Міжнародні відносини (історія дипломатії) 3

Мета навчальної дисципліни – формування у здобувачів вищої освіти науково обґрунтованих уявлень про міжнародні відносини  та історію дипломатії  Нового часу.

Завдання вивчення  навчальної дисципліни: 
- формування у майбутніх фахівців широкого кола знань з історії та практики міжнародних відносин та дипломатії Нового часу; 
- формування системного бачення міжнародних відносин та зовнішньої політики окремих держав з урахуванням різних чинників – економічних, соціальних, політичних, воєнних, ідеологічних, конфесійних, культурних; 
- розуміння  логіки та рушійних сил найважливіших подій європейської та світової політики у їх взаємозв’язку між собою.

Основні результати навчання

Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин. 

Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародними акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці. 

Знати природу та механізми міжнародних комунікацій. 

Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях. 

Здійснювати опис та аналіз міжнародної ситуації, збирати з різних джерел необхідну для цього інформацію про міжнародні та зовнішньополітичні події та процеси. 

Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій. 

Знати та розуміти сутність понятійно-категоріального апарату теорії міжнародних відносин, процесу еволюції міжнародних відносин, історії дипломатії.

Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять

Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до заняття й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; МКР – модульна контрольна робота; РР – реферативна робота; К – консультації викладача.

Тематика та види навчальних занять:

1 тиждень
Л1. Загальна характеристика міжнародних відносин  та дипломатії в період XVІ-XVIІІ ст.
СРЗ, К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Міжнародні відносини у ХVІІ – на початку ХVІІІ століття. Вестфальський порядок.
ПЗ №1. Загальна характеристика міжнародних відносин у ХVІ – на початку ХVІІІ століття. Органи зовнішньої політики і дипломатії. Зародження науки міжнародного права.
СРЗ, К

3 тиждень
Л3. Україна в міжнародних відносинах кінця XVI – XVIIІ століть.
СРЗ, К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Політична карта Європи і міжнародні відносини у XVIIІ ст.
ПЗ №2. Міжнародні відносини у ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Україна в міжнародних відносинах кінця XVI – XVIIІ століття.
СРЗ, К 

5 тиждень
Л5. Дипломатія епохи Великої французької революції та наполеонівських війн.
СРЗ,  К

6 тиждень
Л6. Віденська система міжнародних відносин. «Священний союз».
ПЗ №3. Міжнародні відносини у XVIIІ ст. Політика великих держав в роки Французької революції та наполеонівських війн.
СРЗ, К

7 тиждень
Л7. Східне питання у європейській політиці 1820-1840-х років.
СРЗ, К

8 тиждень
Л8. Революції 1830-1840-х рр. в Європі і політика великих держав. Кримська війна.
ПЗ №4. Рішення Віденського конгресу та їх значення. Конгреси «Священного Союзу». Східне питання у 1820-1840-х роках.
СРЗ, К, МКР1
 
9 тиждень
Л9. Міжнародні відносини після Кримської війни. Утворення Німецької імперії та Італійської національної держави.
СРЗ,  К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Розвиток політичної ситуації в Європі після Франкфуртського миру. Криза на Балканах  і російсько-турецька війна.
ПЗ №5. Вплив революцій 1830-1840-х рр. в Європі на міжнародні відносини. Міжнародні відносини після Кримської війни.
СРЗ, К 

11 тиждень
Л11. Колоніальний  фактор в міжнародних відносинах.
СРЗ, К 

12 тиждень
Л12. Становлення лідерства США  в Західній півкулі.
ПЗ №6. Розвиток міжнародних відносин після Франкфуртського миру.  Колоніальний фактор в міжнародних відносинах.
СРЗ, К, РР початок етапу 4

13 тиждень
Л13. Європейська політика в останній чверті ХІХ ст. Початок формування військово-політичних блоків.
СРЗ, К 

14 тиждень
Л14. Міжнародні відносини на Далекому Сході (ХVІІІ – поч. ХХ ст.)
ПЗ №7. Зовнішня політика США (кін. XVIII –XIX ст.). Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Формування військово-політичних блоків.
СРЗ, К, МКР2

15 тиждень 
Л15. Міжнародні відносини напередодні Першої світової війни.  Балканські кризи.
СРЗ, К 

Індивідуальна робота

Виконується РР.

