Політологія

Мета дисципліни:
оволодіння здобувачами вищої освіти основами сучасної політичної науки і формування вміння використовувати знання про політичні інститути, процеси та явища на практиці.
 
Завдання вивчення дисципліни - формування у здобувачів вищої освіти:
знань теоретичних основ політології як науки та розкриття змісту основних категорій і понять політичної науки;
вмінь щодо вироблення у здобувачів наукового підходу до оцінки політичних явищ у країні;
набуття навичок орієнтування у політичній практиці шляхом проведення аналізу політичних подій;
підвищення загальної політичної культури здобувачів, підготовки їх до активної участі у політичному житті країни.
 
 
Основні результати навчання:
 
Знати основні методи системного аналізу, закономірності побудови, функціонування та розвитку систем для розв’язання задач аналізу та синтезу.

Уміти використовувати результати проведеного аналізу для синтезування отриманої інформації.

Систематично читати літературу за фахом (у тому числі закордонну), уміння складати реферати, анотації, аналітичні огляди тощо.

Демонструвати знання щодо природи, еволюції, стану теоретичних досліджень міжнародних відносин, світової політики та економіки, а також про природу та джерела зовнішньої політики держав і діяльність інших учасників міжнародних відносин.

Демонструвати знання про природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
 
 
Форми організації освітнього процесу та види навчальних занять
 
Л – лекційні заняття; СРЗ – самостійна робота здобувача вищої освіти; ПЗ – практичні заняття – практична підготовка до й активна участь в обговоренні питань і виконанні завдань безпосередньо на занятті; К – консультації викладача; РР – реферативна робота; МКР – модульна контрольна робота.
 
 
Тематика та види навчальних занять
 
1 тиждень
Л1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
ПЗ1. Політологія як наука і навчальна дисципліна. Політика як суспільне явище.
СРЗ. К, РР початок етапу 1

2 тиждень
Л2. Загальна характеристика та природа політики.
СРЗ. К

3 тиждень
Л3. Становлення та розвиток світової політичної думки.
ПЗ2. Зародження і розвиток світової та української політичної думки. 
СРЗ. К, РР початок етапу 2

4 тиждень
Л4. Зародження і розвиток політичної думки в Україні.
СРЗ. К

5 тиждень
Л5. Політична влада та політична система суспільства.
ПЗ3. Політична влада та політична система суспільства.
СРЗ. К

6 тиждень
Л6. Держава: поняття, основні ознаки, функції та форми. 
СРЗ. К

7 тиждень
Л7. Політичні партії та партійні системи.
ПЗ4. Інституціональні засади політики.
СРЗ, К, МКР1

8 тиждень
Л8. Сутність політичного режиму та його типи. 
СРЗ, К
 
9 тиждень
Л9. Політичні еліти.
ПЗ5. Політичні еліти та політичне лідерство. 
СРЗ. К, РР початок етапу 3

10 тиждень
Л10. Політичне лідерство.
СРЗ. К
 
11 тиждень
Л11. Міжнародні відносини та світовий політичний процес. 
ПЗ6. Політика як міжнародний процес.
СРЗ. К, РР початок етапу 4

12 тиждень
Л12. Світові ідейно-політичні доктрини.
СРЗ. К
 
13 тиждень
Л13. Політична конфліктологія та політична стабільність. Політика і мораль. 
ПЗ7. Політичні трансформації. 
СРЗ, К

14 тиждень
Л14. Політична модернізація.
СРЗ. К

15 тиждень
Л15. Прикладна політологія. 
СРЗ, К, МКР2
 
 
Індивідуальна робота
 
Виконується РР.
 
Мета РР – розвиток і формування у здобувачів вищої освіти поглибленого вивчення теоретичного матеріалу, закріплення і узагальнення отриманих знань, формування умінь використання набутих знань і навичок для комплексного вирішення відповідних професійних завдань; вміння самостійно вивчати складні питання, які не можуть бути адекватно вирішені в форматі практичного заняття і вимагають додаткової самостійної роботи з бібліотечним фондом і електронними інформаційними ресурсами.

Завдання РР – навчити здобувачів вищої освіти самостійно відбирати, аналізувати і систематизувати потрібну літературу та джерела; застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки  з предмета дослідження.

