Зовнішня політика країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону

Мета  навчальної  дисципліни  –  вивчення здобувачами вищої освіти сучасних політичних, економічних, суспільних процесів в найбільшому центрі сучасного світу - Азіатсько-Тихоокеанському регіоні в контексті міжнародних відносин, формування у здобувачів навичок аналізу сучасних процесів розвитку регіону з урахуванням політичних, історичних та культурних особливостей держав Азіатсько-Тихоокеанському регіону. 

Завдання навчальної дисципліни спрямовані на: 
- комплексне вивчення Азіатсько-Тихоокеанського регіону як міжнародно-політичної реальності; 
- вивчення основних тенденцій сучасних міжнародних відносин та геополітичних процесів регіону;
- досягнення достатнього рівня володіння дисципліною для самостійного аналізу, оцінки і здатності прогнозування сучасних міжнародних процесів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Основні результати навчання

Знати принципи, механізми та процеси забезпечення зовнішньої політики держав, взаємодії між зовнішньою та внутрішньою політикою, визначення та реалізації на міжнародній арені національних інтересів держав, процесу формування та реалізації зовнішньополітичних рішень.

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Знати основні вектори зовнішньої політики окремих держав та особливості її здійснення.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять:

Л – лекційні заняття; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації викладача.

 
Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л 1. Проблеми безпеки та конфлікти в АТР 
ПЗ № 1. Проблеми безпеки та конфлікти в АТР
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л 2. Дипломатія і зовнішня політика КНР 
СРЗ, К

3 тиждень
Л 3. Зовнішня політика країн Північної Америки (США, Канада)
ПЗ № 2. Дипломатія і зовнішня політика КНР. Зовнішня політика країн Північної Америки (США, Канада). 
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л 4. БРІКС та ШОС як інструменти впливу в АТР. 
СРЗ, К

5 тиждень
Л 5. Дипломатія і зовнішня політика Японії.
ПЗ № 3. БРІКС та ШОС як інструменти впливу в АТР. Дипломатія і зовнішня політика Японії. 
СРЗ, К

6 тиждень
Л 6. Дипломатія і зовнішня політика держав Корейського півострова.
СРЗ, К

7 тиждень
Л 7. Дипломатія і зовнішня політика Індії.
ПЗ № 4. Дипломатія і зовнішня політика держав Корейського півострова. Дипломатія і зовнішня політика Індії. 
СРЗ, К, МКР, РР початок етапу 3

8 тиждень 
Л 8. Дипломатія і зовнішня політика країн Південної Пасифіки
СРЗ, К

9 тиждень
Л 9. АСЕАН як інструмент зовнішньополітичної стратегії країн Південно-Східної Азії 
ПЗ № 5. Дипломатія і зовнішня політика країн Південної Пасифіки. АСЕАН як інструмент зовнішньополітичної стратегії країн Південно-Східної Азії. 
СРЗ, К, РР початок етапу 4

10 тиждень 
Л 10. Зовнішня політика країн офшорної Південно-Східної Азії 
СРЗ, К

11 тиждень
Л 11. Дипломатія і зовнішня політика латиноамериканських держав АТР
ПЗ № 6. Зовнішня політика країн офшорної Південно-Східної Азії. Дипломатія і зовнішня політика латиноамериканських держав АТР.
СРЗ, К

 
Індивідуальна робота
 
Виконується РР.
 
Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень - Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-6 тиждень - Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
7-8 тиждень - Етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
9-11 тиждень - Етап 4 – публічний захист роботи.
 
Тематика реферативних робіт:
Структура і географічна спрямованість зовнішньої політики Японії
Проблема „північних територій” у російсько-японських відносинах
Трансформація зовнішньої політики Китаю після смерті Мао Цзедуна
Територіальні проблеми Китаю у відносинах із сусідніми країнами
Війна у Кореї 1950-1953 рр.
Мирне врегулювання на Корейському півострові
Міжнародний тероризм – загроза безпеки та стабільності Центральної Азії
Завершення холодної війни й особливості формування незбалансованої регіональної системи міжнародних відносин в АТР. 
Проблеми регіональної безпеки в АТР: Східна Азія й Південно-Китайське море.
Еволюція зовнішньополітичних пріоритетів США у Східній Азії. 
Курс Білого Дому на збереження АТР у зоні геополітичного впливу. 
Американська політика стримування й залучення КНР: здобутки й перспективи. 
Тайванська проблема в американсько-китайських відносинах. 
Японія - головний стратегічний партнер США в АТР. 
Еволюція корейського напряму політики США. 
Перспективи налагодження міжкорейського діалогу й возз’єднання країни.
АСЕАН в інтеграційних процесах АТР.
Ресурсний чинник у міждержавних відносинах Латиської Америки. 
Еволюція взаємин латиноамериканських держав зі США.
Причини „лівого тренду” в країнах Латинської Америки. 
Криза Організації американських держав і планів створення Панамериканської зони вільної торгівлі. 
Інтеграційні процеси в постбіполярній Латинській Америці.
Піднесення КНР і перспективи набуття нею статусу наддержави.
Міжнародні відносини та зовнішня політика країн Північно-Східної та Південної Азії та країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону. 
Країни Латинської Америки в сучасних міжнародних відносинах.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачами вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій та підготовки до практичних занять. 

Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 56 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 22 години;
2) підготовка до практичних занять – 26 години;
3) виконання індивідуального завдання (РР) – 8 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульну контрольну роботу.

Модульна контрольна робота виконується у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за модульну контрольну роботу складає – 50 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в модульному контролі складає 50 балів. 
 
Взагалі модуль оцінюється у максимально можливі 100 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-6. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 30 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 6 тиждень.
МКР. Модульна контрольна робота – 50 балів (7 тиждень).
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 10 балів. Термін надання – 11 тиждень.
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 20 балів (10 балів етапи 1-2 та 10 балів - етапи 3-4), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 3 та 4 – 10 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю:
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 
 
Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 

Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання МКР, індивідуальної роботи, екзаменаційного білету  здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання  екзамену,  МКР  відбувається  за  встановленим  деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену.