10. Північно-Східна і Південно-Східна Азія як субрегіональна підсистема міжнародних відносин. 
ПЗ№10. Формування азіатського метарегіону.  
СРЗ, К
 
11 тиждень
Л11. Євразія як регіональна підсистема міжнародних відносин. 
ПЗ№11. Союз незалежних держав.  
СРЗ, К
 
12 тиждень
Л12. Північно американська регіональна підсистема міжнародних відносин.
ПЗ№12. Інтеграційні процеси в США.  
СРЗ, К
 
13 тиждень
Л13. Американська підсистема міжнародних відносин. 
ПЗ№13. Регіональна інтеграція в Південній Америці.  
СРЗ, К, КР початок етапу 4
 
14 тиждень
Л14. Близький Схід як регіональна підсистема міжнародних відносин.
ПЗ№14. Інтеграційні процеси регіону.  
СРЗ, К
 
15 тиждень
Л15. Африканський  регіон. 
ПЗ№15. Конфліктність Африканського регіону.  
СРЗ, К, МКР2
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується КР. 
 
Мета КР - розвиток самостійності в набутті практичних навичок при проведенні якісного дослідження в різних сферах (політичні, економічні, екологічні, кримінальні та ін. дослідженнях), вміти класифікувати і ефективно використовувати різні джерела для підготовки аналітичного дослідження; працювати з відкритими базами даних; редагувати тексти; користуватися мультимедійними інструментами в процесі проведення аналітичного дослідження.
 
Виконання курсової роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту курсової роботи. 
9-12 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
13-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист роботи.
 
Тематика курсових робіт:
1. Еволюція регіональної політики ЄС.
2. Ринки праці країн АТР: порівняльний аналіз.
3. Міжнародне економічне співробітництво в АТР.
4. Україна і НАТО напрями міжнародної співпраці.
5. Роль НАТО на сучасному етапі.
6. Соціальна нерівність в регіональному аспекті: порівняльний аналіз розшарування   
   населення в країнах АТР.
7. Становлення і розвиток МЕРКОСУР і роль Бразилії в общеконтінетальних інтеграційних процесах.
8. НАФТА: основні характеристики і проблеми розвитку.
9. Зовнішня політика «п'ятого покоління» китайського керівництва.
10. Ракетно-ядерна програма КНДР.
11. Німеччина в європейській інтеграції.
12. Інтеграційна політика ЄС: провали і досягнення.
13. Медіа-аспекти міжнародних відносин. 
14. Цілі і принципи регіональної політики Європейського союзу.
15. Торгово-економічні зв'язки ЄС і країн Східної Азії.
16.Транс тихоокеанське торгове партнерство: передумови, цілі та особливості формування.
17. Особливості Співтовариства АСЕАН як інтеграційного проекту.
18. «Азіатський століття»: міфи та реальність.
19. Мас-культура США як інструмент холодної війни.
20. Геополітичні інтереси США в АТР.
21. Проблема визначення, сутності та змісту глобалізації.
22. Правова культура, мораль і злочинність в країнах АТР.
23. Політичні системи країн Азіатського регіону: порівняльний аналіз.
24. Своєрідність транскордонних регіонів.
25. Проблема координації регіональної політики в рамках ООН.
26. Сучасні процеси міжнародної глобалізації. Роль ГАТТ, СОТ.
27. Поняття простору і особливості його інтерпретації в контексті регіональних   
      досліджень.
28. Теорії міжнародної інтеграції: федералізм, комунікативна теорія, функціоналізм, їх 
      становлення та сучасні версії.
29. Сучасні процеси міжнародної глобалізації. Роль  МВФ.
30. Етнічне розмаїття регіону: історія становлення етносів, і особливості їх психології.
 
Самостійна робота
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань, курсової роботи.
 
Самостійна робота складає 75 годин. 
 
Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) підготовка до лекційних занять – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять  – 30 годин;
3)  виконання КР – 30 годин.
 
 
Процедура оцінювання
 
Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та курсову роботу.  

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе протягом 9–11 тижнів за розкладом консультацій.

Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме:
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 8. МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
КР (етап 1). Оцінка за виконання – 20 балів. Термін надання – 2 тиждень.
КР (етап 2). Оцінка за виконання – 30 балів. Термін надання – 8 тиждень.

Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-14. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 20 балів.
ПЗ № 15. МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
КР (етапи 3-4). Оцінка за виконання – 50 балів (15 балів - оформлення згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни; 25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 10 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту). Термін надання та захист – 14-15 тиждень. 

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів.

Індивідуальне завдання. Бездоганне та своєчасне виконання та захист КР оцінюється у 100 балів, які складаються зі змістовного розкриття теми, наочного аналізу наукової думки з проблематичного питання відповідно до тематики КР та публічного захисту роботи. Курсова робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етап 1 КР оцінюється максимум у 20 балів, етап 2 – 30 балів, етапи 3-4 – оцінюються максимум у 50 балів (15 балів - оформлення згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни; 25 балів представлення результатів роботи через доповідь та презентацію, 10 балів – відповідь на додаткові запитання під час захисту).

Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 

Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів вважається «не зарахованою» та оцінюється, відповідно, на оцінку «0».
 
Виконаний не свій варіант МКР, індивідуального завдання здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.