Виконання реферативної роботи складається з 4 етапів: 
1-2 тиждень - Етап 1 – вибір та затвердження теми, попередній вибір наукових джерел, складання плану дослідження. 
3-8 тиждень - Етап 2 – обговорення теми, остаточний відбір наукових джерел, визначення методики та розробка інструментарію дослідження, підготовка чорнового варіанту реферативної роботи. 
9-10 тиждень - Етап 3 – перевірка на спеціальній програмі щодо доброчесності, редагування та підготовка до захисту (презентація + доповідь).
11-14 тиждень - Етап 4 – публічний захист роботи.

Тематика реферативних робіт з дисципліни «Політологія»:
Політологія в системі соціально-гуманітарних дисциплін.
Проблема становлення і перспективи розвитку політичної думки в Україні.
Методологія політичної науки. Система наук про політику.
Політика як предмет наукового дослідження.
Роль політики на сучасному етапі розвитку України.
Політика та її взаємодія з іншими сферами соціального буття людини.
Політика і право.
Концепція політичної легітимності М. Вебера.
Державна влада як вища форма політичної влади.
Теорія розподілу влади в історії соціально-політичної думки.
Ліберальна та елітарна демократії: порівняльний аналіз.
Демократія: політичний ідеал і політична практика.
Проблеми визначення і класифікації політичних систем (моделі політичних систем Девіда Істона та Ґабріеля Алмонда).
Засоби масової інформації в політичній системі суспільства.
Порівняльна характеристика політичних відносини в тоталітарному та авторитарному політичних режимах.
Політичні відносини в Україні: історія та сьогоденність.
Особливості правової політики сучасної України.
Політичні концепції взаємовідносин особи і влади.
Особливості політичної соціалізації в сучасній Україні.
Вплив рівня освіти на подолання політичного відчуження.
Міжнародні документи про права людини і практика їх реалізації в Україні.
Громадянське суспільство та правова держава.
Громадянське суспільство та масова політична свідомість.
Особливості функціонування інститутів громадянського суспільства в Україні.
Сучасна українська партійна система.
Місце та роль громадсько-політичних об’єднань у сучасній Україні.
Функціонування "груп інтересів" та "груп тиску" в політичному житті.
Електоральна стратегія сучасних партій і рухів України.
Виборча система та партійна система: шляхи перетину.
Перспективи розвитку бікамералізму в Україні.
Функціонування “груп інтересів” та “груп тиску” в політичному житті.
Політична еліта України та її значення для сучасної політичної системи.
Політична модернізація як форма політичного процесу.
Основні риси політичної діяльності в Україні.
Політичний конфлікт та способи його розв’язання.
Основні етапи підготовки та прийняття політичних рішень.
Умови політичної стабільності і методи її забезпечення.
Роль громадської думки в політичному житті України.
Політична культура як фактор модернізації суспільства.
Взаємозв’язок та взаємна обумовленість політичної та правової культури.
Формування політичної культури сучасного українського суспільства.
Роль і місце політичної культури в діяльності працівників поліції.
Політична ідеологія як елемент структури політичної свідомості.
Сутність комуністичної ідеології.
Лібералізм та неолібералізм.
Політична ідеологія і міфи.
Роль ідеології в трансформації українського соціуму.
Суб’єкти міжнародних відносин в сучасному світі.
Становлення України як суб’єкта міжнародних відносин.
Національні інтереси держави та їх реалізація в зовнішній політиці України.
Пріоритети та напрями розвитку зовнішньої політики України в сучасному світі.
Глобальні проблеми сучасності в світовій політиці. Функції зовнішньої політики.
Соціальний діалог: проблема досягнення стандартів Євросоюзу.
Лобізм як соціально-політичне явище: суть, етапи розвитку та форми прояву.
Витоки і природа тоталітарних режимів.

Самостійна робота
 
Самостійна робота є основним засобом засвоєння здобувачем вищої освіти  навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. 
 
Самостійна робота складається з творчого сприйняття й осмислення навчального матеріалу протягом лекцій, підготовки до практичних занять, виконання індивідуальних контрольних завдань та реферативної роботи.
Самостійна робота сприяє вихованню мислення майбутнього професіонала, створює умови для зародження самостійної думки, пізнавальної активності, формує відповідальність, креативність, інформаційну культуру та здатність до самоосвіти.

Самостійна робота складає 106 години. 

