Історія зарубіжної літератури
Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення дисципліни:
ознайомити студентів з тенденціями та естетичними напрямами розвитку зарубіжної літератури, що репрезентовані персоналіями письменників світового значення та їх художніми текстами; максимально точно розкрити особливості полікультурного європейського контексту; сформувати систему знань про світову літературу, її своєрідність, умови формування та розвитку; забезпечити розуміння місця цієї літератури в світовому культурному процесі, значення її на сучасному етапі розвитку суспільства; підготувати студентів до одного з аспектів їх майбутньої професійної діяльності (викладання в школі світової літератури).
Практичне значення та використання отриманих знань:
У результаті вивчення навчальної дисципліни здобувач повинен знати:
теоретичні концепції поняття «історія зарубіжної літератури»;
основні етапи розвитку і вивчення історії зарубіжної художньої творчості;
склад і структуру об'єкту історії літератури;
систему літературознавчих і порівняльно-типологічних методів дослідження художніх творів;
творчу спадщину найбільш знаменитих світових діячів літератури.
вміти:
використовувати систему спеціальних методів дослідження;
працювати з різноманітними жанрами літератури різних епох;
аналізувати твори зарубіжної літератури.
Спрямованість навчальної дисципліни: навчальну дисципліну рекомендовано для вивчення здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за освітньою програмою: ГЕРМАНСЬКІ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ (ПЕРЕКЛАД ВКЛЮЧНО), ПЕРША – АНГЛІЙСЬКА
2. Результати навчання
ПРН 8. Знати й розуміти систему мови, загальні властивості літератури як мистецтва слова, історію мови (мов) і літератури (літератур), що вивчаються, і вміти застосовувати ці знання в професійній діяльності.
ПРН 10. Знати норми літературної мови та вміти їх застосовувати у практичній діяльності.
ПРН 13. Аналізувати й інтерпретувати твори художньої літератури й усної народної творчості, визначати їхню специфіку й місце в літературному процесі (відповідно до обраної спеціалізації).
ПРН 15. Здійснювати лінгвістичний, літературознавчий та спеціальний філологічний аналіз текстів різних стилів і жанрів.
Тематика та види навчальних занять
Для денної форми здобуття освіти
Семестр 3
Лекційні заняття
Лекція 1. «Література як вид мистецтва. Літературознавство: предмет, методологія, історія науки. Література Стародавньої Греції. Гомерівський період. Гомерівський епос».
Лекція 2. «Давньогрецька література класичного періоду. Драматургія Есхіла. Драматургія Софокла. Драматургія Евріпіда. Творчість Арістофана».
Лекція 3. «Література Стародавнього Риму в контексті античної літератури. Давньоримська література класичного періоду. Антична література в контексті світової літератури. Творчість Вергілія».
Лекція 4. «Поняття і особливості літератури європейського Середньовіччя. Середньовічний героїчний епос. Лицарський роман Середньовіччя».
Лекція 5. «Література Відродження в Англії. Драматургія епохи Відродження. Трагедії Шекспіра. Дж. Чосер «Кентерберійські оповідання. Томас Мор «Утопія»
Лекція 6. «Література доби Відродження в Італії та Іспанії.»
Лекція 7. «Бароко і класицизм у літературі 17 ст. Новий час як особливий історико-культурний феномен. Література французького класицизму».
Лекція 8. «Література Просвітництва. Сентименталізм. Творчість Дефо, Свіфта, Вольтера, Лессінга та ін. Сентименталізм в англійській, французькій літературі»
Лекція 9. «Романтизм у світовій літературі. Поетична творчість Томаса Грея. Літературна спадщина Лоренса Стерна. "Озерна школа". Творчість Байрона, Гюго, Гофмана, По.»
Лекція 10. «Натуралізм та символізм в літературі другої половини ХІХ ст. Творчість Бодлера, Верлена, Рембо, Рільке, Блока, Бєлого. Драматургія Метерлінка та Ібсена. Поняття театру мовчання та театру смерті»
Лекція 11. «Література "втраченого покоління". Творчість Фітцжеральда, Хемінгвея та Паунд. Е.М. Ремарк як представник «втраченого покоління» Франції.»
