Ризик-менеджмент

Анотація навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни: формування у майбутніх фахівців з менеджменту систематизованого комплексу знань щодо аналізу, моделювання, оцінювання ризиків та набуття практичних навичок застосування  методичного інструментарію з управління ризиками в підприємницькій діяльності. 
Задля досягнення мети дисципліни використовуються наступні методи викладання: проблемні лекції, індивідуальні та групові завдання, розв’язання тестів, ситуаційні та творчі завдання, дискусії з проблемних питань на практичних заняттях, презентації.
Практичне значення та використання отриманих знань. Вміння обґрунтувати управлінські рішення на основі кількісної та якісної оцінки економічного ризику та здійснювати моніторинг ризиків для забезпечення стійкого розвитку організації. Застосування прийомів і засобів зменшення рівня невизначеності та ризику. Формування стратегії й тактики ризик-менеджменту організації. Володіння емпіричним арсеналом управління ризиками. Набуття практичних навичок з формування номенклатури економічних ризиків, що впливають на конкретне управлінське рішення. Розуміння закономірностей, умов, процесів  щодо управління економічними ризиками суб'єктів господарювання. Володіння основними прийомами і методами управління ризиками у різних функціональних підрозділах для забезпечення ризикозахищенності організації.

Тематика та види навчальних занять

Для денної форми здобуття освіти.

Лекційні заняття
Лекція 1. Ризик як об’єкт управління.
Лекція 2. Вплив ризику на підприємницьку діяльність.
Лекція 3. Концепції ризик-менеджменту.
Лекція 4. Ризик і теорія корисності.
Лекція 5. Організація ризик-менеджменту.
Лекція 6. Якісний аналіз ризиків.
Лекція 7. Кількісний аналіз ризику та прийняття альтернативи в системі ризик- менеджмент.
Лекція 8. Особливості використання ризик-менеджменту в організації.
Лекція 9. Методи експертного оцінювання ризиків.
Лекція 10. Моделювання економічного ризику та прийняття рішень в умовах конфліктів.
Лекція 11. Ризики інвестиційних проєктів та управління ними.
Лекція 12. Ризик-орієнтоване управління підприємством.
Лекція 13. Планування впливу на ризик: методи, інструменти, стратегія.
Лекція 14. Методи реагування на ризики.
Лекція 15. Забезпечення зниження негативного впливу факторів ризику на результати.

Практичні заняття
Практичне заняття №1. Методичні підходи до оцінювання впливу ризику на підприємницьку діяльність.
Мета заняття: Проаналізувати сучасні методичні підходи до оцінки впливу ризику на підприємницьку діяльність.
Практичне заняття №2. Очікувана корисність події та аксіоми теорії очікуваної корисності.
Мета заняття: Оцінити очікувану корисність події. Провести аналіз аксіом теорії очікуваної корисності.
Практичне заняття №3. Підходи до оцінювання ризиків на основі їх якісного аналізу.
Мета заняття: Дослідити сучасні підходи до оцінювання ризиків на основі їх якісного аналізу.
Практичне заняття №4. Методичний інструментарій кількісного аналізу ризику.
Мета заняття: Набути практичних навичок застосування методичного інструментарію кількісного аналізу ризику.
Практичне заняття №5. Методичні підходи до експертного оцінювання ризиків.
Мета заняття: Дослідження методичних підходів до експертного оцінювання ризиків.
Практичне заняття №6. Методи та інструменти управління ризиками проєктів.
Мета заняття: Аналіз основних методів та інструментів управління ризиками проєктів.
Практичне заняття №7. Методи реагування на ризики.
Мета заняття: Розуміти та вміти застосовувати методи реагування на ризики.

Для заочної форми здобуття освіти.

Лекційні заняття
Лекція 1. Ризик як об’єкт управління. Вплив ризику на підприємницьку діяльність.
Лекція 2. Ризики інвестиційних проєктів та управління ними.

Практичні заняття
Практичне заняття №1. Методи та інструменти управління ризиками проєктів.
Мета заняття: Аналіз основних методів та інструментів управління ризиками проєктів.

Консультації: здійснюються викладачем впродовж семестру згідно розкладу. 

 Індивідуальна робота

Для денної форми здобуття освіти
Не передбачено навчальним планом.

Для заочної форми здобуття освіти
Індивідуальна робота здійснюється у формі контрольної і індивідуальної роботи. Завдання надаються на установчій лекції. Контрольна робота як важлива форма навчального процесу має на меті формування у здобувачів вмінь та навичок щодо використання літературних джерел, інформаційних ресурсів, застосування методів наукового дослідження та методології економічного аналізу.

 Форми контрольних заходів та оцінювання результатів навчання

Для денної форми здобуття освіти

Поточний контроль здійснюється у наступних формах:
- реферати, есе;
- презентації;
- розв'язання індивідуальних задач;
- письмові опитування/стандартизовані тести на лекційних, практичних заняттях;
- підготовка оглядів спеціальної літератури;
- тестування за окремими змістовими модулями.
Поточний контроль полягає у виконанні поточних завдань: 
 - поточне завдання №1 «Підготовка та захист реферату» (максимальна оцінка за бездоганне виконання – 10 балів);
- поточне завдання №2 захист презентацій/кросвордів (максимальна оцінка за бездоганне виконання – 10 балів);
- поточні завдання №3; №4; №5; №6; №7  – розв'язання індивідуальних завдань відповідно до мети практичних занять (максимальна оцінка за бездоганне виконання – 6 балів  за кожне);
- модульні контрольні роботи №1; №2, які містять теоретичні і практичні завдання та проводяться шляхом комп’ютерного тестування (бездоганне виконання модульної контрольної роботи – 25 балів).
Підсумковий контроль – залік. 

Для заочної форми здобуття освіти

Поточний контроль передбачає виконання контрольної роботи і реферату. Контрольна робота включає теоретичне завдання, яке складаються з тестових завдань та практичні завдання – розв’язання індивідуальних задач (максимальна оцінка за бездоганне виконання контрольної роботи – 50 балів, у т. ч. теоретична частина – 20 балів; практична – по 15 балів за бездоганне розв’язання кожної задачі); презентація реферату (максимальна оцінка за бездоганне виконання – 50 балів).
Підсумковий контроль – залік. Політика освітнього процесу та умови допуску до підсумкового контролю

Кожен здобувач освіти зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності, яка реалізується через такі компоненти, як самостійне виконання завдань поточного контролю, надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
До підсумкового контролю допускаються здобувачі, які за поточним контролем у сукупності отримали не менше, ніж 60 балів.