Філософія

Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни ознайомлення з філософсько-методологічними засадами розвитку наукового знання і фундаментальними методами та принципами організації наукової роботи, які відкривають дорогу до пошуків рішення різноманітних наукових задач, і дозволяють усвідомити місце конкретного наукового дослідження в системі наукового знання та його соціальне значення.
Практичне значення та використання отриманих знань – здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі дизайну, або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій і методів дизайну та характеризується комплексністю та невизначеністю умов.
Спрямованість навчальної дисципліни: 
навчальну дисципліну рекомендовано для вивчення здобувачами першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, які навчаються за освітніми програмами:
«Архитектурний дизайн» (2022 р.).
Програмні результати навчання
ПРН6. Усвідомлювати відповідальність за якість виконуваних робіт, забезпечувати виконання завдання на високому професійному рівні.
ПРН14. Використовувати у професійній діяльності прояви української ментальності, історичної пам’яті, національної самоідентифікації та творчого самовираження; застосовувати історичний творчий досвід, а також успішні українські та зарубіжні художні, практики. 
ПРН15. Розуміти українські етнокультурні традиції у стильових вирішеннях об’єктів дизайну, враховувати регіональні особливості етнодизайну у мистецьких практиках. 

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. Предмет філософії та методології науки.
Лекція 2. Наука та науковий світогляд.
Лекція 3. Виникнення науки й основні етапи її розвитку.
Лекція 4. Особливості сучасної науки.
Лекція 5. Основні засади науки.
Лекція 6. Наука в соціокультурному контексті.
Лекція 7. Моральні норми і цінності науки.
Лекція 8. Етос сучасної науки і професіоналізм.
Лекція 9. Філософсько-методологічний контекст структури та динаміки наукового пізнання.
Лекція 10. Філософсько-методологічна специфіка наукового знання.
Лекція 11. Філософські аспекти методу та методології.
Лекція 12. Філософсько-методологічні проблеми раціоналізму та творчості.
Лекція 13. Філософсько-методологічні проблеми історичних моделей науки.
Лекція 14. Функції науки і наукове дослідження.
Лекція 15. Філософія техніки.

Практичні заняття
Практичне заняття 1. Філософія. Методологія. Наука.
Мета заняття: Вміти розрізняти філософське та наукове знання. Навчитися розпізнавати філософсько-методологічні проблеми науки.
Практичне заняття 2. Еволюція науки.
Мета заняття. Розуміти теоретичні та практичні проблеми, історію розвитку та сучасний стан наукових знань.
Практичне заняття 3. Сучасна наука і суспільство.
Мета заняття. Вміти описати ідеали і норми науки і розуміти місце науки в культурі
Практичне заняття 4. Морально-етичні норми і цінності науки.
Мета заняття. Знати основні етичні проблеми сучасної науки.
Практичне заняття 5. Філософсько-методологічні аспекти структури та динаміки наукового знання.
Мета заняття. Вміти описати різницю між науковим та позанауковим знанням.
Практичне заняття 6. Метод. Методика. Методологія.
Мета заняття. Розуміти сутність наукового методу та видів наукового обґрунтування.
Практичне заняття 7. Філософія техніки
Мета заняття. Вміти описати та пояснити основні філософсько-антропологічні проблеми техніки.

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. Предмет філософії та методології науки.
Лекція 2. Наука та науковий світогляд.
Практичні заняття
Практичне заняття 1. Філософія. Методологія. Наука. Морально-етичні норми і цінності науки.
Мета заняття: Вміти розрізняти філософське та наукове знання. Навчитися розпізнавати філософсько-методологічні проблеми науки. Знати основні етичні проблеми сучасної науки.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти

Індивідуальні завдання з філософії виконується у формі реферативної роботи (РР)  (доповіді, есе, аналітичний огляд, самостійні дослідження та ін.). Трудомісткість реферативної роботи (РР) оцінюється у 8 годин.
Метою підготовки реферату є розвиток у здобувачів самостійності мислення та практичних навиків послідовного та логічного викладу своєї думки, узагальнення, усвідомлення, обґрунтування засвоєних знань. 
РР є своєрідним звітом здобувача за самостійну роботу. Написання та захист РР вимагає від здобувача вільного орієнтування в темі реферату, розуміння зв’язку змісту реферату з змістовим модулем, і розуміння місця вибраної теми у структурі курсу, отже розуміння зв’язку даної теми з іншими змістовими модулями дисципліни.

Для заочної форми здобуття освіти

Індивідуальні завдання з філософії виконується у формі реферативної роботи (РР)  (доповіді, есе, аналітичний огляд, самостійні дослідження та ін.). Трудомісткість реферативної роботи (РР) оцінюється у 8 годин.
Метою підготовки реферату є розвиток у здобувачів самостійності мислення та практичних навиків послідовного та логічного викладу своєї думки, узагальнення, усвідомлення, обґрунтування засвоєних знань. 
РР є своєрідним звітом здобувача за самостійну роботу. Написання та захист РР вимагає від здобувача вільного орієнтування в темі реферату, розуміння зв’язку змісту реферату з змістовим модулем, і розуміння місця вибраної теми у структурі курсу, отже розуміння зв’язку даної теми з іншими змістовими модулями дисципліни.
Термін надання виконаної реферативної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії. 

Контрольна робота

Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 3 теоретичних та 2 практичних питань.
Обсяг відповіді на кожне питання: не менше ніж 2 сторінки машинописного тексту. Текст відповіді повинен бути виконаний самостійно, а не скопійованим з навчального посібника.
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Поточний контроль полягає у виконанні
1)    7-й завдань на практичних заняттях. Завдання виконуються письмово і полягають у відповідях на питання відповідно до мети та теми практичних занять. Бездоганне виконання кожного завдання оцінюється у 8 балів. Разом – 56 балів;
2)    двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичної і практичної частин. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 22 бали. Разом – 44 бали.
Підсумковий контроль - залік. Залік накопичувальний. Максимальна оцінка, яку може отримати здобувач – 100 балів.

Для заочної форми здобуття освіти

1) виконання 2-х завдань на практичних заняттях. Завдання виконуються письмово і полягають у відповідях на питання відповідно до мети та теми практичних занять. Бездоганне виконання кожного завдання оцінюється у 50 балів;
2) захист контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи оцінюється у 25 балів. При її захисті здобувач може отримати до 25 балів.
Підсумковий контроль - залік. Залік накопичувальний. Зараховується, якщо студент набрав не меньше 60 балів. Максимальна оцінка, яку може отримати студент - 100 балів.