Лекція 12. «Література екзистенціалізму. Представники екзистенціалізму : Альбер Камю, Жан-Поль Сартр. "Театр абсурду" Е. Йонеско та Б. Брехта.»
Лекція 13. «Реалізм ХХ ст.»
Лекція 14. «Постмодернізм у світовій літературі».
Лекція 15. «Інтертекстуальність постмодерністської літератури»
Поняття інтертекстуальності. Інтерпретація вічних образів на прикладі роману Дж. Барнса «Історія світу в 10 ½ розділах».
Практичні заняття
Практичне заняття № 1. Література як вид мистецтва. Література Стародавньої Греції
Мета заняття: Розуміти основні теоретичні положення дисципліни. Ознайомити здобувачів з характерними ознаками мистецтва Давньої Греції, його різновидами та основними напрямками, розвивати навички розуміння та аналізу творів мистецтва, формувати інтерес до культури Давньої Греції.
Практичне заняття № 2. «Давньогрецька література класичного періоду».
Мета заняття: визначити місце грецької культури в античній та світовій культурі; розвивати вміння порівнювати релігійні уявлення та культурні досягнення різних народів, критично мислити, висловлювати власну думку
Практичне заняття № 3. «Література Відродження»
Мета заняття: визначити термін «Відродження» («Ренесанс»). розкрить особливості гуманістичного світосприйняття. ознайомлення з естетичними та жанрово-тематичними змінами у літературі доби Відродження, з чільними представниками та художніми явищами цього періоду, зі специфікою Відродження та його місцем у загальноєвропейському літературному процесі.
Практичне заняття № 4. «Трагедії Шекспіра і криза ренесансного гуманізму»
Мета заняття: вміти вести полеміку (на матеріалі “шекспірівського питання”); аналізувати неоднозначні в ідейно-філософському плані шекспірівські тексти, розвивати самостійність мислення, навички інтерпретації та риторичну майстерність; аналізувати вплив постаті В. Шекспіра і його творчості на подальший розвиток світової літератури і мистецтва.
Практичне заняття № 5. «Література Просвітництва. Сентименталізм»
Мета заняття: систематизувати матеріал, опрацьований самостійно, визначити основні ідеї Просвітництва, розглянути роль художньої літератури та розмаїття виявів літературного життя; розвивати в здобувачів навички аналізу інформації, уміння узагальнювати та систематизувати матеріал.
Практичне заняття № 6. «Натуралізм та символізм в літературі другої половини ХІХ ст.»
Мета заняття: Дати загальну характеристику літературного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст.; розкрити вплив модернізму на літературу
Практичне заняття № 7. «Реалізм ХХ ст.»
Мета заняття: Знати й розуміти значення терміну «реалізм»; характерні риси реалістичної літератури ХІХ ст.; представників літератури реалізму ХІХ ст.
Для заочної форми здобуття освіти
Семестр 7
Лекційні заняття
Лекція 1. Література Стародавньої Греції. Давньогрецька література класичного періоду.
Лекція 2. Література Відродження. Трагедії Шекспіра і криза ренесансного гуманізму
Практичні заняття
Практичне заняття № 1. Трагедії Шекспіра
Мета заняття: вміти вести полеміку (на матеріалі “шекспірівського питання”); аналізувати неоднозначні в ідейно-філософському плані шекспірівські тексти, розвивати самостійність мислення, навички інтерпретації та риторичну майстерність; аналізувати вплив постаті В. Шекспіра і його творчості на подальший розвиток світової літератури і мистецтва.
Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.
Індивідуальна робота
Не передбачена
7. Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання
Для денної форми здобуття освіти
Поточний контроль полягає у виконанні
7 практичних завдань, які полягають закріпленню матеріалу практичних занять. Успішне виконання практичних завдань оцінюється в 40 балів. Кожне завдання - 5, 7 балів.
двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин та проводяться у формі тестування. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.
Для заочної форми здобуття освіти
Захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 50 балів. При її захисті студент може отримати до 50 балів.
Підсумковий контроль – екзамен. Екзамен усний. Максимальна оцінка, яку може отримати студент – 100 балів.