Безпека життєдіяльності та основи охорони праці

Мета дисципліни: формування знань, умінь, здатностей (компетенцій) для здійснення ефективної професійної діяльності за спеціальністю, з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання, шляхом забезпечення оптимального управління охороною праці на підприємствах (об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності), а також формування відповідальності за особисту та колективну безпеку, усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів із забезпечення безпеки праці на робочих місцях.
Завдання навчальної дисципліни: набуття сучасних знать про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, їх властивостей і можливий вплив на здоров’я та життя людини, а також знань, умінь і навичок ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності.

Основні результати навчання
 
Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації.

Розуміти та застосовувати для розв’язання складних спеціалізованих задач міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій чинне законодавство, міжнародні нормативні документи і угоди, довідкові матеріали, чинні стандарти і технічні умови тощо.    

 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; К – консультації викладача.
 
 
Тематика та види навчальних занять

1 тиждень
Л1. Концептуальні основи безпеки життєдіяльності.
ЛЗ1. Методи надання домедичної допомоги при нещасних випадках.
СРЗ, К.

2 тиждень
Л2. Нормативно-правові основи забезпечення безпеки життєдіяльності.
СРЗ. К.

3 тиждень
Л3. Теоретичні основи управління ризиками в сфері безпеки життєдіяльності.
ЛЗ2. Методи надання домедичної допомоги при нещасних випадках.
СРЗ. К.

4 тиждень
Л4. Теоретичні основи управління ризиками в сфері безпеки життєдіяльності.
СРЗ. К.

5 тиждень
Л5. Природні небезпеки та заходи захисту від них.
ЛЗ3. Дослідження впливу режимів праці та відпочинку на психофізіологічний стан людині.
СРЗ. К.

6 тиждень
Л6. Техногенні небезпеки.
СРЗ. К.

7 тиждень
Л7. Соціально-політичні небезпеки. Основи забезпечення психологічної стійкості людини в надзвичайних ситуаціях.
ЛЗ4. Дослідження показників мікроклімату робочої зони. 
СРЗ. К.

8 тиждень
Л8. Державне управління в сфері безпеки життєдіяльності. 
СРЗ, К. МКР1.

9 тиждень
Л9. Побудова та забезпечення функціонування системи управління охороною праці.
ЛЗ5. Дослідження виробничого освітлення. Природне освітлення.
СРЗ. К.

10 тиждень
Л10. Побудова та забезпечення функціонування системи управління охороною праці.
СРЗ. К.

11 тиждень
Л11. Вимоги до організації робочого місця. Забезпечення раціональних режимів праці та відпочинку.
ЛЗ6. Дослідження виробничого освітлення. Штучне освітлення.
СРЗ. К.

12 тиждень
Л12. Мікроклімат виробничих приміщень. Заходи із забезпечення чистоти повітря робочої зони.
СРЗ. К.

13 тиждень
Л13. Виробниче освітлення. Види та нормування.
ЛЗ7. Дослідження показників кратності повітрообміну.
СРЗ. К.

14 тиждень
Л14. Основи захисту працюючих від ураження електричним струмом. 
СРЗ. К.

15 тиждень
Л15. Основи забезпечення пожежної безпеки на підприємствах (установах, організаціях).
ЛЗ8. Дослідження ефективності засобів пожежної безпеки при різних видах пожеж.
СРЗ, К. МКР2.
 

Індивідуальна робота

Не передбачена.
 
Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій та підготовки до практичних занять. 
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 44 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 22 години;
2) підготовка до практичних занять – 22 години.

 
Процедура оцінювання

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів. 

Модульна контрольна робота №1 та № 2 виконується у письмовій формі. Модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача). Відповідь на кожне теоретичне питання оцінюється максимум 10 балів. Правильне розв’язання задачі оцінюється в 10 балів. Максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів, а саме: у 1 модулі – виконання лабораторних робіт на ЛЗ - 20 балів; у 2 модулі – виконання лабораторних робіт на ЛЗ - 20 балів. Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.

Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни   – 100 балів. Підсумкова форма контролю з дисципліни – залік. 
 

Умови допуску до підсумкового контролю
 
До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання здобувача не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання / перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.