Безпека технічних систем

Мета вивчення дисципліни: Засвоєння новітніх теорій, методів і технологій: з прогнозування, кількісної оцінки професійних ризиків, побудови моделей їх розвитку; розробки та впровадження комплексу заходів та засобів, спрямованих на усунення (мінімізацію) професійних ризиків; здійснення інноваційного управління безпекою систем «людина – машина – середовище» та формування у керівної ланки та працівників підприємств соціальної відповідальності за колективну та власну безпеку.

Практичне значення та використання отриманих знань: Знати методологію аналізу небезпечних і шкідливих виробничих факторів та теоретичні основи системного підходу в галузі забезпечення безпечного функціонування систем «людина – машина – середовище»; вміти розробляти та застосовувати на практиці сучасні науково - обґрунтовані заходи і засоби з покращення стану безпеки технічних систем, професійної  безпеки, створення комфортних, здорових і безпечних умов праці; вміти використовувати інноваційні, в тому числі, програмні методи оцінки професійних ризиків; володіти знаннями щодо побудови безпечних систем «людина – машина – середовище» та забезпечення їх ефективного функціонування у повній відповідності до вимог нормативно-правових документів в сфері охорони праці.

    Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Лекційні заняття
Лекція 1. «Концептуальні аспекти безпеки технічних систем».
Лекція 2. «Електробезпека технічних систем».
Лекція 3. «Розробка заходів і засобів щодо створення комфортних та безпечних умов праці. Організація робочого місця. Мікроклімат».
Лекція 4. «Розробка заходів і засобів щодо створення комфортних та безпечних умов праці. Чистота повітря робочої зони».
Лекція 5. «Розробка заходів і засобів щодо створення комфортних та безпечних умов праці. Освітлення виробничих приміщень. Шум та вібрація».
Лекція 6. «Пожежна безпека технічних систем».
Лекція 7. «Порядок проведення інструктажів та медичних оглядів працівників».
Лекція 8. «Профілактика професійних захворювань».

Практичні заняття
Практичне заняття №1. «Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів». 
Мета заняття: Отримати навички проведення аналізу небезпечних та шкідливих виробничих факторів для різних видів технічних систем.

Практичне заняття №2. «Класифікація виробничих приміщень».
Мета заняття: Отримати навички проведення класифікації виробничих приміщень за показниками пожежної та електронебезпеки для різних технічних систем.

Практичне заняття №3. «Санітарно-гігієнічні показники. Мікроклімат, чистота повітря, шум та вібрація». 
Мета заняття: Отримати навички проведення санітарно-гігієнічної оцінки виробничих приміщень за показниками мікроклімату, чистоти повітря, шуму та вібрації для різних технічних систем, а також розробки заходів і засобів для підтримки нормованих показників. 
Практичне заняття №4. «Санітарно-гігієнічні показники. Виробниче освітлення».
Мета заняття: Отримати навички проведення санітарно-гігієнічної оцінки виробничих приміщень за показниками освітлення для різних технічних систем, а також розробки заходів та засобів для підтримки нормованих показників.
 
Практичне заняття №5. «Організація робочого місця».
Мета заняття: Отримати навички організації робочого місця відповідно до вимог чинної нормативно-технічної документації з охорони праці для різних технічних систем.

Практичне заняття №6. «Захист працюючих від ураження електричним струмом».
Мета заняття: Отримати навички розробки заходів та засобів захисту працівників технічної системи (підприємства, виробничого приміщення, робочого місця та ін.) від небезпеки ураження електричним струмом.

Практичне заняття №7. «Пожежовибухобезпека. Шляхи евакуації».
Мета заняття: Отримати навички розробки заходів та засобів з пожежовибухобезпеки, а також розробки шляхів евакуації для різних видів технічних систем.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

    Індивідуальна робота
Для денної форми здобуття освіти
Не передбачено.

   Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні 
1) 7-ми  практичних  завдань. Бездоганне виконання практичного завдання №1, №3 - №7 оцінюється у 6 балів кожне, практичного завдання №2 - у 4 бали, загалом – 40 балів;
2) двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної  і  практичної  частин. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів.
Підсумковий  контроль  –  залік. Максимальна  оцінка,  яку  може отримати здобувач – 100 балів. Мінімальна оцінка, яка дозволяє отримати «зараховано» - 60 балів.

 Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю
Залік з дисципліни отримують здобувачі, які виконали всі види навчальних елементів навчальної дисципліни та накопичили протягом семестру не менш, ніж 60 балів.
Складання/перескладання заліків відбувається за встановленим деканатом розкладом.
Активна участь в практичних заняттях, дотримання графіків здачі контрольних та індивідуальних завдань, самостійна робота здобувача при підготовці до всіх видів аудиторних занять, присутність на консультаціях. Здобувачі зобов’язані дотримуватись принципів академічної доброчесності при виконанні модульних контрольних робіт, поточних контрольних та індивідуальних завдань, складання заліку/екзамену.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Під час всіх видів аудиторних занять здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Заборонено використання будь-яких підручників, посібників, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних та підсумкового контролів.