Розподіл самостійної роботи за видами навчальних робіт:
1) опрацювання теоретичного матеріалу – 34 годин;
2) підготовка до практичних занять – 34 годин;
3) підготовка до екзамену – 30 годин;
4) виконання РР – 8 годин.

Процедура оцінювання:

Система оцінювання рівня навчальних досягнень ґрунтується на принципах ЄКТС та є накопичувальною. Для забезпечення оперативного контролю за успішністю та якістю рівня навчальних досягнень здобувачів вищої освіти дисципліна поділяється на два семестрові модулі. Здобувачі впродовж семестру готуються до лекційних та практичних занять, виконують дві модульні контрольні роботи та реферативну роботу. 
 
Модульні контрольні роботи № 1 та № 2 виконуються у письмовій формі. 
Максимальна оцінка за кожну модульну контрольну роботу складає – 30 балів.
Перескладання можливе на протязі 9–11 тижнів за розкладом консультацій.
 
Накопичення  балів  в  кожному  модулі - максимальна сума накопичувальних балів в кожному модульному контролі – по 20 балів. 
 
Кожний модуль оцінюється у максимально можливі 50 балів, а саме: 
Семестровий модуль № 1
ПЗ № 1-8. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 1-2 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 8 тиждень.
МКР № 1. Модульна контрольна робота – 30 балів (7 тиждень). 
Семестровий модуль № 2
ПЗ № 9-15. Оцінка за вирішення практичних завдань на ПЗ – 15 балів.
Етапи 3-4 РР. Оцінка за виконання – 5 балів. Термін надання – 14 тиждень.
МКР № 2. Модульна контрольна робота – 30 балів (15 тиждень). 
 
Індивідуальна робота. Бездоганне та своєчасне виконання та захист РР оцінюється у 10 балів (5 балів у семестровому модулі № 1 та 5 балів у семестровому модулі № 2), які складаються зі: змістовного розкриття теми; аналізу стану розробки обраної проблематики в літературі та публікаціях; логічного, аргументованого викладу матеріалу та публічного захисту роботи. Робота має бути оформлена згідно зі стандартами та методичним забезпеченням дисципліни. Етапи 1-2 РР оцінюються максимум у 5 балів, етапи 3 та 4 – 5 балів за представлення результатів роботи у вигляді доповіді та відповіді на додаткові запитання під час захисту.
 
Максимальна оцінка за повний обсяг виконаних навчальних елементів дисципліни – 100 балів. 

Підсумковою формою контролю з дисципліни є усний екзамен, білет до якого складається з теоретичної частини (2 запитання по 30 балів максимум) та практичної частини (1 завдання - 40 балів максимум). Максимальна оцінка за правильні відповіді на всі питання екзаменаційного білету становить 100 балів.
 
 
Умови допуску до підсумкового контролю
 
До екзамену допускаються здобувачі вищої освіти, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни не менш, ніж на 60 %. Екзамен є результатом роботи за двома модулями (сума балів). Екзамен відбувається за всіма тематичними (змістовними) модулями дисципліни. Здобувач вищої освіти вважається успішним, якщо йому зараховано обидва семестрових модулі, а підсумкова оцінка складає 60 (та більше) балів. 
Екзамен враховується не складеним, якщо здобувач вищої освіти отримав незадовільну оцінку. 

Складання / перескладання екзамену відбувається за встановленим деканатом розкладом.
 
 
Політика освітнього процесу:

Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання, відвідувати консультації викладача з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань. Такий підхід сприяє формуванню академічної культури та академічної доброчесності, здобуттю навичок самостійної роботи і формування відповідних компетентностей, як для успішного навчання на відповідному освітньому рівні, так і для майбутньої професійної діяльності.

Викладач на першому аудиторному занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 

Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіку консультацій.

Індивідуальна робота, яку виконано після встановлених викладачем термінів, вважається «не зарахованою» та отримує, відповідно, оцінку «0».

Виконаний не свій варіант завдання здобувачеві не оцінюється.

Відсутність здобувача під час складання екзамену або на МКР відповідає оцінці «0».

Складання / перескладання екзамену, МКР відбувається за встановленим деканатом розкладом.  

Під час Л, ПЗ, написання МКР та складання екзамену користуватися телефонами заборонено. 

Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів та екзамену з дисципліни.