Мета РР – сприяння поглибленому вивченню здобувачем вищої освіти теоретичного матеріалу, закріпленню і узагальненню отриманих знань, формуванню вмінь використання знань для комплексного вирішення відповідних професійних завдань.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень – етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень – етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-11 тиждень – етап 3 – отримання відгуку від наукового керівника, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
12-14 тиждень – етап 4 –  публічний захист.
 
Тематика реферативних робіт:

1. Вплив реформації на міжнародні відносини першої половини ХVI ст. Аугсбурзький договір 1555 р.
2. Зародження політичної теорії і науки міжнародного права. Ніколо Макіавеллі та Гуго Гроцій.
3. Зовнішня політика Людовика XIV. Піднесення Франції в останній третині XVII ст.
4. Повстання Б. Хмельницького й заснування Українського Гетьманату. Зовнішня політика Війська Запорізького у 1649-1653 рр.
5. Початок європейської колонізації Північної Америки. Англо-французькі протиріччя у другій половині XVII ст.
6. Зовнішня політика Наполеона і позиція дипломатичних кіл європейських країн.
7. Віденський конгрес 1814–1815 рр. Принцип леґітимізму та «європейський концерт».
8. Епоха конгресів: «Священний союз» і боротьба народів Європи за самовизначення (1818–1822 рр.). «Система Меттерніха».
9. Італійське та німецьке питання в революціях 1848–1849 рр. Шлезвіг-Гольштанський конфлікт та його урегулювання.
10. Загострення російсько-французьких та російсько-турецьких відносин у кінці 1840-х – на початку 1850-х рр. Суперечка про Святі місця.
11. Кримська війна 1853 – 1856 рр.: причини, перебіг та наслідки.
12. Об’єднання Італії: головні етапи та міжнародний контекст.
13. Франко-прусська війна 1870–1871 рр. та завершення об’єднання Німеччини.
14. Франкфуртсько-Берлінський порядок та зовнішня політика Бісмарка у 1870–1880-ті рр.
15. Розширення Британської імперії в останній третині ХІХ ст.
16. Відродження Французької колоніальної імперії в останній третині XIX cт.
17. Завершення колоніального поділу світу в останній третині ХІХ ст. Берлінська конференція 1884–1885 рр. та розмежування в Африці.
18. «Велика гра»: територіальна та економічна експансія Російської та Британської імперій у Центральній Азії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
19. Громадянська війна 1861–1865 рр. у США та ставлення до неї європейських держав. Вашингтонський договір 1871 р.
20. Тихоокеанські війни й панамериканський рух у 60-90-ті рр. ХІХ ст.
21. Оформлення ідейно-теоретичних засад китайської дипломатії. Політика самоізоляції Цинської імперії.
22. Загострення далекосхідної проблеми у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
23. Російсько-японська війна 1904–1905 рр.: причини, перебіг, міжнародні наслідки.
24. Міжнародні конференції в Гаазі та гонка озброєнь у кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Самостійна робота

Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 

Основними складовими самостійної роботи є:  самостійне опрацювання теоретичного матеріалу, підготовка до практичних занять  та виконання реферативної роботи.

Самостійна робота складає 46 годин. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 15 годин;
2) підготовка до практичних занять – 23 години;
3) виконання РР – 8 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти, дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі вищої освіти впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу.

Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів.
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 

Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-4. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (8 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 5-7. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (14 тиждень).

Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 
Підсумковою формою контролю з дисципліни є залік.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю

До заліку допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Залік є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Залік відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 

За бажанням здобувач може підвищити заліковий бал. 

Складання / перескладання заліку відбувається за встановленим деканатом розкладом.

Політика освітнього процесу

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такій підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.

Виконаний не свій варіант завдання МКР здобувачу не оцінюється.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».
 
Відсутність здобувача під час складання заліку або на МКР відповідає оцінці «0».
 
Складання/перескладання заліку, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  
 
Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання заліку користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та заліку з дисципліни.