Основи медичної діагностики

Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни: Засвоєння та формування загальної компетентності майбутніх фахівців з медичної інженерії, оволодіння основними знаннями з медичної діагностики. Набуття студентами навичок володіння та вивчення фізичних процесів, що покладені  в основу відповідних методів діагностики, з’ясування переваг та недоліків цих методів. 

Практичне значення та використання отриманих знань: Розуміння змісту функціонування національної економіки, мати практичні навички роботи з системою національних рахунків. Вміння аналізувати та проектувати розвиток медичної служби держави, визначати відповідні заходи економічної політики в медичній практиці. Вивчення закономірностей системи взаємовідносин основних економічних суб’єктів в медицині; засвоєння методології основних методів та способів діагностики та застосування медичної апаратури. Розуміння принципів та особливостей використання медичної техніки в сучасній практиці господарювання лікарні та амбулаторій. Вивчення сутності циклічного розвитку національної служби охорони здоров’я та засвоєння ролі та місця держави в регулюванні національної служби охорони здоров’я. 

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Акустичні методи що застосовуються в медичній практиці. Ультразвуковий метод досліджень. Введення в медичну діагностику».
Лекція 2. «Застосування акустичних методів в лікувальній практиці. Апарати та методи, що застосовуються в медицині і у біологічних об’єктів». 
Лекція 3. «Біотехнічні системи. Діагностичні БТС. Медична апаратура».
Лекція 4. «Терапевтичні БТС (апарати для аероіонотерапії, фототерапії, НВЧ-терапії). Загальний огляд види та класифікація».
Лекція 5. «БТС що застосовуються в амбулаторних умовах. Загальний огляд види та класифікація».
Лекція 6.  «Хірургічні біотехнічні системи (апарати для ультразвукової і лазерної хірургії). Медичне обладнання».
Лекція 7. «БТС. Штучні органи. Протези верхніх кінцівок».
Лекція 8. «Визначення функціональних можливостей дихальної системи. Методи та апаратура для обстеження органів дихання».
Лекція 9. «Акустичні методи що застосовуються в хірургії. Ультразвуковий метод досліджень серцево-судинної системи».
Лекція 10. «Застосування іонізуючих методів діагностики в лікувальній практиці. Апарати та методи, що застосовуються в медицині». 
Лекція 11. «Біотехнічні системи. Неіонізуючі методи діагностики. Медична апаратура».
Лекція 12. «Терапевтичні БТС, що застосовуються в реабілітації. Загальний огляд види та класифікація».
Лекція 13. «БТС що застосовуються в поліклініках.  Загальний огляд види та класифікація».
Лекція 14. «БТС. Штучні органи. Протези нижніх кінцівок».
Лекція 15. «БТС. Штучні органи (протезування ока, серця, судин) і апарати для штучного життєзабезпечення».
 
Лабораторні заняття:
Лабораторне заняття №1. «Види та способи медичної діагностики».  
Мета заняття: розвиток уявлень про  способи медичної діагностики у різних категорій людей.
Лабораторне заняття №2 «Сучасні функціональні методи обстеження людей та тварин. Електрокардіографія, електроенцефалографія». 
Мета заняття: засвоєння методик функціональної діагностики у людей та їх значення для здорової людини, спортсменів, людей із обмеженими можливостями. 
Лабораторне заняття №3 «Лабораторне обладнання, його призначення для діагностики. Функції аналізаторів».
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування методів лабораторної діагностики. Значення лабораторних показників для життя та здоров’я людей. 
Лабораторне заняття №4 «Дихальна система. Спірометрія. Життєва ємність легень. Функція зовнішнього дихання».
Мета заняття: уявлення про методику спірометрії, уявлення про  патологію легень. Поняття про захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів. 
Лабораторне заняття №5. «Ендоскопічне обладнання, його призначення для діагностики та лікування».  
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування методів ендоскопії. Значення ендоскопії для життя та здоров’я людей. 
Лабораторне заняття №6. «Діагностичні можливості рентгенологічних методів обстеження. Флюроографія. Рентгеноскопія. Рентгенографія. КТ». 
Мета заняття: уявлення про діагностику та патологію центральної і периферичної нервової тканини. Роль ЦНС в житті біологічних об’єктів. Реоенцефалогафія.
Лабораторне заняття №7. «Особливості обстеження та підготовка хворих з обмеженими можливостями для обстеження на іонізуючих апаратах».
Мета заняття: уявлення про іонізуючі методи обстеження живих об’єктів. Особливості безпеки приміщень при використанні джерел іонізуючого випромінювання.   

Для заочної форми здобуття освіти

Лекційні заняття
Лекція 1. «Методи та способи медичної діагностики. Загальні поняття. Методи та способи досліджень».
Лекція 2. «Поняття про патологію. Загальне поняття про здоров’я. Патологія. Види патологій. Поняття про хворобу».

Лабораторні заняття
Лабораторне заняття №1. «Види та способи іонізуючих та  неіонізуючих досліджень у здорових людей, спортсменів, людей з обмеженими можливостями».
Мета заняття: розвиток уявлень про застосування іонізуючих та неіонізуючих методів досліджень, роль таких методів в житті та здоров’ї людей.

Консультації здійснюються впродовж семестру згідно встановленого розкладу.

Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
не передбачено.

Для заочної форми здобуття освіти
Захист 1 контрольної роботи. Бездоганне виконання контрольної роботи ‒ 100 балів.
Завдання для виконання контрольної роботи здобувач отримує на установчій лекції.
Робота містить 50 теоретичних питань. 
Термін надання виконаної контрольної роботи на перевірку – не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів.

Поточний контроль полягає у виконанні:
1)    7-мі лабораторних робіт. Бездоганне виконання лабораторної роботи № 1 та 2 оцінюється по 5 балів, лабораторні роботи № 3, №4, №5, №6 та №7 оцінюються кожна по 6 балів. Разом – 40 балів;
2)    двох модульних контрольних робіт. Модульні контрольні роботи складаються з теоретичних питань та проводяться у письмовій формі. Бездоганне виконання кожної модульної контрольної роботи становить 30 балів (в кожному завданні модульної контрольної роботи наведено максимальну кількість балів за виконання кожного завдання). Разом – 60 балів. Модульна контрольна робота 1 – бездоганне виконання 30 балів (модульна робота складається з теоретичної частини (2 запитання) та практичної частини (1 задача), відповідь на кожне питання оцінюється максимум у 10 балів). 
За кожний модульний контроль по 50 балів. Разом за семестр ‒ 100 балів. 

Для заочної форми здобуття освіти
Оцінювання результатів навчання з дисципліни здійснюється за накопичувальною системою, яка дає можливість здобувачеві протягом семестру отримати максимально 100 балів при виконанні індивідуальної контрольної роботи.

Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю 
Здобувач зобов’язаний своєчасно та якісно виконувати всі отримані завдання; за необхідністю з метою з’ясування всіх не зрозумілих під час самостійної та індивідуальної роботи питань, відвідувати консультації викладача. Дотримуватись принципів академічної доброчесності. 
Викладач на першому занятті надає повну інформацію щодо усіх складових дисципліни, роз’яснює кількісне та якісне наповнення змістовних модулів, рекомендує відповідну фахову літературу, інформує щодо критеріїв оцінювання рівня навчальних досягнень здобувача з усіх видів та форм навчання та термінів контрольних заходів. 
Викладач здійснює консультації відповідно до затвердженого завідувачем кафедри графіка консультацій.
Виконаний не свій варіант завдання здобувачем не оцінюється.
Робота, яка виконана після встановлених викладачем термінів, не приймається.
Відсутність здобувача на заліку або на контрольній роботі відповідає оцінці «0».
Складання/перескладання заліку – за встановленим деканатом розкладом.
Під час лекції, лабораторного (практичного) заняття, МКР, заліку здійснювати телефонні дзвінки забороняється.
Під час розв’язання задач на МКР та заліку дозволяється користуватися довідниками.
Заборонено використання будь-яких літературних джерел, конспектів лекцій, шпаргалок під час проходження модульних контролів з дисципліни.